Заголовок тимчасово відсутній

Подорожній лист – це документ для обліку виконаної роботи автомобілем, який містить дані про кількість спожитого пального, яка в свою чергу залежить від пройденої відстані. Це основна, але не єдина інформація цього документа. Керівництву підприємства це необхідно для обчислення використаних паливно-мастильних матеріалів, без цього листа неможливо оформити списання палива та прорахувати його норму для роботи. Шляхом податкових перевірок на практиці було встановлено, що замінити цей документ практично нічим не можливо. Обов'язково фіксувати пройдений кілометраж, призначення пересування та фактичний транспортний маршрут. У ньому прописуються: Кілометраж згідно показників на спідометрі (згодом його порівнюють з плановими показниками, встановленими на підприємстві) Маршрут. Зазвичай для легкових авто вказується тип поїздки – міжміська, по місту тощо, для вантажних – наводиться конкретна адреса пункту призначення. Допускаються певні нормативні від маршруту, але він все одно має бути максимально наближеним до розрахункового). Рух пального (кількість виданого та купленого на АЗС/ГЗС, залишок на початок/кінець поїздки). Норма витрат (у літрах) – це показник, що дозволяє зробити висновок про кількість палива, витраченого водієм. Без подорожніх листів можуть обійтися хіба що: платники податку на прибуток-малодоходники, які неплатники ПДВ; єдиноподатники-підприємці 2 і 3 групи (ставка 5%). Вони неплатники ПДВ; єдиноподатники-юрособи 3 групи (ставка 5%). Це теж неплатники. Їм не треба доводити витрати на амортизацію і не треба доводити податковий кредит з ПДВ, у них немає й податкових різниць. Паливо вони можуть списувати понад норми або взагалі не використовувати жодних норм. Що ж, у їх випадку можна й без подорожніх листів. Але для них подорожній лист може мати інше першочергове призначення – контроль витрачання пального водіями. Тому, на наш погляд, розриву километражу у шляхових листах немає бути.

Раді допомогти, звертайтесь ще!