Нові штрафи до 50% за несплату нормативу «інвалідності»

Одна середньомісячна зарплата – саме у таку суму може обійтися роботодавцю невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. А якщо ще прострочити сплату – додадуться штрафи і пеня. Мінфін уже підготував порядок, за яким ДПС їх нараховуватиме. Розбираємося, хто потрапить під фінансові санкції.

 

Які штрафи та пеню пропонує запровадити Мінфін за порушення правил сплати цільового внеску

Мінфін підготував проєкт наказу, який фактично запускає механізм покарання платників нового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. І найважливіше – документ дуже детально прописує, як саме ДПС буде нараховувати штрафи та пеню.

Тобто це вже готовий алгоритм, за яким податкова працюватиме після набрання наказом чинності. І якщо підприємство вже зараз не прорахувало свої ризики, фінансові втрати можуть виявитися значно більшими, ніж очікувалося.

Що саме пропонує Мінфін?

Передбачено три окремі види штрафів. Йдеться про роботодавців, які є платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю та не виконують вимоги законодавства щодо його сплати і звітування.

Перший – за несплату або несвоєчасну сплату внеску.

У такому випадку штраф становитиме 7% від суми, яку не сплатили або сплатили із запізненням.

Причому рішення формуватиметься автоматично на підставі інформації з інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Тобто якщо в системі є прострочення, це вже може стати підставою для фінансових санкцій.

На перший погляд, 7 % виглядає незначною сумою. Але якщо одночасно буде нарахована ще й пеня, а згодом під час перевірки виявлять донарахування, фінансові втрати можуть бути значно більшими.

Другий штраф набагато серйозніший.

Якщо під час документальної перевірки податківці донарахують суму внеску або підприємство саме із запізненням донарахує його, штраф становитиме 10% за кожний звітний період, за який виникла недоплата.

І тут є нюанс, який багато хто може пропустити. Якщо помилка тягнеться кілька кварталів, штраф накопичуватиметься за кожен із них. І хоча загальна сума не може перевищувати 50% донарахованого внеску, але навіть це може обернутися десятками тисяч гривень для підприємства.

Зверніть увагу, що підставою стане вже не просто інформація із системи, а акт документальної перевірки!

Тобто якщо ревізори знайдуть неправильний розрахунок внеску за кілька кварталів поспіль, штраф рахуватимуть окремо за кожен період.

Є й третя підстава для фінансової відповідальності.

Це неподання звіту, подання його із запізненням або взагалі не за встановленою формою. У такому випадку передбачений окремий штраф – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

І хоча ця сума сама по собі не виглядає великою, проблема в іншому. Такий штраф може стати лише початком. Адже неправильно поданий або несвоєчасний звіт може привернути увагу контролюючих органів до правильності самого розрахунку внеску.

 

Як нараховуватимуть штрафи та пеню: підстави, розміри та порядок застосування

Окремо Мінфін прописав порядок нарахування пені. Ось тут починає працювати принцип: кожен день коштує грошей.

Пеня нараховується у розмірі 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення.

Не через місяць. Не після перевірки. А починаючи вже з першого календарного дня після граничного строку сплати.

Наприклад, якщо підприємство прострочило сплату 5 тисяч гривень на 15 днів, лише пеня становитиме 75 гривень. Здається, небагато.

Але якщо сума внеску більша або прострочення триватиме кілька місяців, розмір пені буде постійно зростати.

Причому сам платник, якщо самостійно виявить помилку, повинен не лише донарахувати внесок, а й самостійно обчислити пеню та відобразити все це у звітності.

Ще один важливий момент. У проєкті прямо зазначено, що підставою для нарахування штрафів і пені можуть бути:

• дані звітності;
• результати документальних перевірок;
• рішення суду;
• інформація інформаційно-комунікаційної системи ДПС.

