Банківська таємниця: кому закриють доступ?

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт, який пропонує суттєво обмежити можливості судів отримувати певну категорію банківської інформації. Але чи стосується це звичайного бізнесу та ФОП? Розбираємо, що насправді передбачає документ і чого від нього не слід очікувати.

Верховна Рада України 13 жовтня 2026 року прийняла в першому читанні законопроєкт №15555 про вдосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком України. Документ пропонує обмежити можливості судів витребувати та розкривати конфіденційну інформацію, яку НБУ отримав від органів банківського нагляду інших держав. Також передбачено додаткові умови для передачі такої інформації третім особам.

Мета законодавчих змін – узгодити українські правила захисту банківської таємниці з вимогами ЄС, отримати позитивну оцінку Європейського банківського управління (EBA) та відновити повноцінний обмін конфіденційною інформацією з європейськими регуляторами.

Важливо: законопроєкт ще має пройти подальший розгляд. Запропоновані ним правила не слід сприймати як такі, що вже набрали чинності.

 

Чому виникла потреба змінити правила

Необхідність змін пов’язана з оцінкою Європейського банківського управління (European Banking Authority, EBA) щодо відповідності українського законодавства вимогам Директиви 2013/36/ЄС у частині захисту конфіденційної інформації та професійної таємниці.

За результатами оцінювання виявили три ключові невідповідності.

Перша – надто широке коло отримувачів інформації. Українське законодавство передбачає ширший перелік органів, яким НБУ може надавати конфіденційну інформацію, ніж це допускає відповідна європейська директива.

Друга – доступ судів до банківської таємниці. Чинні правила допускають розкриття такої інформації на підставі судових рішень. Водночас європейські вимоги передбачають спеціальні обмеження щодо доступу до конфіденційних відомостей, отриманих у межах банківського нагляду.

Третя – відсутність достатніх гарантій під час подальшого розкриття інформації. Українське законодавство не містить належної вимоги щодо прямої згоди іноземного органу банківського нагляду на розкриття отриманої від нього конфіденційної інформації.

За поясненнями авторів законопроєкту, ці невідповідності перешкоджають повноцінному обміну інформацією між НБУ та центральними банками й регуляторами держав – членів ЄС. Зокрема, виникають проблеми з отриманням відомостей, необхідних для банківського нагляду та нагляду у сфері протидії відмиванню доходів, фінансуванню тероризму й фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

 

Що саме пропонує законопроєкт №15555

Документ передбачає зміни до Закону України від 07.12.2000 №2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон №2121), Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПКУ) та Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПКУ).

Ключова ідея – запровадити спеціальний режим захисту інформації, яка одночасно відповідає двом умовам:

• становить банківську таємницю;
• отримана НБУ від органу банківського нагляду іншої держави.

Тобто запропоновані обмеження стосуються не будь-якої інформації про рахунки, клієнтів або діяльність банків, а конкретної категорії конфіденційних відомостей, отриманих українським регулятором від іноземного наглядового органу.

 

1. Суди не зможуть витребувати таку інформацію в цивільних і господарських справах

Законопроєкт пропонує доповнити норми ЦПКУ та ГПКУ, які регулюють витребування доказів судом.

Якщо клопотання стосуватиметься інформації, що становить банківську таємницю та надійшла до НБУ від іноземного органу банківського нагляду, суд має залишити його без задоволення.

Аналогічне обмеження пропонують установити для заяв про забезпечення доказів. Воно також охоплюватиме витребування відповідної інформації в межах судового сприяння третейському розгляду та міжнародному комерційному арбітражу, передбаченого ЦПКУ.

Отже, якщо закон набере чинності в запропонованій редакції, учасники відповідних цивільних і господарських процесів не зможуть домогтися витребування таких відомостей через суд у звичайному процесуальному порядку.

 

2. Обмеження поширять на справи про розкриття банківської таємниці

Законопроєкт пропонує змінити статті 348–350 ЦПКУ, які регулюють розгляд справ про розкриття банківської таємниці.

Зокрема, передбачено, що заява до суду про розкриття НБУ інформації, яка становить банківську таємницю, не може містити вимогу щодо відомостей, отриманих Національним банком від органу банківського нагляду іншої держави.

Під час розгляду справи суд має встановлювати походження інформації. Якщо з’ясується, що вона надійшла від іноземного органу банківського нагляду, заяву про її розкриття пропонують залишати без задоволення.

Таким чином, передбачений механізм має унеможливити розкриття цієї категорії інформації за судовим рішенням у межах відповідної цивільної процесуальної процедури.

 

3. НБУ зможе оскаржити судове рішення протягом п’яти днів

Окремо законопроєкт передбачає право Національного банку України оскаржити рішення суду про розкриття інформації, яка становить банківську таємницю та була отримана від іноземного органу банківського нагляду.

Для цього пропонують установити п’ятиденний строк подання апеляційної скарги.

Якщо рішення ухвалили без повідомлення або виклику НБУ, строк на оскарження обчислюватиметься з дня отримання Національним банком копії судового рішення.

Це додатковий процесуальний механізм захисту конфіденційних відомостей, які надійшли від іноземних регуляторів.

 

4. Розкривати інформацію можна буде лише за згодою та в межах визначеної мети

Законопроєкт також пропонує змінити частину дев’яту статті 62 Закону №2121.

Ідеться про інформацію, що становить банківську таємницю та була отримана НБУ від органу банківського нагляду іншої держави.

За запропонованим формулюванням, для її розкриття необхідно буде не лише отримати згоду відповідного органу, а й дотриматися цілей, для яких таку згоду надали.

Тобто сама наявність згоди не означатиме дозволу використовувати інформацію для будь-яких інших завдань. Її розкриття має відповідати визначеній меті.

Ця вимога спрямована на посилення контролю за подальшим використанням конфіденційних відомостей, якими обмінюються регулятори різних держав.

 

 

Чи обмежить законопроєкт доступ до банківської інформації бізнесу та ФОП

Для бухгалтерів, підприємців і керівників важливо розмежовувати банківську інформацію загалом та відомості, які НБУ отримав від іноземних органів банківського нагляду.

Законопроєкт №15555 не пропонує загальної заборони на розкриття банківської таємниці. Його положення стосуються конкретної категорії інформації, що перебуває в розпорядженні НБУ та надійшла від іноземного наглядового органу.

У тексті документа немає положень, які безпосередньо скасовували б повноваження податкових органів щодо отримання інформації в передбачених законом випадках, змінювали правила податкових перевірок або встановлювали новий порядок доступу до банківських виписок підприємств і ФОП.

Так само законопроєкт не передбачає загального звільнення бізнесу від обов’язків щодо надання документів і відомостей уповноваженим органам.

Зверніть увагу, що після прийняття в першому читанні документ має пройти подальший законодавчий розгляд, а його остаточний текст може змінитися.

 

Висновки

1. Не варто трактувати запропоновані зміни як повне закриття банківської інформації від судів, податкових органів або інших державних органів. Ідеться про спеціальний захист інформації, отриманої НБУ від іноземних органів банківського нагляду, та про обмеження її розкриття в процедурах, визначених законопроєктом.
2. Згідно з прикінцевими положеннями законопроєкту, Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
3. Кабінету Міністрів України пропонують протягом трьох місяців із дня опублікування забезпечити прийняття необхідних нормативно-правових актів і привести чинні акти у відповідність до нового Закону.
4. Важливо відстежувати далі результати розгляду законопроєкту №15555, остаточну редакцію його положень та дату набрання чинності, якщо документ буде прийнято в цілому й підписано.