Банк, митниця, ТЦК, пошта: які дані насправді бачить ДПС у 2026 році

Кордон, пошта, РРО, державні реєстри, банківські дані, військовий облік – усе це вже не окремі шматки інформації, які існують самі по собі. Держава активно вибудовує обмін даними між різними системами. Давайте без страшилок і без міфів розберемося: що ДПС уже може отримувати, що бачить через обмін даними, а де поки що ми маємо справу лише з прогнозами.

Податкова ще не має чарівної кнопки, натиснувши яку інспектор бачить абсолютно все про кожного українця: де був, скільки витратив, що купив і скільки грошей лежить на всіх його рахунках.

 

Прикордонна служба та податкова: як дані про перетин кордону використовуються для контролю

Один із найцікавіших напрямів – обмін інформацією між податковою та Державною прикордонною службою. Тепер інформацію про перетин кордону можна отримувати в електронному форматі, без тієї старої бюрократії, коли потрібно було направляти окремі паперові запити. І для податкової це дуже цікаві дані. Наприклад, є ФОП або директор, який фактично тривалий час перебуває за кордоном.

Але при цьому його бізнес в Україні продовжує працювати: проходять продажі, видаються чеки, укладаються договори, підписуються документи.

Сам факт перебування за кордоном, звичайно, не означає жодного порушення.

Але податкова може поставити абсолютно логічне запитання:

Як саме організована робота цього бізнесу в Україні?

Якщо ФОП фізично перебуває за кордоном, а магазин працює в Україні, але офіційно працівників немає – це вже невідповідність, яку можуть захотіти пояснити. І тут важливо розуміти: дані про кордон не означають автоматичного штрафу.

Це лише один шматочок інформації, який може використовуватися для аналізу ризиків.

Особливо показовий приклад – ФОП, у якого працює кілька РРО, але офіційно немає жодного найманого працівника. Якщо водночас за даними прикордонної служби сам підприємець перебував за кордоном, цілком логічно може виникнути додаткове запитання:

Хто в цей час продавав товар і проводив розрахунки через РРО?

Тому зараз важливо не просто мати оформлені документи, а й заздалегідь подбати про підтвердження того, хто фактично забезпечує роботу бізнесу.

Якщо продажі здійснюють працівники – вони мають бути належно оформлені. Якщо частина роботи виконується дистанційно, це також має бути зрозуміло з документів.

 

 

ТЦК, реєстр «Оберіг» та податкові дані: що насправді передається

А тепер – ТЦК та «Оберіг». Тут також багато міфів. Постановою КМУ від 29.07.2026 №981 «Деякі питання ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів і перевірки дійсності військово-облікових документів консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи України» податкову службу зобов’язали протягом 90 днів передати до реєстру «Оберіг» інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про чоловіків віком від 18 до 60 років. І це означає, що інформація з податкової може використовуватися для автоматизованого звіряння та актуалізації даних про військовозобов'язаних.

Зокрема, це може стосуватися інформації, яка є в податкових реєстрах: даних про особу, її роботу, статус ФОП та інших відомостей, передбачених відповідним обміном. Але важливий момент: це не означає, що податкова автоматично отримала доступ до всього військового досьє людини. Не працює це за принципом: «ТЦК передав податковій усе, що є про вас, а податкова тепер усе це бачить». Тут діє конкретний міжвідомчий обмін і конкретний перелік даних.

Тому якщо хтось каже: «Закрию ФОП – і податкова та ТЦК мене не знайдуть», – це точно не та стратегія, на яку варто розраховувати

 

Пошта, післяплата та онлайн-продажі: чому вони більше не є «невидимими»

Наступний великий шматок інформації – поштові оператори та післяплата. Ось тут онлайн-продавцям варто бути особливо уважними. З 1 серпня вимоги до оформлення післяплати та переказів стали жорсткішими: Укрпошта, банки та платіжні оператори мають зазначати у чеках і супровідних документах дані одержувача, зокрема податковий номер, прізвище, ім’я, по-батькові та реквізити платіжної картки. Ця інформація фіксується та може передаватися податковій. Наприклад, NovaPay передає податковій відповідні дані ще з 1 березня 2025 року. На практиці це вже має наслідки. Люди, які систематично отримували гроші за продажі без реєстрації ФОП, почали отримувати від податкової запити та повідомлення з вимогою пояснити походження доходів і сплатити податки.

