Повітряна тривога на роботі: чи можна працювати без укриття та що зміниться з 4 грудня

З вересня 2026 року діють нові правила роботи підприємств під час повітряних загроз. За яких умов бізнес може працювати під час «жовтого» рівня, коли роботу потрібно зупинити та чи достатньо наказу керівника, якщо на підприємстві немає укриття? У статті пояснюємо вимоги до безпеки працівників і відвідувачів, розбираємо право працівника відмовитися від небезпечної роботи та наводимо покроковий алгоритм дій до 4 грудня 2026 року.

З вересня 2026 року бізнес працює за новими правилами реагування на повітряні загрози. «Жовтий» рівень – дронова небезпека, «червоний» – ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза. За нових умов підприємства можуть продовжувати роботу під час окремих повітряних тривог, але це не означає, що роботодавець може залишити людей на робочих місцях без належного захисту.

Для бізнесу без укриття передбачили перехідний період – до 4 грудня 2026 року. До цієї дати підприємствам потрібно визначитися, як забезпечити безпеку працівників і відвідувачів. І тут виникають практичні запитання: чи достатньо наказу керівника, чи можна працювати за згодою колективу та чи має право працівник відмовитися від небезпечної роботи, навіть якщо раніше погодився працювати під час тривоги?

 

Коли бізнес може працювати під час повітряної тривоги

Постанови КМУ від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» та від 15.09.2026 №1128 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 р. № 1092» визначають умови роботи підприємств під час повітряних загроз.

Продовжувати роботу за «жовтого» рівня можна за умови дотримання встановлених вимог безпеки. Зокрема, на об’єкті має бути захисна споруда, укриття, споруда подвійного призначення або безпечний простір, що відповідає нормативним вимогам. Інформацію про наявність чи відсутність укриття необхідно доводити до відома людей.

Якщо підприємство не має укриття, воно може скористатися перехідним періодом – до 4 грудня 2026 року. Для цього потрібне погодження з трудовим колективом. Самого наказу керівника недостатньо, а єдиної обов’язкової форми такого погодження постанова не встановлює.

 

Окреме укриття будувати необов’язково: що підійде бізнесу

Щоб продовжувати роботу під час «жовтого» рівня загрози, підприємству не обов’язково зводити окреме укриття. У передбачених законодавством випадках можна облаштувати безпечний простір безпосередньо всередині будівлі.

Але є важливий нюанс: звичайна кімната без вікон або коридор автоматично не стають безпечним простором. Таке місце має відповідати встановленим вимогам до захисту людей. Тому перш ніж визначати приміщення місцем перебування працівників під час тривоги, роботодавцю потрібно перевірити, чи відповідає воно нормативним критеріям.

Ще одна вимога – інформування людей. На вході до закладу або підприємства потрібно розмістити інформаційну табличку із зазначенням, чи забезпечений об’єкт укриттям або обладнаним безпечним простором.

Отже, бізнесу не обов’язково будувати нову споруду, але просто визначити коридор чи кімнату місцем для перебування під час тривоги недостатньо. Головне – не назва приміщення, а те, чи забезпечує воно передбачений законодавством захист.

Зверніть увагу! Погодження колективу не скасовує обов’язків роботодавця з охорони праці. Потрібно організувати оповіщення, визначити порядок дій персоналу та відвідувачів і завчасно продумати, як люди діятимуть у разі посилення загрози.

 

 

Чи може працівник відмовитися працювати

Так, якщо виникла ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я. Стаття 6 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон про охорону праці) надає працівникові право відмовитися від дорученої роботи за таких обставин. Про небезпеку він має негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця.

Тому підпис під колективним погодженням не означає, що людина відмовилася від права захищати власне життя. Водночас сам факт оголошення «жовтого» рівня не робить будь-яку роботу автоматично незаконною. Значення мають характер роботи, фактичні умови на об’єкті та наявність конкретної небезпеки.

