Нова форма ТТН уже діє: розбираємо на практичних ситуаціях

26 липня 2026 року нова форма ТТН уже стала чинною. Тому тепер недостатньо просто знати, що в бланку з’явився новий реквізит. Потрібно розуміти, коли його заповнювати, яку адресу зазначати та хто має надати ці дані. Пропонуємо розібрати нову форму ТТН не в теорії, а через практичні ситуації, з якими вже зараз стикаються бухгалтери, вантажовідправники та перевізники.

 

Ситуація 1. Підприємство оформлює ТТН після 26 липня

Підприємство 29 липня відвантажує товар покупцю. Товар перевозить автомобілем перевізника. Бухгалтер оформлює ТТН за старим шаблоном, оскільки інших змін у документі майже немає.

Чи можна використовувати стару форму ТТН після 26 липня 2026 року?

Ні. З 26 липня 2026 року діє оновлена форма ТТН, затверджена наказом Мінрозвитку від 12.12.2025 №1727. Глобально бланк не змінився, але в ньому з’явився новий реквізит – *«Місце, де зберігається автомобіль»**.

Отже, якщо ТТН оформлюється за перевезенням, яке здійснюється вже після набрання чинності змінами, потрібно враховувати нову форму. Заповнення всіх реквізитів у формі ТТН є обов’язковим незалежно від специфіки перевезення. Їх відсутність або невірне заповнення може розцінюватися як порушення вимог законодавства щодо автомобільних перевезень.

Зверніть увагу, що згідно з чинним підходом органів контролю, така ТТН вважається недійсною, що прирівнюється до її відсутності. А відсутність ТТН тягне за собою адміністративно-господарську санкцію у розмірі 17 000 грн на перевізника (ст. 60 Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт»). Тому, перевірте шаблони ТТН у програмі та внутрішні форми підприємства. Старий бланк потрібно замінити на оновлений.

 

Ситуація 2. У ТТН з’явилося нове поле

Бухгалтер бачить у новій формі ТТН реквізит *«Місце, де зберігається автомобіль»**. Виникає логічне питання:

Що саме сюди вписувати? Яку адресу зазначати в новому реквізиті?

У пункті 5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансзв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі – Положення №340), є останній абзац, в якому зазначено, що місцезнаходження (адреса) суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий автомобільний транспортний засіб, зазначається у товарно-транспортній накладній.

Йдеться саме про адресу місця зберігання транспортного засобу. Не адресу місця завантаження. Не адресу покупця. Не місце, де водій залишив автомобіль на час відпочинку. Не обов’язково юридичну адресу підприємства.

Наприклад, автомобіль перевізника фактично зберігається на орендованій стоянці. Саме адресу цієї стоянки і слід зазначати як місце зберігання автомобіля. Наявність за такою адресою спеціалізованого майданчика або спеціальної технічної інфраструктури нормативними актами не вимагається. Місцем зберігання також може бути гараж, паркінг, виробнича база, фактична адреса базування транспортних засобів, юридична адреса перевізника, адреса структурного підрозділу або філії. Головною вимогою є реальність такої адреси та фактичне зберігання або базування там транспортного засобу.

 

 

Ситуація 3. Автомобіль зберігається не за юридичною адресою

Підприємство зареєстроване за адресою офісу в Києві. Але вантажний автомобіль після завершення роботи залишають на орендованій стоянці в іншому районі міста.

Яку адресу зазначити в ТТН – юридичну чи адресу стоянки?

Якщо автомобіль фактично зберігається на стоянці, саме її адресу і потрібно зазначити.

Новий реквізит стосується місця зберігання автомобіля, а не місцезнаходження підприємства. Тобто юридична адреса автоматично не стає адресою місця зберігання транспортного засобу.

Тому, не підміняйте два поняття: юридична адреса підприємства ≠ місце зберігання автомобіля. У ТТН зазначаємо фактичне місце зберігання.

 

Ситуація 4. Дані в ТТН та №20-ОПП не збігаються

Підприємство зазначило у формі №20-ОПП одну адресу щодо автомобіля, а у ТТН бухгалтер вказав фактичну адресу, за якою транспортний засіб зберігається зараз.

Адреси різні.

Чи означає це, що ТТН заповнена неправильно?

