З нагоди відзначення Міжнародного дня рівної оплати праці 18 вересня під головуванням Голови Ради профспілок Івано-Франківської області Володимира Уєвича проведено панельну дискусію на тему: «Право на рівну оплату праці за роботу рівної цінності – реальність чи недосяжна мета?».
У заході взяли участь голови обласних організацій профспілок і соціальні партнери - представники органів виконавчої влади та обласного об’єднання організацій роботодавців.
За результатами панельної дискусії:
- Визначено, що для України забезпечення справедливого та рівного доступу до оплати праці незалежно від статі, віку, національності та інших ознак – це не лише питання справедливості, але й один із ключових аспектів задоволення потреб економіки в умовах війни та післявоєнного відновлення. Визнано, що право на рівну оплату праці за роботу рівної цінності все ще не гарантується на практиці, а нові реалії ринку праці, спричинені війною, вказують на необхідність застосовувати комплексний підхід, який включатиме як вдосконалення законодавства та впровадження прозорих систем оцінки праці, так і ліквідацію перешкод для професійного зростання і доступу до працевлаштування;
- Підтримано профспілкові пропозиції:
- до проєкту Державного бюджету України на 2025 рік щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 10-11 тис. грн, що сприятиме поверненню українців з-за кордону, наповненню бюджету та зробить більш справедливою конкуренцію «білого» і «сірого» бізнесу;
- про підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду за ЄТС до 3 600 гривень, виходячи з якого розраховуються посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників, яке мало би відбутися з 1 квітня 2024 року (петиція №41/007036-24еп);
Також окреслено питання, які потребують вирішення, а саме:
- запровадження систем класифікації та методів оцінки посад за професійними стандартами на засадах нейтральних критеріїв, що не призводять до опосередкованої дискримінації;
- комплексне реформування системи оплати праці працівників підприємств, установ, організацій, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, на основі стандартизації оплати праці;
- запровадження єдиного принципу стосовно додаткової оплати праці за роботу з особливими умовами праці для працівників (з урахуванням ступеня ризиків), які безпосередньо виконують обов’язки під час обстрілів та сигналу повітряної тривоги не тільки на територіях ведення бойових дій;
- забезпечення збору високоякісної статистики заробітної плати з розмежуванням за ознаками статті, віку, інвалідності та іншими релевантними ознаками, в тому числі виключення методу оцінки дискримінаційної «недооцінки» робіт, що традиційно виконуються жінками;
- впровадження дієвого механізму контролю за виплатою заробітної плати (зменшення, а в перспективі – ліквідацію практики виплати «зарплати в конвертах»), прийняття Законопроєкту №9510 від 19.07.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця»;
- доопрацювання положень проєкту Трудового кодексу України щодо врегулювання питань щодо додаткових гарантій осіб з особливими фізичними, духовними або іншими потребами, особливостей регулювання трудових відносин відряджених працівників (як до українських роботодавців, так і українських працівників в інші країни), співвідношення національного трудового законодавства із правовими системами інших країн (зокрема, рівна оплата праці за рівноцінну роботу працівників транснаціональних компаній).
Джерело: Федерація професійних спілок України