Бронь під загрозою: нові правила з 18 жотвня

Чи зможе ваше підприємство й надалі бронювати ключових працівників? Хто вирішуватиме, чи залишитеся ви критично важливими? І чому уряд уже схвалив зміни до бронювання, а бізнес досі не знає остаточних правил? Розповідаємо у матеріалі.

 

Зміни в бронюванні: що відомо про рішення Кабміну

12 жовтня народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт змін до правил бронювання, який підготувало Мінекономіки. Запропоновані нововведення викликали гостру реакцію бізнесу.

А вже ввечері 13 жовтня Кабмін на закритому засіданні ухвалив постанову. При цьому документ відправили на доопрацювання: на загальні положення – один день, а на узгодження відсотків бронювання – п’ять днів.

Тобто рішення вже є, а остаточні правила бізнес може побачити не раніше 18 жовтня. Які норми залишаться, що приберуть і що ще змінять – до оприлюднення фінального тексту достеменно невідомо. За інформацією з урядових джерел, документ могли суттєво переробити.

Реакція бізнесу звучить доволі різко. Підприємства лише півтора місяця тому переглядали свою критичність, а тепер знову опинилися перед ризиком змін. Особливо гостро це питання стоїть для оборонних підприємств, енергетики та критичної інфраструктури, де втрата ключових фахівців може загрожувати виробництву й виконанню важливих замовлень.

Бізнес-об’єднання вимагають прозорих правил і консультацій із роботодавцями. Деякі пропозиції початкового проєкту, за наявною інформацією, уже переглянули. Але чи достатньо цього, щоб зняти головні ризики?

У цьому відео розберемо, що пропонували змінити, які норми могли переглянути, хто впливатиме на рішення про критичність і до чого роботодавцям варто готуватися.

 

Чи скоротять квоти бронювання для енергетики, ОПК та ЖКГ

Найбільше занепокоєння викликали пропозиції скоротити квоти бронювання: для оборонних підприємств та енергетики – зі 100% до 85%, для окремих підприємств комунальної сфери – із 75% до 60%. Також обговорювали нові правила визначення кількості працівників, яких можна забронювати, та роль спеціального Координаційного центру.

Одна з найгучніших пропозицій – зменшити кількість працівників, яких можуть бронювати окремі критично важливі підприємства.

Йдеться про підприємства енергетики та газотранспортної системи, виробників трансформаторів, їхніх підрядників, а також підприємства оборонно-промислового комплексу, які Міноборони визнало критично важливими.

Для цих підприємств пропонували зменшити квоту бронювання зі 100% до 85%.

Тобто, якщо зараз підприємство має право бронювати всіх військовозобов’язаних працівників, за запропонованими правилами частина з них могла б залишитися без бронювання.

Зміни стосувалися й комунальних підприємств, які забезпечують опалення, постачання гарячої та холодної води, водовідведення та вивезення сміття. Для них пропонували знизити квоту із 75% до 60%.

Зверніть увагу, це пропозиції початкового проєкту, а не остаточно підтверджені квоти. Які відсотки діятимуть у підсумку, потрібно перевірити після завершення доопрацювання постанови.

 

Як пропонували змінити розрахунок квоти на бронювання

Ще одна пропозиція стосувалася того, від якої кількості працівників підприємство має розраховувати квоту на бронювання.

Спочатку пропонували враховувати лише військовозобов’язаних, які не мають інших підстав для відстрочки за статтею 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тобто працівників, які навчаються, доглядають за особами, що потребують догляду, або утримують трьох і більше дітей, могли не включати до розрахункової бази.

Наприклад, на підприємстві працюють 100 військовозобов’язаних, 30 із них мають інші підстави для відстрочки. Якщо квота становить 50%, за початковою пропозицією підприємство могло б забронювати 50% від решти 70 працівників – тобто лише 35 осіб замість 50.

Але, з інформаційних джерел стало відомо, що цю пропозицію вдалося прибрати під час доопрацювання постанови. Працівників з іншими законними підставами для відстрочки, зокрема студентів, осіб, які здійснюють догляд, і батьків трьох та більше дітей, мають і надалі враховувати під час розрахунку квоти – як і раніше.

Отже, якщо ця інформація підтвердиться в остаточному тексті постанови, розрахункову базу для визначення квоти не змінять.

 

 

Координаційний центр з організації бронювання: хто визначатиме критичність підприємств

У новій постанові уряд повернувся до ідеї створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних. Подібну ініціативу вже намагалися запровадити влітку, але 22 липня постанову про створення центру скасували.

За текстом нового документа, Координаційний центр має стати консультативно-дорадчим органом Кабміну. До його завдань належатиме погодження критеріїв, за якими підприємства визнають критично важливими. Наразі цим займаються Міноборони та Мінекономіки.

До складу центру планують включити до 17 представників урядових органів, силових структур та інших установ. Серед них – представники Мінекономіки, Міноборони, МВС, Мінцифри, Генерального штабу ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та ГУР.

За задумом, роль центру може бути ширшою, ніж просто погодження критеріїв критичності. Він також має брати участь у визначенні того, які підприємства отримають статус критично важливих, а отже, зможуть бронювати працівників.