 

Хто відповідатиме, якщо працівник постраждає

За статтею 13 Закону про охорону праці роботодавець зобов’язаний забезпечувати безпечні умови праці. Дозвіл продовжувати діяльність під час «жовтого» рівня не звільняє його від цього обов’язку.

Якщо працівник травмується внаслідок ворожої атаки, з’ясовуватимуть обставини події та перевірятимуть, чи виконав роботодавець вимоги законодавства. Зокрема, чи мав він право продовжувати роботу, чи було належно організоване оповіщення, чи забезпечили людям доступ до передбачених засобів захисту та чи не вимагали від них працювати попри конкретну небезпеку.

Сам факт поранення внаслідок обстрілу не доводить автоматично вини роботодавця. Але й наказ про продовження роботи або підписаний протокол погодження не гарантує звільнення від відповідальності. Висновки залежатимуть від обставин події та результатів розслідування.

 

Що робити за «червоного» рівня

За «червоного» рівня, який означає ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу, роботу потрібно зупинити, а людям – перейти в укриття відповідно до встановленого порядку.

Погодження колективу на роботу за «жовтого» рівня не дає права ігнорувати небезпеку за «червоного». Підприємству варто заздалегідь визначити, хто повідомляє про тривогу, як зупиняють робочі процеси, хто інформує відвідувачів і як забезпечують безпечний вихід людей. На виробництві також необхідно передбачити безпечне зупинення обладнання.

 

Що бізнесу зробити до 4 грудня: покроковий алгоритм

Щоб після завершення перехідного періоду не виникло проблем із роботою під час повітряних тривог, роботодавцю варто діяти послідовно.

Крок 1. Перевірте, чи має підприємство укриття. З’ясуйте, чи є на об’єкті захисна споруда, найпростіше укриття, споруда подвійного призначення або інше передбачене законодавством місце для захисту працівників і відвідувачів.

Крок 2. Якщо укриття немає – визначте можливість облаштування безпечного простору. Залучіть балансоутримувача будівлі, щоб визначити найбільш захищену зону. Самостійно оголосити коридор або кімнату безпечним простором недостатньо: приміщення має відповідати встановленим вимогам.

Крок 3. Організуйте облаштування. Визначте, хто відповідатиме за необхідні роботи, та забезпечте приведення приміщення у відповідність до нормативних вимог. Якщо підприємство орендує приміщення, узгодьте це питання з власником або балансоутримувачем будівлі.

Крок 4. Поінформуйте працівників і відвідувачів. Розмістіть передбачену правилами інформаційну табличку на вході до об’єкта або в іншому визначеному місці. Люди мають розуміти, чи є на об’єкті укриття або обладнаний безпечний простір.

Крок 5. Визначте порядок дій під час тривоги. Встановіть, хто повідомляє про небезпеку, як зупиняють робочі процеси, куди прямують працівники й відвідувачі та хто відповідає за організацію переходу до безпечного місця. Окремо передбачте порядок безпечного зупинення обладнання, якщо це необхідно.

Крок 6. Перевірте готовність до 4 грудня. Переконайтеся, що обране рішення відповідає вимогам законодавства, а працівники знають, як діяти. Якщо належного захисту немає, не розраховуйте, що після завершення перехідного періоду продовжувати роботу за «жовтого» рівня можна буде лише на підставі наказу керівника або згоди трудового колективу.

 

Висновки

1. Нові правила дозволяють бізнесу продовжувати роботу за «жовтого» рівня повітряної загрози за визначених умов, але не звільняють роботодавця від обов’язку захищати працівників.
2. За «червоного» рівня роботу необхідно зупинити, а працівники мають перейти в укриття відповідно до встановленого порядку.
3. Роботодавцям варто до завершення перехідного періоду перевірити наявність укриття, облаштувати безпечний простір за потреби та організувати чіткий порядок дій під час повітряних загроз.