ПДВ по-новому: автодекларації, квартальна звітність і перевірки від 1 млн грн

Коли можна буде автоматично заповнити декларацію ПДВ і подати без перевірки? Чи реєструватимуться податкові накладні автоматично? І як працюватиме новий механізм зведених податкових накладних на неплатників ПДВ? На що звернути увагу з прийняттям законопроєкту №16037-д та які моменти ризикові.

11 листопада 2026 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №16037-д, який передбачає спрощення адміністрування ПДВ. Серед ключових новацій – автоматичне попереднє заповнення податкових декларацій і податкових накладних в Електронному кабінеті, можливість для ФОПів – платників ПДВ обирати місячний або квартальний звітний період, а також збільшення порогу для проведення документальних позапланових перевірок із 100 тис. до 1 млн грн.

На перший погляд, зміни обіцяють менше ручної роботи для бухгалтерів і простіше адміністрування ПДВ. Розбираємо основні положення законопроєкту та моменти, на які варто звернути увагу бухгалтерам.

Автоматичне заповнення декларації з ПДВ: бухгалтеру все одно доведеться перевіряти дані

Одна з найпомітніших новацій законопроєкту – можливість автоматичного попереднього заповнення податкової звітності та податкових накладних на підставі інформації, яка вже є в інформаційно-комунікаційних системах контролюючих органів.

Ідеться про формування відповідних документів безпосередньо в Електронному кабінеті платника податків. Конкретні порядки та обсяги такого заповнення має визначити Мінфін.

Важливо розуміти: автоматичне попереднє заповнення – це не автоматичне подання декларації і не автоматична реєстрація податкової накладної. Платник має перевірити сформовані дані, виправити неточності та самостійно виконати необхідні дії.

Чому перевірка залишиться обов'язковою?

Податкова бачить не всі господарські операції підприємства. Наприклад, у ЄРПН є зареєстровані податкові накладні, але можуть бути й незареєстровані документи. Водночас податкові зобов'язання за першою подією потрібно відобразити в декларації незалежно від того, чи зареєстрована податкова накладна.

Так само автоматично сформований податковий кредит не завжди відповідатиме рішенню платника щодо його використання в конкретному звітному періоді. Адже право на включення сум ПДВ до податкового кредиту можна реалізувати протягом установленого строку, а не обов'язково відразу в періоді складання податкової накладної.

Тому бухгалтеру доведеться перевіряти:

• усі перші події та податкові зобов'язання, зокрема за незареєстрованими податковими накладними;
• зареєстровані, заблоковані та помилкові податкові накладні й розрахунки коригування;
• дати складання документів і право на податковий кредит;
• розрахунки коригування на зменшення податкових зобов'язань і податкового кредиту;
• імпортний ПДВ та операції з постачання послуг нерезидентами;
• нарахування за пунктами 198.5 і 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
• від'ємне значення ПДВ, його перенесення та уточнюючі розрахунки.

Крім того, програми для ведення обліку можуть формувати попередню декларацію на підставі бухгалтерських даних та інформації з ЄРПН. Натомість Електронний кабінет формуватиме її на підставі інформації, якою володіє податкова. Тобто платник фактично зможе побачити, які дані про його операції вже є в контролюючого органу.

ФОПи – платники ПДВ зможуть самостійно обирати звітний період

Законопроєкт передбачає окрему можливість для фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих платниками ПДВ: самостійно обирати звітний період – місяць або квартал.

Це одна з принципових відмінностей від чинного підходу до звітування з ПДВ. Для ФОПів квартальна звітність може означати менше звітних процедур і більше часу на ведення господарської діяльності.

Водночас право вибору звітного періоду не означає, що можна буде не контролювати податкові зобов'язання протягом кварталу. Платнику все одно потрібно буде своєчасно складати та реєструвати податкові накладні, контролювати податковий кредит і виконувати вимоги щодо сплати ПДВ.

Зверніть увагу: запропонована можливість стосується саме ФОПів – платників ПДВ. Автоматично поширювати квартальний звітний період на юридичних осіб підстав немає.

Поріг для позапланових перевірок щодо ПДВ збільшать до 1 млн грн

Ще одна важлива зміна – підвищення порогової суми, за якої декларування бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення ПДВ може стати підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, поріг збільшують у 10 разів.

Для платників це означає зменшення ризику призначення позапланової документальної перевірки саме за відповідною підставою, якщо задекларована сума не перевищує нового порогу.

Але важливо не трактувати цю зміну як звільнення від податкового контролю. Підвищення порогу не скасовує інших підстав для проведення документальних позапланових перевірок, передбачених Податковим кодексом.

Зведена податкова накладна на неплатників ПДВ: можна буде включати і постачання, і аванси

Окрема новація стосується пункту 201.4 ПКУ. Законопроєкт розширює можливості складання зведених податкових накладних у разі постачання товарів або послуг покупцям, які не зареєстровані платниками ПДВ.