Тобто адміністрування нового внеску максимально інтегрують у систему податкового контролю. І саме це сьогодні є головним сигналом для бухгалтерів.

 

Як розрахувати цільовий внесок: покроковий приклад

Найчастіше бухгалтери запитують:

Якщо норматив не виконано, то як саме порахувати цільовий внесок?

Щоб було зрозуміліше, розглянемо покроковий приклад із конкретними цифрами.

 

Приклад

Підприємство у II кварталі 2026 року мало таку середньооблікову кількість штатних працівників:

• квітень – 9 осіб;
• травень – 12 осіб;
• червень – 15 осіб.

Середньооблікова кількість працівників за квартал становить:

(9 + 12 + 15) : 3 = 12 осіб.

Оскільки середньооблікова кількість працівників за квартал перебуває в межах від 8 до 25 осіб, підприємство повинно забезпечити одне робоче місце для особи з інвалідністю.

Але, протягом кварталу жодної особи з інвалідністю на підприємстві не працювало. Отже, норматив не виконано і виникає обов'язок сплатити цільовий внесок. Різниця між нормативом і фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю становить 1.

Далі потрібно визначити середньомісячну зарплату одного працівника.

Припустимо, що фонд оплати праці за квартал становив 2 160 000 грн.

Середньомісячна зарплата визначається за формулою, встановленою Порядком обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2026 №268:

2 160 000 грн : 12 працівників : 3 місяці = 60 000 грн.

Базовий розрахунок внеску:

60 000 грн × 40% × 3 місяці × 1 = 72 000 грн.

Однак на період воєнного стану застосовується понижуючий коефіцієнт, тому фактично роботодавець сплачує 50% від базового розміру внеску.

У наведеному прикладі сума цільового внеску становитиме:

72 000 грн × 50% = 36 000 грн.

Отже, якщо підприємство не працевлаштовує особу з інвалідністю та не виконує норматив, воно повинно самостійно подати звіт і сплатити розрахований цільовий внесок у розмірі 36 000 грн. за ІІ квартал. Граничний строк сплати за цей період – до 19 серпня 2026 року.

 

Зверніть увагу, що не варто визначати середньооблікову кількість працівників лише за кількістю людей, які працювали наприкінці місяця. Вона розраховується за кожен календарний день місяця з урахуванням дат прийняття та звільнення працівників, а вже потім визначається середньооблікова за місяць і за квартал.

Тому якщо більшість працівників були прийняті лише наприкінці квітня чи травня, середньооблікова кількість може виявитися меншою, ніж здається на перший погляд. Саме від цього показника залежить, чи виникає обов'язок виконувати норматив та сплачувати цільовий внесок.

Важливим є те, що сплата внеску не звільняє роботодавця від обов'язку правильно визначити норматив і своєчасно подати звітність. Саме за ці порушення також передбачені фінансові санкції.

Щоб не помилитися в розрахунках, доцільно скористатися спеціальним Калькулятором нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю на Бухгалтерський платформі №1, який автоматично визначить необхідну кількість робочих місць і допоможе перевірити правильність розрахунків.

Ще раз наголосимо: поки що це проєкт наказу Мінфіну. Він набере чинності лише після офіційного затвердження та опублікування. Але саме зараз є можливість підготуватися до нових правил, щоб не дізнатися про них уже після отримання рішення від податкової.

 

Висновки

1. Фактично держава завершує створення повного механізму адміністрування нового внеску: вже є законодавча база, оприлюднено нову форму звіту, а тепер з'явився й детальний порядок застосування штрафів та пені.
2. Бухгалтеру саме зараз час перевірити:
3. чи правильно визначено обов'язок зі сплати внеску,
4. чи коректно розраховані його суми;
5. чи готове підприємство до подання нової звітності.
6. Після затвердження наказу Мінфіну ДПС матиме чіткий механізм для нарахування штрафів і пені, а будь-яка помилка може коштувати підприємству десятків тисяч гривень.