«Звідки у вас ці гроші?» — як банк перевіряє ФОПа

ФОП може працювати роками – а потім одного дня отримати від банку запит: «Поясніть, звідки ці гроші, і чому вони так рухаються». І тут є важливий нюанс: великий оборот, один клієнт чи навіть запит банку самі по собі ще не означають, що ФОП «підозрілий». Але є сценарії, які справді привертають увагу. Давайте розберемося: що для банку справді є червоним прапорцем, чи перевіряють банки працівників ФОПа і що робити, якщо банк уже поставив ваші операції на контроль

 

Для банку проблема не в тому, що ви заробляєте багато. Проблема починається тоді, коли банк не розуміє, як саме ви ці гроші заробили.

Фінансовий моніторинг – це вже давно не лише історія про звичайних фізосіб. Банки уважно дивляться і на операції ФОПів. Причому сам по собі великий оборот або навіть робота лише з одним клієнтом ще не означають, що ФОП має проблеми.

Для банку головне питання інше: чи є бізнес реальним і чи відповідають операції тому, чим ФОП фактично займається.

Давайте розглянемо реальні кейси, причому не лише із загальних пояснень НБУ, а конкретні приклади від Держфінмоніторингу та судові справи.

 

Дроблення бізнесу у полі зору

І перше місце у переліку займає, дроблення бізнесу.

В річному звіті за 2025 рік Держфінмоніторинг наводить масштабні цифри: за рік до правоохоронців направили 53 матеріали щодо операцій 1795 ФОПів, пов'язаних зі штучним дробленням бізнесу. Загальна сума коштів у досліджених рахунках перевищила 12,52 млрд грн.

Держфінмоніторинг описує схеми, де десятки ФОПів отримували кошти від компаній, а потім практично всю суму знімали готівкою. Отже, дроблення – це вже точно не просто теоретичний ризик.

Ще одна ситуація, яку НБУ прямо наводить як ризиковий приклад, коли багатомільйонні операції проходять через рахунки людей, чий фінансовий або соціальний статус не відповідає таким оборотам.

Серед прикладів НБУ називає пенсіонерів, студентів та безробітних, які отримують значні суми, а потім знімають їх готівкою.

Звісно, що сам по собі значний дохід не є злочином, але банк закономірно запитає: як саме працює цей бізнес?

 

Використання особистого рахунку для бізнесу: що каже Верховний Суд

Є дуже показова постанова Верховного Суду від 12 лютого 2025 року.

Суд розглядав ситуацію, коли клієнт використовував рахунок фізичної особи для здійснення підприємницької діяльності. У результаті банк встановив високий рівень ризику та розірвав ділові відносини. Верховний Суд підтвердив: використання особистого рахунку для підприємницької діяльності може стати підставою для встановлення високого ризику та припинення відносин із банком.

Але це не означає, що у кожному випадку коли банку до вас звернувся за інформацією – ви винні.

У іншій справі Верховний Суд дійшов висновку, що банк не довів достатніх підстав для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику та розірвання відносин. Суд звернув увагу, що банк не надав належних доказів ризикових операцій та навіть не довів отримання клієнтом запиту на документи Тобто, банк має право перевіряти клієнта, але його рішення також повинно мати правові підстави та відповідати процедурі.

ФОП може працювати навіть з одним клієнтом – це не проблема.

Якщо ФОП отримує дохід навіть від однієї компанії, це саме по собі не робить його підозрілим. Банк дивиться на загальну картину.

Наприклад, якщо ФОП отримує кошти від одного замовника, але при цьому має нормальну господарську діяльність: витрати на логістику, пальне, автомобіль, працівників та інші витрати, пов'язані з роботою, – це свідчить про реальний бізнес.

Тобто банк оцінює не просто цифру надходжень, а як ФОП працює в цілому.

І навпаки: питання виникають тоді, коли ФОП виглядає як технічна ланка, через яку просто проганяють гроші.

Банк може попросити пояснити джерело коштів.

НБУ прямо говорить, що банки мають постійно моніторити операції клієнта на відповідність інформації про його діяльність, ризик-профіль і, за необхідності, джерело коштів. Якщо ризик високий, банк застосовує посилені заходи перевірки.

