Середня зарплата для критичності: як донарахувати та відобразити в звітності

З 2 червня 2026 року змінилися вимоги до середньої зарплати для окремих категорій підприємств, які претендують на статус критично важливих. Водночас на практиці виникає чимало запитань щодо її розрахунку: які показники Податкового розрахунку враховувати, за який місяць визначати середню зарплату та чи можна виправленнями вплинути на її розмір. Розбираємо актуальні правила та практичні ситуації, які варто врахувати роботодавцям.

 

Який розмір середньої зарплати потрібен для отримання статусу критично важливого підприємства

Один з обов’язкових критеріїв для отримання статусу критично важливого підприємства наведений у підпункті 6 пункту 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затвердженими постановою КМУ від 27.01.2023 №76. Це вимога щодо середньої зарплати. При чому з 2 червня 2026 року тут відбулися певні зміни.

Так для більшості підприємств середня зарплата працівників становить три мінімальні зарплати – 25 941 грн. Для підприємств, місцезнаходженням яких є та які фактично провадять діяльність на території можливих бойових дій, території активних бойових дій, тимчасово окупованих територіях, середня зарплата становить 2,5 мінімальні зарплати. На сьогодні цей розмір складає 21 617,50 грн. І є окрема категорія – Державні й комунальні підприємства, установи і організації, Госптовариства, у статкапіталі яких більш як 50% акцій (часток) належать державі або перебувають в комунальній власності тощо. Для них розмір середньої зарплати за останній календарний місяць становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату).

 

Як розраховують середню зарплату для критичності за даними Податкового розрахунку

Питання, яке виникає у роботодавців:

Як обчислити середню зарплату?

Мінекономіки у своєму листі надало роз’яснення з цього приводу.

 

По-перше, дані потрібно брати із податкового розрахунку.

По-друге, формула обчислення середньої зарплати для критичності наступна. Потрібно підсумувати суми, зазначені в рядках 1.1, 1.3 та 1.4 і поділити на показник рядка 092, який замінив рядок 103.

Нагадаємо, що в рядку 1.1 податкового розрахунку зазначають нараховану зарплату працівників. В рядку 1.3 – оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, в рядку 1.4 – допомога по тимчасовій непрацездатності від Пенсійного фонду. Дані до цих рядків переносяться із графи 16 додатку 1.

В рядку 092 наводять інформацію щодо кількості працівників застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату.

 

 

За який місяць визначають середню зарплату та як контролюють критерій протягом дії критичності

Середню зарплату для критичності визначають за останній календарний місяць. Наприклад, ви оформлюєте або підтверджуєте критичність у липні. Середню зарплату потрібно визначати виходячи із даних за попередній місяць – червень. Критичність буде оформлена у серпні? Тоді орієнтир для визначення середньої зарплати буде липень.

І ще один важливий момент! Необхідного розміру середньої зарплати потрібно дотримуватися не тільки за останній календарний місяць до подання заявки на оформлення критичності, а й протягом усього періоду дії критичного статусу. Якщо критерій не буде дотримуватись – статус критичного підприємства можна втратити.

 

І тут виникає головне питання:

Чи можна донарахувати зарплату за минулий місяць, щоб дотягнути середню зарплату до необхідного мінімуму?

На жаль, ні.

 

Оскільки дані для середньої зарплати беруть із податкового розрахунку, потрібно знати правила заповнення цього звіту.

Пунктом 1.6.2 Інструкції зі статистики зарплати, затвердженої нказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, передбачено:

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Аналогічне правило є і в Порядку заповнення податкового розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок №4).

 

Наприклад, роботодавець у липні нарахував премію працівникам за червень. Або в липні на підставі бухдовідки донарахував працівнику надбавку чи доплату за червень, про яку помилково забув. В цьому випадку ніякі уточнюючі звіти подавати не потрібно. Такі суми донараховані у липні, в обліку проведені також у липні. І в додатку 1 ці суми будуть відображені в одному рядку із зарплатою за липень. Відповідно і в рядку 1.1 будуть включені за липень. Тобто на середню зарплату для критичності за минулий місяць такі донарахування ніяким чином не вплинуть.

 

Як виправлення помилки у Податковому розрахунку впливає на зарплатний критерій

Давайте розглянемо іншу ситуацію. У вас ці суми були нараховані. Вони є і у відомості нарахування зарплати, і проведені в бухобліку. Але роботодавець при заповненні податкового розрахунку припустився помилки і зазначив зарплату працівників в меншому розмірі. В такому випадку потрібно виправити податковий розрахунок.

Яким чином це може вплинути на розмір середньої зарплати для критичності?

Тут все залежить від того, коли ви виправляєте помилку.

 

Припустимо, що граничний строк подання звітності прийшов і роботодавець виправляє сумову помилку в додатку 1 через уточнюючий розрахунок. В такому випадку донараховані суми зарплати та ЄСВ в додатку 1 відображають із типом нарахування «2» у графі 9, в графі 10 зазначають місяць, за який ці суми донараховані.

Зверніть увагу! При виправленні такої помилки в табличній частині податкового розрахунку зазначають тільки донарахований ЄСВ – сума із графи 20 додатку 1 переноситься в рядок 4, 4.1.

Але для розрахунку середньої зарплати для критичності беруть дані із рядків 1.1, 1.3, 1.4 та 103 (або 092). Це означає, що таке виправлення сумової помилки, подання уточнюючого розрахунку і додатку 1 із донарахованими сумами зарплати не вплине на обчислення середньої зарплати для критичності.

Якщо ж ви встигаєте виправити помилку в податковому розрахунку до закінчення граничного терміну подання звітності, то в цьому випадку можна вплинути на середню зарплату. Нагадаємо, Порядком №4 передбачено, що при поданні розрахунку із типом «Звітний новий» для вилучення неправильного рядка в додатку 1, в тому числі із сумовими помилками, в графі 25 слід проставити ознаку 1, а для введення правильного рядка – в графі 25 проставляють ознаку 0. При чому відповідні зміни будуть відображені в рядках 1, 2, 3 та 7 розділу 1 Податкового розрахунку.

Наприклад, працівнику нарахована зарплата 30 тисяч гривень. Але помилково в додатку 1 була відображена зарплата в розмірі 20 тис. гривень. Податковий розрахунок буд поданий. Але помилку виправляють через нову звітну форму до закінчення граничного строку подання звіту. В цьому випадку на працівника в додатку 1 заповнюють 2 рядки. В одному показують зарплату 20 тис. гривень і в графі 25 буде ознака 1 – рядок на виключення. В другому рядку наводять правильну суму зарплати 30 тисяч гривень, в графі 25 ознака 0 – рядок на введення. При чому в табличній частині розрахунку буде показана, зокрема в рядку 1.1, сума зарплати 10 тисяч гривень. А рядок 1.1 і впливає на обчислення середньої зарплати для критичності.

 

Висновки

1. Середню зарплату для критичності визначають за даними Податкового розрахунку.
2. Середню зарплату розраховують за останній календарний місяць та контролюють протягом усього строку дії критичності.
3. Донарахування зарплати в поточному місяці не збільшить середню зарплату за попередній місяць.
4. Уточнюючий Податковий розрахунок не впливає на зарплатний критерій.
5. Вплинути на показник середньої зарплати для критичності можна лише до закінчення граничного строку подання звітності через «Звітний новий».