ФОП без діяльності у 2026: чи платити податки та подавати звітність

Тимчасово не працювати – не означає автоматично не платити податки. Багато підприємців впевнені, що ФОП можна просто «заморозити», однак законодавство такої можливості не передбачає. Розбираємо, які обов'язки залишаються у підприємця під час простою та як мінімізувати фінансове навантаження на цей період.

 

Чи можна «поставити ФОП на паузу»: що каже законодавство

ФОП планує тимчасово не вести діяльність, але й закриватись не хоче. Чи потрібно повідомляти про це податкову, чи можна не сплачувати податки, не подавати звітність та що робити з ПРРО? Саме ці питання найчастіше виникають у підприємців.

Багато підприємців вважають, що якщо вони тимчасово не працюють – через декретну відпустку, хворобу, виїзд за кордон, відсутність замовлень чи з інших причин, – то можуть просто «поставити ФОП на паузу» і не сплачувати податки. Насправді це один із найпоширеніших міфів.

ДПС у листі від 11.05.2026 зазначає, що чинне законодавство не передбачає можливості тимчасово призупинити підприємницьку діяльність. ФОП або продовжує перебувати на обліку та виконувати свої податкові обов’язки зі сплати податків та подання звітності, або проходить процедуру державної реєстрації припинення діяльності.

Отже, чинне законодавство не містить поняття «призупинення діяльності» або «сплячий ФОП». Тому окремо повідомляти ДПС про те, що підприємець тимчасово не здійснює діяльності, не потрібно. Водночас це не означає, що ФОП автоматично звільняється від усіх своїх податкових та звітних обов'язків. Вони залежать від обраної системи оподаткування.

 

Як обрати систему оподаткування на період простою

Насамперед варто оцінити, на якій системі оподаткування вигідніше перебувати під час тимчасової відсутності діяльності, адже саме від цього залежить, чи доведеться сплачувати податки за відсутності доходу та яку звітність потрібно буде подавати.

Не менш важливо врахувати термін, протягом якого ФОП не буде працювати. Якщо це лише кілька місяців, то перехід на іншу систему оподаткування буде недоцільним, і краще залишатись в рамках спрощеної системи оподаткування. Якщо ж підприємець не планує здійснювати діяльність протягом тривалого часу, то варто розглянути перехід на загальну систему оподаткування.

Водночас слід пам'ятати про обмеження, встановлене п. 298.1.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Протягом календарного року ФОП може обрати спрощену систему оподаткування лише один раз. Тому якщо підприємець на початок року вже був платником єдиного податку, а потім відмовився від спрощеної системи, то повернутися на неї він зможе лише з початку наступного календарного року і лише за умови, що буде відповідати умовам перебування на обраній групі. Саме тому перед переходом на загальну систему варто оцінити, коли планується відновлення діяльності. Якщо це може статися вже найближчим часом, то врахуйте, що повернути статус єдинника до початку нового календарного року не вийде.

 

 

Податкове навантаження на спрощеній системі: 1, 2 та 3 групи

Якщо ФОП прийняв рішення залишатись в межах спрощеної системи оподаткування, то варто оцінити фінансове навантаження для кожної групи.

Якщо ФОП перебуває на 1 або 2 групі єдиного податку, то сама по собі відсутність діяльності не звільняє його від виконання податкових обов'язків. За відсутності передбачених законодавством пільг він продовжує сплачувати єдиний податок та військовий збір. І якщо ФОП не відноситься до пільгових категорій, то потрібно ще й сплачувати ЄСВ. Тому для підприємців, які не планують працювати протягом тривалого часу, перебування на цих групах часто виявляється фінансово невигідним. В цьому випадку можна перейти на 3 групу єдиного податку, подавши Заяву про перехід за 15 календарних днів до початку нового кварталу.

Для ФОП 3 групи ситуація дещо краща. Якщо доходу немає, то не виникає обов'язку сплачувати єдиний податок і військовий збір, оскільки вони нараховуються лише з фактично отриманого доходу. Водночас, якщо підприємець є платником ЄСВ за себе і не належить до категорій осіб, звільнених від його сплати, то ЄСВ доведеться сплачувати і надалі.

Нагадаємо, що у 2026 році звільняються від сплати ЄСВ «за себе»:

1. ФОП, які мають статус пенсіонера за віком або за вислугу років, а також особи з інвалідністю, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;
2. ФОП, за яких роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачується ЄСВ у розмірі не менше мінімального. При чому, за роз’ясненнями ДПС, навіть якщо на основній роботі єдиний внесок не сплачується, а за сумісництвом роботодавець платить ЄСВ у повній сумі, то ФОП також звільняється від сплати ЄСВ «за себе»;
3. ФОП призвані на військову службу під час мобілізації або за контрактом;
4. ФОП, яким до 01 січня 2026 була призначена допомога при народженні дитини і вони отримують щомісяця 860 грн – до досягнення дитиною 3 років;
5. ФОП, які народили після 01 січня 2026 і їм призначена допомога по догляду за дитиною – до досягнення дитиною одного року.

