Ліквідаційна вартість ОЗ: 0 грн - можлива. Але коли це ризиковано і як уникнути помилок

Чи потрібно визначати ліквідаційну вартість кожного об’єкта, коли нуль справді обґрунтований, що змінюється після переоцінки, на що звертає увагу ДПС та яких помилок варто уникнути

 

Ліквідаційна вартість: як визначити та на що вона впливає

Ліквідаційна вартість – один із показників, до якого часто ставляться формально. Її автоматично визначають на рівні нуля, хоча 0 грн не завжди відповідає реальним очікуванням підприємства. А помилка в оцінці впливає на суму амортизації, залишкову вартість об’єкта, а в окремих випадках – і на податки.

Визначення ліквідаційної вартості містить п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 №92:

це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації чи ліквідації необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання, за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем або ліквідацією.

Тобто це не поточна ринкова вартість об’єкта і не його майбутня ціна продажу «зі стелі».

Ліквідаційна вартість не повинна бути довільним умовним показником, наприклад, автоматично встановленим відсотком від первісної вартості без економічного обґрунтування, це оціночний показник. Водночас ліквідаційна вартість прямо впливає на вартість, яка амортизується: вона визначається як первісна або переоцінена вартість за мінусом ліквідаційної вартості. Відповідно, ліквідаційна вартість впливає на суму бухгалтерської амортизації та фінансовий результат.

Для платників податку на прибуток, які не коригують фінансовий результат на різниці, встановлені розд. III Податкового кодексу України (далі – ПКУ), сума бухгалтерської амортизації безпосередньо впливає на об’єкт оподаткування. Що меншою є ліквідаційна вартість, то більша вартість, яка амортизується, а отже, за інших рівних умов, більшою буде сума бухгалтерської амортизації. Для платників, які застосовують різниці за ст. 138 ПКУ, діють окремі правила розрахунку податкової амортизації.

 

Чи може бути ліквідаційна вартість дорівнює 0 грн

Так. Якщо підприємство обґрунтовано не очікує чистих надходжень від вибуття активу після завершення строку його використання, результат оцінки може становити 0 грн.

Наприклад, обладнання після завершення експлуатації планують демонтувати та списати. Очікувана вартість отриманого металобрухту – 40 тис. грн, а витрати на демонтаж, транспортування та утилізацію – 45 тис. грн. Тож від ліквідації обладнання очікувані надходження від вибуття обладнання не перевищують витрат, пов’язаних із його демонтажем, транспортуванням та утилізацією. У цьому випадку ліквідаційна вартість може бути нульовою. Тому помилково вважати, що нульова ліквідаційна вартість сигналізує про помилки в обліку. Проблема виникає, зокрема, коли комісія визначає ліквідаційну вартість на рівні 0 грн автоматично, без оцінки очікуваних надходжень і витрат, пов’язаних із вибуттям активу.

 

Чи можна в обліковій політиці зафіксувати, що ліквідаційна вартість усіх ОЗ дорівнює нулю

НП(С)БО 7 не дає підстав виключити ліквідаційну вартість із розрахунку вартості, яка амортизується. Її слід визначити для кожного конкретного об’єкта. Результат такої оцінки може бути нульовим, але універсальне правило «0 грн для всіх ОЗ» без оцінки обставин щодо конкретних об’єктів не підтверджує обґрунтованість такої оцінки та створює ризик помилки.

Тож найпоширеніша помилка – автоматично ставити 0 грн усім основним засобам.

Для різних активів економічна ситуація може бути абсолютно різною.

Наприклад, після п'яти років використання:

1. службовий автомобіль може мати вторинну ринкову вартість;
2. верстат можна буде продати як обладнання або металобрухт;
3. офісні меблі можуть не забезпечити суттєвих чистих надходжень при вибутті;
4. спеціалізоване обладнання може бути непридатним для подальшого використання.

Тому надійніше, коли облікова політика визначає порядок оцінки ліквідаційної вартості, джерела інформації та відповідальних осіб, а рішення комісії та визначена сума належно документуються і відображаються зокрема у акті введення в експлуатацію та інвентарній картці.

 

Що буде, якщо ліквідаційну вартість взагалі не визначили

Тут важливо не перебільшувати. Не будемо лякати твердженням, що вже невстановлення ліквідаційної вартості автоматично означає штраф або донарахування податку. Судова практика за останні декілька років не наповнена такими рішеннями.