Тобто питання банку: «Звідки у вас ці гроші?» – саме по собі не означає, що вас підозрюють у злочині. Це частина ризик-орієнтованого фінмоніторингу.

 

Які ознаки вказують на «технічного» ФОПа з точки зору банку

 

Що банк може вважати ознакою технічного ФОПа?

Наведемо два характерні сценарії.

Перший – через ФОП збирають платежі населення.

Наприклад, кошти від великої кількості людей надходять на рахунок ФОПа, акумулюються там, а потім практично вся сума без відповідних витрат перераховується далі – юридичній особі, яка фактично здійснює закупівлю товарів.

Для банку це може виглядати так, ніби ФОП використовується лише як проміжна ланка.

Другий – ФОП отримує кошти нібито для закупівель.

Інший приклад – коли кошти надходять ФОПам, а потім спрямовуються на закупівлю яблук, ягід, грибів, горіхів, металобрухту тощо. Сама така діяльність не є проблемою. Цілком нормально, що ФОП їздить по селах і закуповує продукцію. Але тоді має бути видно, що він дійсно цим займається.

Якщо ФОП реально їздить і закуповує товар, у нього мають бути відповідні витрати, наприклад на автомобіль, пальне та логістику. Саме відсутність реальної господарської діяльності при значному русі коштів може викликати питання.

 

Як банк аналізує рух коштів і бізнес-модель ФОПа

Зверніть увагу, що банк дивиться не лише на те, скільки грошей зайшло, а й на те, що відбувається з цими коштами далі. Аналізуються дебетові та кредитові операції, а також призначення платежів

У кожного банку є власні правила, ліміти та сценарії контролю. На сьогодні банки використовують автоматизовані системи та штучний інтелект для виявлення нетипових операцій, але остаточне рішення залишається за людиною.

Тому ситуація «я просто отримую гроші і потім одразу всім їх переказую» може привернути більше уваги, ніж звичайна діяльність, у якій видно логіку бізнесу.

 

Наймані працівники, фінмоніторинг і податкові ризики

Банк перевіряє найманих працівників?

Банк може аналізувати інформацію про клієнта з різних джерел, у тому числі відкритих. НБУ прямо зазначає, що банки можуть використовувати інформацію, отриману від клієнта, з офіційних, надійних та інших джерел, включаючи відкриті джерела.

Тому сайт ФОПа, його сторінки, опис діяльності, інформація про команду – усе це потенційно може допомогти банку зрозуміти, як насправді працює бізнес.

Наприклад, ФОП продає товар через інтернет і має двох працівників.

Банк бачить оборот 7 млн грн і питає: як двоє людей обробляють такий обсяг?

Ви пояснюєте:

• замовлення автоматично потрапляють у CRM;
• склад працює за договором;
• доставку здійснює поштовий оператор;
• рекламу веде підрядник;
• бухгалтерський облік веде аутсорсингова компанія.

І знову все складається в логічну картину.

Але, не кількість працівників сама по собі цікавить банк. Його цікавить, чи реалістичною є ваша бізнес-модель. Якщо у ФОПа є наймані працівники, а через рахунок проходять великі суми, банк може дивитися і на те, як загалом побудована модель виплат.

У матеріалах НБУ щодо перевірки походження коштів зарплата підтверджується, зокрема, документами про роботодавця, посаду, період трудових відносин, розмір винагороди, порядок її виплати та сплату податків.

Для ФОПа це означає, якщо ви говорите банку, що у вас є команда, вона має бути реально оформлена і її діяльність повинна відповідати тому, що ви показуєте банку.

І ось тут перетинаються фінмоніторинг і податкові ризики

Уявімо, що ФОП показує на сайті п'ять менеджерів. А офіційно працівники не працевлаштовані. Для банку виникає питання: а що це за люди?

А для самого ФОПа це вже може породжувати зовсім інший пласт ризиків – щодо неоформлених трудових відносин. Тому не варто думати, що фінмоніторинг – це тільки про гроші. Банк намагається зрозуміти реальний бізнес за рухом грошей: хто його власник, чим він займається, звідки кошти, куди вони йдуть, чи відповідає все це заявленій діяльності. НБУ прямо зазначає, що банки перевіряють клієнтів та аналізують їхні фінансові операції, а при виявленні підозрілих операцій повідомляють відповідні державні органи.

