Заголовок тимчасово відсутній

Під поняттям «відгул», згідно з законодавством про працю, розуміється день відпочинку, що надається працівнику як компенсація за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні (ст. 72, 107 КЗпП - zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08, а також за здачу донором крові (ст. 124 КЗпП - zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08.

Відповідно до ст. 72 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку (відгулу) або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Отже, спосіб компенсації у вихідний день (надання іншого вихідного дня чи підвищеної оплати) визначається за згодою сторін, і в наказі про залучення працівників до роботи у вихідний день роботодавець повинен конкретно зазначити, у який саме спосіб працівникові буде компенсуватися робота у вихідний день.

Виходячи з положень ст. 7 Закону «Про колективні договори і угоди» (zakon.rada.gov.ua/laws/show/3356-12 порядок надання відгулу за роботу у вихідний день (проміжок часу, протягом якого має надаватися день відпочинку; можливість його приєднання до щорічної відпустки за бажанням працівника тощо) бажано визначати у колективному договорі.

Якщо колдоговору на підприємстві немає, порядок надання відгулу за відрядження у вихідний день варто передбачити у положенні про відрядження.

Тобто, комерційне підприємство вправі надати відрядженому працівнику право використати день вихідного, щоб затриматися за кордоном з власної ініціативи. Але якщо це буде передбачено в положенні про відрядження.

Інакше, при перевірці, Держпраці очевидніше за все, орієнтуватиметься на норми Інструкції №59 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98. У п.10 її вказано, що якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день то йому після повернення з відрядження надається інший день відпочинку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!