Крім того, початковий задум передбачав, що органи влади мають переглянути галузеві критерії критичності до 20 жовтня та погодити їх із Координаційним центром.

Що ж конкретно зможе робити Координаційний центр?

Перше – погоджувати галузеві та регіональні критерії критичності. Тобто впливати на правила, за якими підприємства отримують право на бронювання.

Друге – брати участь у розгляді звернень щодо надання критичності. Тобто, уповноважений орган перед ухваленням рішення має отримати рекомендації центру. І тут постає принципове питання: чи наважиться міністерство або обласна військова адміністрація надати підприємству критичність, якщо центр не рекомендуватиме цього робити?

Третє – рекомендувати скасування критичності, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами. Але як такий механізм співвідноситиметься з установленими законом і чинними нормативними актами підставами для скасування статусу? Це ще потрібно з’ясувати.

Четверте – впливати на можливість бронювати понад 50% військовозобов’язаних працівників. Для збільшення ліміту також передбачені рекомендації центру.

П’яте – моніторити інформацію про військовозобов’язаних працівників через відповідні реєстри та інформаційні системи, зокрема військовий реєстр, Пенсійний фонд і «Дію».

Отже, йдеться не просто про додатковий консультативний орган. Центр потенційно впливатиме на критерії критичності, надання та скасування статусу, а також на кількість працівників, яких підприємство зможе забронювати.

Так, остаточні рішення, згідно з описаною процедурою, залишаються за міністерствами, ОВА та іншими уповноваженими органами. Але чи готові вони ухвалювати рішення всупереч рекомендаціям центру? Це одне з головних запитань до нової системи.

Що це означає для бізнесу?

Зрозуміло, що ще одну ланку погодження, ще один етап, від якого може залежати доля критичності та бронювання працівників.

За наведеним у документі порядком, строк ухвалення рішення може збільшитися з 10 до 17 робочих днів. А якщо строки не завжди дотримувалися й раніше, чи стане процедура швидшою та передбачуванішою тепер?

 

Бізнес виступив єдиним фронтом проти нових правил бронювання

Проти запропонованих змін виступили провідні бізнес-об’єднання країни. Їхня головна вимога – не ухвалювати нові правила без відкритого обговорення з підприємцями та оцінки наслідків для економіки й оборонного виробництва.

Українська Рада Бізнесу, яка об’єднує 132 асоціації, закликала не ухвалювати постанову в нинішній редакції. Бізнес не підтримує й створення Координаційного центру, вбачаючи в ньому непрозорий механізм додаткового погодження.

NAUDI та Рада зброярів наголошують на ризиках для оборонно-промислового комплексу й виступають за збереження 100% бронювання для відповідних підприємств ОПК. «Технологічні сили України» нагадують: війську потрібна зброя, а для її виробництва потрібні люди.

Європейська Бізнес Асоціація вимагає обговорювати зміни з бізнесом до їх ухвалення, а не постфактум. СУП закликає оприлюднити остаточний текст, провести консультації та не допускати автоматичної втрати чинних бронювань. Федерація роботодавців України пропонує призупинити зміни й зосередитися на боротьбі з незадекларованою працею. Спілка молочних підприємств окремо виступає проти виключення працівників з іншими підставами для відстрочки з розрахунку квоти.

Чому це важливо?

За повідомленнями про доопрацювання постанови, пропозицію змінити базу розрахунку квоти вже прибрали з початкової редакції. Водночас питання відсотків бронювання та повноважень Координаційного центру залишалися на доопрацюванні.

Отже, діалог із владою має значення. Але бізнесу важливо не лише домогтися змін у проєкті, а й отримати зрозумілі, прозорі та передбачувані правила, які дозволять зберегти ключових працівників і продовжувати роботу.

Остаточні рішення та їхні наслідки потрібно оцінювати за оприлюдненим текстом постанови.

 

Висновки

1. Скорочення квот бронювання поки не можна вважати остаточно затвердженим. Пропозиції знизити показники зі 100% до 85% для оборонних підприємств та енергетики й із 75% до 60% для окремих підприємств ЖКГ потрібно перевірити за фінальним текстом постанови.
2. Пропозицію змінити базу розрахунку квоти, за наявними повідомленнями, прибрали з ухваленого варіанта. Але остаточний висновок можливий лише після перевірки офіційного документа.
3. Роботодавцям потрібно стежити за повноваженнями Координаційного центру. Від того, наскільки прозорими будуть критерії, строки розгляду та механізми оскарження, залежатиме передбачуваність бронювання.
4. Бізнесу потрібні зрозумілі правила. Держава має контролювати обґрунтованість бронювання, але роботодавці повинні чітко розуміти, як визначатимуть критичність, рахуватимуть квоти та що буде з уже заброньованими працівниками. Адже за кожним відсотком – люди, виробництво й робота, від якої залежить економіка країни. А як ви вважаєте: нові правила зроблять бронювання прозорішим чи лише додадуть бізнесу невизначеності? Напишіть у коментарях.