Заголовок тимчасово відсутній

погасити заборгованність боржник може і після закінчення строку давності — це не заборонено. Борг може виникати на підставі договору у розумінні норм ЦКУ. Заборгованість — це певна сума грошей (чи інші активи), яку слід сплатити в рахунок наявного боргу. Головна причина виникнення заборгованості — різні дати виконання своїх зобов’язань сторонами договору. Наприклад, постачальник уже відвантажив продукцію, а покупець ще не перерахував гроші. Заборгованість (на відміну від боргу в правовому розумінні) виникає тільки на підставі здійснення певної господарської операції, яка підлягає відображенню в обліку. Якщо в договорі не зазначений строк виконання зобов’язання або визначений моментом пред’явлення вимоги, то кредитор має право пред’явити вимогу в будь-який момент (ст. 530 ЦКУ). Відповідно до ст. 261 і 530 ЦКУ перебіг позовної давності слід рахувати виходячи із зазначених у договорі строків виконання зобов’язань. Якщо в зобов’язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦКУ). Після закінчення строку давності договір «не скасовується» і сторони продовжують залишатися кредитором і боржником. Навіть після закінчення строку давності боржникові не забороняється виконати зобов’язання та погасити свій борг

Підтвердження тому, що навіть за обліковими правилами списаний після закінчення строку давності (як безнадійний) борг в обліку все одно продовжує залишатися «на контролі» (на предмет його можливого подальшого стягнення), зустрічаємо і в бухобліковій нормативці — в Інструкції № 291. Адже нею передбачено, що суму безнадійної дебіторської заборгованості, списаної з балансу, продовжують обліковувати на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше 3 років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадку зміни (поліпшення) майнового стану боржника.

Раді допомогти, звертайтесь ще