Але ризик все ж таки присутній. Якщо підприємство фактично амортизує всю первісну вартість, не визначивши ліквідаційну вартість, а контролюючий орган доведе, що обґрунтована ліквідаційна вартість мала бути іншою, виникає питання правильності розрахунку амортизації.

І це вже не теоретичний ризик. Податкова перевіряє, як ліквідаційна вартість впливає на амортизацію. Дотично це підтверджує рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі № 140/15466/25.

В акті податкова встановила завищення амортизаційних відрахувань на автомобіль на загальну суму орієнтовно 26 тисяч грн, що призвело до заниження балансової вартості такого автомобіля. У результаті через занижену залишкову вартість автомобіля при його продажу контролюючий орган донарахував близько 5 тис. ПДВ до бюджету.

Справа показує, що ліквідаційна вартість є реальною складовою розрахунку амортизації, яку перевіряють податківці і яка може вплинути на податкові наслідки. Тобто в цій справі питання ліквідаційної вартості безпосередньо вплинуло на розрахунок амортизації та залишкової вартості автомобіля, а вже заниження залишкової вартості призвело до спору щодо бази оподаткування ПДВ при його продажу.

Те, що ДПС приділяє увагу ліквідаційній вартості, підтверджує, зокрема, її роз’яснення щодо заповнення SAF-T UA. Податківці зазначають «ліквідаційна вартість» – оцінену суму, яку суб’єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх оцінених витрат на вибуття, якби актив був такого самого віку та стану, в якому він був би на кінець строку його корисного використання.

 

Що врахувати, якщо підприємство переоцінює основні засоби

НП(С)БО 7 дозволяє переоцінювати об'єкт, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. При переоцінці одного об'єкта одночасно переоцінюють усі об'єкти відповідної групи. Після першої переоцінки надалі її проводять із такою регулярністю, щоб залишкова вартість істотно не відрізнялася від справедливої.

Але переоцінка – це не заміна ліквідаційної вартості справедливою вартістю.

Це різні показники:

1. справедлива вартість використовується для проведення переоцінки. За результатами незалежної оцінки суб’єкт оціночної діяльності складає звіт про оцінку майна, у якому фіксує справедливу вартість об’єкта;
2. ліквідаційна вартість – очікувана сума від вибуття активу наприкінці строку його використання за мінусом витрат на вибуття. За п. 25 НП(С)БО 7 строк корисного використання та ліквідаційна вартість переглядаються на кінець звітного року, якщо змінилися очікувані економічні вигоди від використання об’єкта.

У бухгалтерському обліку після переоцінки вартість, яка амортизується, визначають як переоцінену вартість об’єкта за мінусом його ліквідаційної вартості. При цьому сама переоцінка не означає автоматичної зміни ліквідаційної вартості та не прирівнює її до справедливої вартості. Ліквідаційну вартість переглядають за правилами п. 25 НП(С)БО 7, якщо змінилися очікувані економічні вигоди від використання об’єкта.

Особливий випадок: повністю замортизований ОЗ, який продовжують використовувати

Підприємство має автомобіль первісною вартістю 1 млн грн. Він повністю замортизований, залишкова вартість – 0 грн, але автомобіль продовжують використовувати.

Якщо залишкова вартість об’єкта вже дорівнює 0 грн, виникає окрема проблема. За чинним п. 17 НП(С)БО 7 індекс переоцінки визначають діленням справедливої вартості об’єкта на його залишкову вартість. За нульової залишкової вартості застосувати таку формулу неможливо. НП(С)БО 7 не встановлює окремого алгоритму переоцінки ОЗ із нульовою залишковою вартістю. Тому радимо проводити переоцінку основних засобів, не очікуючи, доки залишкова вартість досягне нуля.

 

Висновки

1. Ліквідаційна вартість 0 грн – можлива. Але автоматичний нуль для всіх основних засобів - не найкраща практика.
2. Для бухгалтера важливо розділяти ситуації, наприклад:
3. підприємство оцінило очікувані надходження та витрати, пов’язані з вибуттям активу, і визначило ліквідаційну вартість у сумі 0 грн. Це допустимо, якщо така оцінка обґрунтована;
4. бухгалтер взагалі не визначив ліквідаційну вартість і просто амортизує всю первісну або переоцінену вартість. Тут виникає ризик необґрунтованого розрахунку амортизації.
5. Свіжий судовий кейс 2026 року показує, що питання вже не суто теоретичне: ДПС при перевірці може аналізувати ліквідаційну вартість як складову розрахунку амортизації, а помилка в такому розрахунку може спричинити небажані податкові наслідки.