 

P2P-перекази на особисту картку

А що з переказами клієнтів на звичайну картку?

Окрема проблема – коли людина фактично працює як ФОП, але приймає оплату від клієнтів на рахунок звичайної фізичної особи через P2P-перекази.

Давайте подивимось на прикладі сфери послуг: перукар, майстер масажу тощо. У такого спеціаліста може бути 5–10 клієнтів на день, кожен переказує по 2 000 грн. У результаті на звичайну картку щодня може заходити значна кількість однотипних платежів. І банк це бачить.

Кожен банк має власні сценарії, за якими відстежує подібні операції.

Тут важливо розуміти, що рахунок фізичної особи не призначений для ведення підприємницької діяльності. Тому якщо банк бачить регулярні надходження від різних людей, які за характером схожі на оплату послуг, у нього закономірно виникає питання: що це за кошти і чому вони надходять на особистий рахунок?

Чи означає це автоматичне блокування?

Ні. Блокування рахунку і припинення ділових відносин за статтею 15 Закону України від 06.12.2019 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів» – це не одне й те саме.

Банк може тимчасово зупинити операції, щоб отримати пояснення та документи щодо незвичних платежів. Якщо клієнт пояснює операції і підтверджує їх документами, рахунок можуть розблокувати.

Навіть якщо клієнт перевищив заявлену ним суму операцій, але може підтвердити походження коштів і пояснити операції, це також не означає автоматичної проблеми. Тому найгірша стратегія для ФОПа – проігнорувати запит банку.

 

Що робити, якщо банк поставив операцію на контроль

Що робити, якщо банк поставив операцію на контроль?

Перше – не панікувати.

Друге – відповісти на запит банку.

Банк може звернутися до клієнта по-різному: офіційним листом, повідомленням у застосунку, SMS або телефоном. Конкретний спосіб комунікації зазвичай передбачений договором із банком. Якщо операція реальна, а документи підтверджують її зміст, потрібно це пояснити та надати документи.

Наприклад, якщо у ФОПа є реальна діяльність, логістика, закупівлі, автомобіль, працівники чи інші витрати, які відповідають його роботі, – це допомагає банку побачити реальну картину бізнесу.

 

Висновки

1. Не використовуйте особисту картку для регулярного приймання оплати за підприємницьку діяльність. P2P-переказ сам по собі не змінює того, що гроші надходять на рахунок фізичної особи.
2. Не думайте, що банк бачить лише суму обороту. Він аналізує рух коштів, призначення платежів та загальну картину операцій.
3. Реальний бізнес має залишати реальний фінансовий слід. Якщо ви займаєтеся закупівлями, логістикою, доставкою чи іншою діяльністю – у банківській виписці мають бути операції, які відповідають цій діяльності.
4. Великий оборот сам по собі ще не означає проблему. Важливо, щоб ФОП міг пояснити, звідки кошти, за що вони отримані та чому саме так рухаються далі.
5. Якщо у ФОПа є наймані працівники, а через рахунок проходять великі суми, банк може дивитися і на те, як загалом побудована модель виплат. Тому, якщо ви говорите банку, що у вас є команда, вона має бути реально оформлена і її діяльність повинна відповідати тому, що ви показуєте банку.
6. Якщо банк поставив запитання – відповідайте. Неігнорування запиту може стати значно більшою проблемою, ніж сама нетипова операція.
7. Для банку важливо побачити не просто рахунок із рухом грошей, а реальний бізнес за цим рахунком. Якщо ФОП справді працює, його операції відповідають діяльності, а кошти мають зрозуміле походження та призначення, фінансовий моніторинг не повинен сприйматися як щось, чого потрібно боятися.

 

Читайте більше:

Доходи через Novapay: чим загрожує відсутність відповіді на запит ДПС

Чи правомірний запит ДПС про надання інформації по особистій картці ФОП

Запит про розбіжність між декларацією ФОП та 4ДФ: чи можна не надавати документи ДПС

«Дроблення бізнесу»: як уникнути податкових ризиків

Коли «командна робота» виглядає як дроблення бізнесу

Чи можна тимчасово призупинити діяльність ФОП: роз’яснення ДПС