 

Загальна система оподаткування як альтернатива

Якщо ж ФОП планує не працювати тривалий час, то варто розглянути варіант переходу на загальну систему оподаткування. У багатьох випадках це дозволяє суттєво знизити податкове навантаження.

На загальній системі оподаткуванню підлягає чистий дохід, тобто різниця між отриманими доходами та документально підтвердженими витратами. Із суми чистого доходу сплачуються ПДФО, військовий збір та ЄСВ. Якщо ж підприємець не здійснював діяльності та не отримував доходу, то відсутня база для нарахування податків. Іншими словами, немає доходу – немає податків до сплати.

Головною перевагою загальної системи є питання сплати ЄСВ. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі відсутності доходу ФОП на загальній системі має право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ. Ключова фраза тут «має право». Це означає, що підприємець може добровільно сплатити ЄСВ, щоб йому зарахували страховий стаж, але він не зобов'язаний цього робити. Таким чином, за місяці, у яких доходу не було, ЄСВ можна взагалі не сплачувати.

Разом із тим перед переходом на загальну систему потрібно врахувати питання реєстрації платником ПДВ. Якщо на дату переходу загальний обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців, у тому числі за період перебування на спрощеній системі, перевищує 1 мільйон гривень, то підприємець зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ.

Варто відзначити, що перехід на загальну систему не означає, що ФОП втратить право працювати на єдиному податку в майбутньому. За умови дотримання вимог ПКУ він може повторно обрати спрощену систему оподаткування з нового календарного року. Податкова перевірить, чи не перевищено граничний обсяг доходу та чи виконуються інші умови перебування на обраній групі єдиного податку.

 

Звітність під час відсутності діяльності

Окремо слід поговорити про звітність. Те, що діяльність не ведеться, ще не означає, що декларації можна не подавати.

Для ФОП 1 та 2 груп діє загальне правило: річну декларацію платника єдиного податку необхідно подати незалежно від того, чи був дохід протягом року. Це пов'язано з тим, що потрібно задекларувати щомісячні авансові внески по єдиному податку та військовому збору, а також показати нарахування по ЄСВ в Додатку 1, який можна подати тільки у складі декларації. Не подають Додаток 1 підприємці, які перелічені у примітках 10 до декларації. Це зокрема, особи з інвалідністю, пенсіонери, працевлаштовані ФОП, які не сплачують ЄСВ «за себе».

Щодо ФОП 3 групи, то ДПС у ЗІР, категорія 107.01.07, зазначає, що якщо протягом І кварталу, півріччя або трьох кварталів були відсутні доходи та інші показники, які підлягають декларуванню, то декларацію за такі періоди можна не подавати. Якщо ж хоча б в одному кварталі року дохід був задекларований, то він повинен бути відображений і в декларації за рік без сплати єдиного податку.

Попри таку офіційну позицію податкової служби, ми рекомендуємо подавати «нульову» декларацію навіть за відсутності доходу. По-перше, це запускає перебіг строку давності. Відповідно до ст. 102 ПКУ загальний строк давності для проведення податкових перевірок становить 1095 днів і починає обчислюватися саме з дня подання декларації. Якщо декларацію не подано, цей строк фактично не розпочинається. По-друге, подана декларація є документальним підтвердженням того, що підприємницька діяльність у відповідному періоді не здійснювалася. По-третє, вона дозволяє в майбутньому подати уточнюючу декларацію, якщо буде виявлено помилку або виникне необхідність відобразити показники, які не були задекларовані, що допоможе уникнути штрафу за несвоєчасне подання звітності.

 

Оренда приміщення, форма 20-ОПП та ПРРО під час простою

Ще одне поширене запитання стосується орендованого приміщення. Якщо під час простою договір оренди буде розірвано, приміщення повернуто власнику, а раніше щодо цього об'єкта подавалося повідомлення за формою 20-ОПП, то необхідно подати нове повідомлення та закрити об’єкт оподаткування. Якщо ж договір оренди продовжує діяти, але діяльність тимчасово не здійснюється і приміщення залишається у користуванні підприємця, то подавати форму 20-ОПП не потрібно, оскільки відомості про об'єкт оподаткування не змінились.

Також багато підприємців хвилює питання:

Чи потрібно на період простою скасовувати ПРРО?

Відсутність діяльності не є підставою для скасування ПРРО. Він може залишатися зареєстрованим навіть за повної відсутності розрахункових операцій.

 

Висновки

1. Якщо ФОП планує тривалий час не здійснювати діяльність, то варто оцінити доцільність переходу на іншу систему оподаткування.
2. Для більшості ФОП 1 та 2 груп річна декларація є обов'язковою навіть за відсутності доходу, а ФОП 3 групи доцільно подавати нульову декларацію.
3. Такий підхід дозволить безперешкодно відновити діяльність у будь-який момент.