А продавці, які приймали оплату, але не проводили її через РРО/ПРРО, отримують штрафи за порушення правил проведення розрахункових операцій. Одна випадкова операція ще не робить людину підприємцем. А от коли регулярно йдуть десятки або сотні відправлень, є постійний товар, стабільні продажі та систематичне отримання коштів – це вже зовсім інша картина. Тому для тих, хто продає через Instagram, OLX, власний сайт чи маркетплейси, правило просте: не варто розраховувати на те, що продаж через пошту автоматично робить бізнес невидимим для податкової.

Що стосується Укрпошти, то за роз’ясненнями податкової, при відправленні товарів через Укрпошту РРО застосовувати не потрібно. Але це зовсім не означає, що такі продажі залишаються «невидимими». Систематичні відправлення з післяплатою тепер можна ідентифікувати за податковим номером відправника – як в Україні, так і під час міжнародних відправлень. Тобто РРО може бути не потрібен, але це не означає, що отриманий дохід можна не декларувати.

 

Банківські рахунки та міжнародний обмін за стандартом CRS

А що податкова бачить по банківських рахунках?

Ось тут найбільше страшилок. «Податкова бачить усі мої карткові витрати». Ні. Так це не працює. Банківська таємниця в Україні нікуди не зникла. Банки справді взаємодіють із податковою та повідомляють про відкриття або закриття рахунків у випадках, передбачених законодавством. Але це зовсім не означає, що інспектор ДПС сидить і в режимі онлайн бачить кожну вашу оплату карткою. Для отримання детальної банківської інформації існує встановлена законом процедура.

В Україні вже працює міжнародний автоматичний обмін фінансовою інформацією за стандартом CRS. А з 1 липня для власників іноземних рахунків і криптоактивів почав діяти оновлений формат – CRS 2.0. Тепер міжнародний обмін охоплює не лише традиційні банківські рахунки, а й електронні гроші та криптоактиви. Тобто розраховувати на повну анонімність таких активів уже не варто. Податкові органи країн-учасниць обміну можуть передавати одне одному інформацію про рахунки та фінансові активи податкових резидентів. Якщо, наприклад, українець відкрив рахунок за кордоном і зазначив українські паспортні дані та адресу, ця інформація за певних умов може потрапити до української податкової через міжнародний обмін.

 

Митні дані та зовнішньоекономічні операції

Що податкова бачить щодо покупок і товарів з-за кордону?

Тут теж важливо не перебільшувати. Не можна казати, що податкова в режимі реального часу бачить кожну вашу покупку за кордоном. Але інформації про зовнішньоекономічні операції та переміщення товарів у держави вже достатньо багато. Наприклад, є митні декларації, дані про імпорт та експорт, кількість і вартість товарів, інформація про їх переміщення через кордон. Для бізнесу це особливо важливо.

Уявімо, що компанія регулярно завозить з-за кордону товар. На митниці зазначена одна кількість і вартість, а в бухгалтерському та податковому обліку потім з'являються зовсім інші цифри. Або підприємець декларує невеликі офіційні доходи, але при цьому регулярно імпортує дорогі комерційні партії товарів.

Тоді у контролюючих органів цілком логічно виникає питання:

Звідки кошти на ці операції і чи все відображено в обліку?

Тобто мова не про те, що податкова «бачить кожну вашу покупку». Мова про інше: державні органи накопичують дедалі більше інформації і можуть зіставляти її між собою. І чим більше таких даних можна порівняти – митниця, податкова, доходи, підприємницька діяльність, – тим легше знайти ситуацію, коли цифри між собою просто не сходяться.

Отже, автоматизований обмін інформацією потрібен насамперед для того, щоб знаходити ризики та невідповідності.

 

Висновки

Тож що насправді бачить податкова у 2026 році?

Давайте дуже коротко.

1. Кордон – так. Обмін інформацією з прикордонною службою активно цифровізується, і дані про перетин кордону можуть використовуватися для податкового контролю.
2. ТЦК та «Оберіг» – так, але не все. Є міжвідомчий обмін визначеними даними. Це не означає повного доступу податкової до військового досьє.
3. Пошта та післяплата – так. Операції з онлайн-продажами залишають цифровий слід, а систематична торгівля без належного оформлення стає дедалі ризикованішою. Митні дані можуть використовуватися для контролю зовнішньоекономічних операцій та зіставлення їх із податковим і бухгалтерським обліком.
4. Банки – частково. Податкова не має просто зараз «онлайн-вікна» до всіх ваших карток і всіх транзакцій. Але банківська інформація може надаватися ДПС у передбачених законом випадках, а міжнародний обмін фінансовою інформацією за CRS уже працює.