Зокрема, платник зможе складати зведену податкову накладну:

• у разі постачання товарів або послуг неплатникам ПДВ;
• у разі отримання від таких покупців попередньої оплати.

Причому для цього не потрібно буде дотримуватися вимог щодо безперервного або ритмічного характеру постачання.

Граничний строк складання – не пізніше останнього дня місяця, у якому відбулося постачання або отримано попередню оплату.

Зверніть увагу! Законопроєкт дозволяє узагальнювати обсяги постачання та суми отриманих авансів від покупців-неплатників ПДВ. Тобто замість окремої податкової накладної на кожну таку операцію можна буде оформити одну зведену за відповідний місяць.

Розглянемо на прикладах.

Приклад 1. Аванс і постачання в одному місяці

Підприємство отримало від покупця-неплатника ПДВ аванс 120 000 грн. Сума ПДВ за першою подією – 20 000 грн.

Згодом у цьому ж місяці підприємство відвантажило товар на суму отриманого авансу – 120 000 грн. Повторно нараховувати ПДВ на цю суму не потрібно, адже податкові зобов'язання вже виникли за першою подією.

Додатково підприємство здійснило продаж іншому покупцю-неплатнику на 60 000 грн. За цією операцією виникають податкові зобов'язання в сумі 10 000 грн.

Отже, загальна сума податкових зобов'язань за місяць становитиме 30 000 грн, а не 50 000 грн.

Приклад 2. Аванс в одному місяці, постачання – у наступному

У січні підприємство отримало від покупця-неплатника ПДВ аванс 120 000 грн. Податкові зобов'язання за першою подією становлять 20 000 грн.

У лютому підприємство відвантажило товар на суму цього авансу. Повторного нарахування ПДВ не буде, адже зобов'язання виникли ще в січні.

Але в лютому підприємство також здійснило окреме постачання на 24 000 грн без попередньої оплати. За цією операцією ПДВ становитиме 4 000 грн.

Таким чином:

• у січні – 20 000 грн податкових зобов'язань;
• у лютому – 4 000 грн податкових зобов'язань.

Зведена податкова накладна не означає перенесення незакритих авансів на наступний місяць або повторного нарахування ПДВ під час відвантаження. Працює правило першої події.

Тут є ще кілька практичних питань, які потребуватимуть уточнення в порядку складання податкових накладних:

• як узгоджуватиметься нова норма з чинними правилами щодо ритмічних постачань;
• які ознаки та типи податкових накладних передбачать у програмному забезпеченні;
• як оформлюватимуть повернення товарів, розрахунки коригування та зміну статусу покупця;
• як виключатимуть операції, на які вже складено окремі або підсумкові податкові накладні.

Отже, сама законодавча можливість з'являється, але для її практичного застосування важливими будуть подальші нормативні та технічні роз'яснення.

Автоматичне складання податкових накладних: на що звернути увагу

Можливість автоматичного попереднього заповнення податкових накладних також передбачена для всіх платників ПДВ.

Проте тут є нюанс: податкова накладна, сформована на підставі інформації з інформаційних систем ДПС, не обов'язково буде правильною з погляду господарської операції.

Перед реєстрацією бухгалтеру потрібно буде перевірити:

1. Першу подію. Чи правильно визначена дата виникнення податкових зобов'язань – за оплатою або відвантаженням.
2. Статус покупця. Чи є контрагент платником ПДВ. Помилка в статусі покупця або його податковому номері призведе до необхідності виправляти податкову накладну.
3. Номенклатуру. Чи відповідають назва товару або послуги, код УКТ ЗЕД або ДКПП, одиниця виміру та ставка ПДВ фактичній операції.
4. Суми та кількість. Чи правильно визначені ціна, кількість, база оподаткування та сума ПДВ.
5. Розрахунки коригування. Чи немає повторного нарахування податкових зобов'язань або некоректного коригування.

Особливої уваги потребуватимуть операції, коли перша подія вже відбулася, а податкова накладна була складена вручну або зареєстрована раніше. Автоматичне формування нового документа не повинно призвести до дублювання податкових зобов'язань.

Ще одне важливе питання – реєстраційний ліміт.

Автоматично сформована податкова накладна не означає, що вона автоматично зареєструється в ЄРПН. Обов'язок контролювати реєстраційний ліміт та забезпечити його достатність для реєстрації залишається за платником.

Тому бухгалтеру доведеться перевіряти не лише правильність сформованої податкової накладної, а й можливість її реєстрації.

Оскарження результатів перевірок: штрафи та пеня

Законопроєкт передбачає можливість для платників податків оскаржувати суми податкових зобов’язань, визначені за результатами документальних перевірок, навіть після їх сплати. Це дасть змогу не відкладати сплату узгоджених сум і водночас продовжувати захищати свою позицію в установленому порядку.

Однак для платника є важливий фінансовий ризик: якщо за результатами оскарження рішення буде ухвалено на користь контролюючого органу, доведеться сплатити штрафні санкції та пеню в повному обсязі. Тобто можливість оскарження не означатиме звільнення від фінансових наслідків у разі програшу спору.

