Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: не можна звільнити з ініціативи роботодавця жінок, які мають дітей віком до трьох років; до шести років –– частина шоста статті 179 та одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю. Винятком є повна ліквідація підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (ст. 184 КЗпП). Якщо таких жінок звільняють після закінчення строкового трудового договору, то їх також потрібно обов’язково працевлаштувати. На період працевлаштування за працівниками зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Тому розпочинати процедуру скорочення посади такої працвниці можна лише після закінчення відпустки по догляду за дитиною (тобто працівниця має ще виконувати певні обовʼязки 2 місяці після такого виходу на роботу). Звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Сам по собі факт наявності вакантних посад на підприємстві не свідчить про можливість зайняття їх особою, яку звільняють.

На період воєнного стану звільнити працівника з ініціативи роботодавця можливо у період його тимчасової непрацездатності, перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Датою звільнення в такому разі слід зазначити дату, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, вказаним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ).

Роботодавцю, для скорочення посади в штатному розписі потрібно дориматися всіх кроків: 1) письмово попередити працівників, які підлягають вивільненню, не менш ніж за два місяці до дати звільнення;

2) повідомити про майбутнє вивільнення службу зайнятості, якщо воно є масовим;

3) запропонувати працівникам вакантні посади, якщо такі є в наявності;

4) отримати згоду профспілкового органу на звільнення тих працівників, які є членами профспілки;

5) перевірити, чи не мають окремі працівники переважного права залишитися на роботі;

6) визначити, чи не належать окремі працівники до категорії осіб, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця;

7) провести остаточний розрахунок з працівниками та виплатити вихідну допомогу.

Раді допомогти, звертайтесь ще