Не обов’язково. Нормативні правила не встановлюють вимоги, щоб адреса в новому реквізиті ТТН обов’язково збігалася з інформацією у формі №20-ОПП.

Податківці у своїх роз’ясненнях допускають різні варіанти зазначення інформації про місцезнаходження транспортного засобу у формі №20-ОПП. Тому сам факт розбіжності адрес не свідчить про порушення. Водночас важливо, щоб адреса в ТТН була достовірною та відповідала фактичному місцю зберігання автомобіля.

Отже, не потрібно штучно підганяти адресу в ТТН під №20-ОПП. Спочатку встановіть, де фактично зберігається автомобіль, і саме цю адресу зазначайте в ТТН.

 

Ситуація 5. Підприємство замовляє перевезення у стороннього перевізника

Підприємство продає товар і замовляє доставку у транспортної компанії. Бухгалтер готує ТТН, але не знає, де саме зберігається автомобіль, яким перевізник буде робити доставку.

Хто має повідомити адресу місця зберігання автомобіля?

Очевидно, що вантажовідправник не може знати адресу зберігання автомобіля сторонньої транспортної компанії. Тому цю інформацію потрібно отримати від перевізника. Саме перевізник володіє інформацією про те, де фактично зберігається автомобіль, який буде задіяний у перевезенні.

Після отримання цих даних вантажовідправник може зазначити їх у ТТН. Тому, якщо працюєте зі сторонніми перевізниками, краще одразу передбачити в заявці на перевезення або іншому робочому документі окреме поле: «Місце зберігання транспортного засобу». Так бухгалтеру не доведеться шукати цю інформацію в останній момент.

 

Ситуація 7. Бухгалтер не розуміє, чи потрібно заповнювати реквізит у кожній ТТН

Підприємство оформлює різні види перевезень. У новій формі біля реквізиту стоїть «*» із посиланням на Положення №340.

Чи потрібно заповнювати нове поле абсолютно в кожній ТТН?

Саме тут законодавство залишає простір для різного трактування.

Позначка біля реквізиту відсилає до випадків, передбачених Положенням №340. Тобто формально можна зробити висновок, що новий реквізит пов’язаний із тими перевезеннями, на які поширюються відповідні вимоги цього Положення.

Але прямої норми на кшталт «заповнювати лише у таких випадках» немає. Тому наразі існує ризик різного трактування під час контролю.

До того ж, місце, де зберігається транспортний засіб, згадано у розділі ІІІ Положення, де йдеться про подовження щоденного та щотижневого часу керування водія. Зокрема, вказано, що такий час може бути подовжено у разі необхідності доїзду до місця, де зберігається такий транспортний засіб. Як в такому разі доводити правомірність подовження робочого часу та застосування винятку? Поки не має відповідних роз’яснень від Мінрозвитку, зазначати місце, де зберігається транспортний засіб, мають усі перевізники, які підпадають під дію Положення – оскільки це буде запорукою того, що у разі перевищення робочого часу водіїв буде доказ того, що це не є порушенням і відповідає нормативному акту.

 

Ситуація 8. Перевезення здійснюється на території бойових дій

Підприємство здійснює перевезення територією, на яку поширюються спеціальні правила воєнного стану.

Чи поширюється на таке перевезення Положення №340?

На період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування Положення №340 не поширюється на перевезення територіями, де ведуться або велися бойові дії, а також тимчасово окупованими територіями відповідно до визначеного Переліку. Окремо передбачені перевезення, необхідні для забезпечення діяльності ЗСУ та виконання покладених на них завдань.

Тому перед заповненням нового реквізиту потрібно оцінити не лише сам факт перевезення, а й чи поширюється на нього Положення №340.

Зверніть увагу, що нова форма вже працює. Тепер головне – правильно налаштувати процес її заповнення.

 

Висновки

1. Оновлена форма ТТН діє з 26 липня 2026 року, тому підприємствам потрібно перейти на новий бланк і враховувати реквізит про місце зберігання автомобіля.
2. Для правильного заповнення ТТН важливо зазначати саме фактичну адресу зберігання транспортного засобу, навіть якщо вона не збігається з юридичною адресою підприємства або даними форми №20-ОПП.
3. Підприємствам варто заздалегідь організувати отримання інформації від перевізників та перевіряти, чи поширюється Положення №340 на конкретне перевезення, щоб уникнути проблем під час контролю.