Від’ємне значення ПДВ при реорганізації

Для платників ПДВ, які реорганізуються шляхом перетворення, пропонують спростити перенесення від’ємного значення податку. Такі платники зможуть включити його до податкового кредиту правонаступника без попереднього підтвердження документальною перевіркою.

Це важливе спрощення для бізнесу, який змінює організаційно-правову форму, адже дасть змогу не затягувати процедуру реорганізації через необхідність очікувати на перевірку податкової.

Новий критерій для «білого бізнесу»

Зміниться один із критеріїв, за якими платників відносять до переліку платників із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (так званого «білого бізнесу»).

Замість 12 звітних (податкових) періодів пропонують враховувати чотири квартали. Це має змінити підхід до оцінювання податкової дисципліни платників і зробити критерій більш узгодженим із квартальною звітністю.

VIN-код та IMEI у податкових накладних

Окремий блок змін стосується ідентифікації товарів під час їх продажу. Законодавці пропонують посилити деталізацію податкових накладних для операцій із транспортними засобами та мобільними телефонами.

Зокрема, під час постачання транспортних засобів, які належать до товарних позицій 8702–8705 УКТ ЗЕД, у податковій накладній потрібно буде зазначати VIN-код. Вимога охоплюватиме автомобілі, автобуси та спеціальну техніку.

А під час продажу смартфонів та інших телефонів доведеться вказувати IMEI – міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання.

Для продавців це означатиме додаткові вимоги до первинних документів та облікових систем. Потрібно буде забезпечити наявність відповідних ідентифікаторів у даних про товар, щоб правильно складати податкові накладні та уникати помилок під час реєстрації в ЄРПН.

Продаж автомобілів фізособами: важливі 183 дні

Змінюється підхід до оподаткування доходів фізичних осіб від продажу або обміну транспортних засобів.

За запропонованими правилами, дохід від продажу протягом року легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда не оподатковуватиметься, якщо транспортний засіб перебував у власності фізособи понад 183 дні з дати державної реєстрації.

Важливий виняток – транспортні засоби, отримані у спадщину. Для них ця умова щодо строку володіння не застосовуватиметься.

Якщо ж транспортний засіб перебував у власності менше встановленого строку, оподаткування доходу здійснюватиметься за ставкою 5% або 18% залежно від передбачених Податковим кодексом умов та строку володіння майном.

Отже, перед продажем автомобіля фізособам доведеться враховувати не лише кількість продажів протягом календарного року, а й дату державної реєстрації транспортного засобу та тривалість перебування його у власності.

Акцизні марки: тимчасове послаблення для імпортерів сигарет

Ще одна зміна стосується імпортерів тютюнових виробів. До 31 грудня 2026 року для імпортерів сигарет із фільтром та без фільтра передбачено тимчасове послаблення антифорстолінгових обмежень.

Вони зможуть придбавати акцизні марки без застосування обмежень, пов'язаних із накопиченням запасів тютюнових виробів. Це тимчасовий захід, який має полегшити закупівлю акцизних марок і забезпечити безперервність імпортних операцій.

Іпотечні облігації: узгодження податкових норм

Законопроєкт також передбачає узгодження ПКУ зі змінами законодавства у сфері іпотечних облігацій та сек'юритизації.

Ці положення мають технічний характер, але важливі для усунення неузгодженостей між податковим регулюванням та законодавством про фінансові інструменти.

Коли запрацюють зміни

11 листопада 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №16037-д у другому читанні та в цілому. Однак саме голосування ще не означає, що нові правила вже можна застосовувати.

Для набрання чинності документ має пройти подальші законодавчі процедури: підписання Президентом та офіційне опублікування. Крім того, для практичного застосування автоматичного заповнення податкової звітності та накладних Мінфін має визначити відповідний порядок і обсяги такого заповнення.

Тому бухгалтерам варто стежити не лише за остаточним текстом закону, а й за підзаконними актами та оновленнями Електронного кабінету.

Висновки

1. Законопроєкт №16037-д – крок до цифровізації адміністрування ПДВ. Для бізнесу він передбачає зручніші інструменти, для ФОПів – більше гнучкості у виборі звітного періоду, а для платників, які декларують значні суми від'ємного значення або бюджетного відшкодування, – підвищення порогу для однієї з підстав позапланової перевірки.
2. Але є принциповий момент: автоматизація не скасовує відповідальності платника за правильність податкової звітності та реєстрацію податкових накладних.
3. Бухгалтеру й надалі потрібно буде контролювати перші події, податковий кредит, розрахунки коригування, реєстраційний ліміт та всі операції, які не відображаються в інформаційних системах ДПС.

Тож головне питання тепер не лише в тому, що саме автоматизують, а й у тому, наскільки повними та коректними будуть дані, на підставі яких податкова пропонуватиме формувати документи.