Проміжна МСФЗ-звітність: чому двох форм недостатньо і що включити до комплекту

Підприємства, які застосовують МСФЗ, під час складання проміжної фінансової звітності мають враховувати низку спеціальних вимог, які не завжди очевидні на практиці. Особливо багато запитань виникає щодо складу звітності, пояснювальних приміток, таксономії та порядку подання документів різним державним органам. У статті систематизуємо основні вимоги МСБО 34 та розглядаємо практичні аспекти підготовки проміжної МСФЗ-звітності.

 

Що входить до проміжної МСФЗ-звітності та коли її складають

МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» (далі – МСБО 34) не встановлює, хто, як часто та в які строки повинен оприлюднювати проміжний фінансовий звіт. Це визначають законодавство та регулятори. В Україні проміжну фінзвітність складають за І квартал, перше півріччя та дев’ять місяців. В обліковій політиці можна додатково передбачити й інші періоди. Таке правило встановлює частина перша статті 13 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Якщо підприємство заявляє, що його проміжна звітність відповідає МСФЗ, воно має виконати МСБО 34. Баланс і звіт про фінансові результати самі по собі не утворюють такого звіту.

Підприємство може скласти повний комплект фінансової звітності або стислий проміжний комплект.

Мінімальний стислий комплект для проміжної звітності за пунктом 8 МСБО 34 включає:

• стислий звіт про фінансовий стан;
• стислий звіт або звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід;
• стислий звіт про зміни у власному капіталі;
• стислий звіт про рух грошових коштів;
• вибіркові пояснювальні примітки.

Якщо застосовується МСБО 33 «Прибуток на акцію», наводять базисний і розбавлений прибуток на акцію. Якщо остання річна звітність була консолідованою, проміжний звіт також складають на консолідованій основі.

Скорочувати форми довільно не можна. За пунктом 10 МСБО 34 у стислих звітах мають залишитися щонайменше всі заголовки та проміжні підсумки з останньої річної звітності. Додаткові статті або примітки включають, якщо без них інформація може вводити користувачів в оману. На практиці доволі часто наповнення стислої звітності відповідає повній.

Отже, стисла звітність – це не декілька підсумкових цифр. Підприємство може залишити всі рядки річних форм, але скоротити примітки до обсягу, передбаченого МСБО 34. Такий комплект усе одно буде стислим.

 

 

Які вимоги МСБО 34 до приміток, оцінок і порівняльної інформації

Проміжні примітки не мають дублювати річну звітність. Вони оновлюють її щодо подій та операцій, суттєвих для розуміння змін після останньої річної звітної дати.

За наявності суттєвих подій розкривають, зокрема, списання запасів до чистої вартості реалізації та його сторнування, зменшення корисності активів, придбання та вибуття основних засобів, судові врегулювання, виправлення помилок, неусунуті порушення умов кредитних договорів, операції з пов’язаними сторонами та зміни умовних зобов’язань або активів. Перелік у пункті 15B МСБО 34 не є вичерпним.

Пункт 16A МСБО 34 вимагає повідомити, чи застосовувалися ті самі облікові політики та методи розрахунку, що й у річній звітності. Зміни потрібно описати та пояснити їх вплив. За відповідних обставин розкривають сезонність, незвичайні статті, зміни оцінок, операції з борговими та пайовими інструментами, дивіденди, сегментну інформацію, події після проміжної дати та зміни у складі групи.

Тому не можна автоматично відмовитися від приміток лише через те, що «суттєвих подій не було». Вибіркові пояснювальні примітки є обов’язковою частиною мінімального комплекту. Заявляти про відповідність МСФЗ можна лише за виконання всіх застосовних вимог МСБО 34.

Суттєвість оцінюють щодо фінансових даних самого проміжного періоду. Тому показник, несуттєвий для річної звітності, може потребувати розкриття у квартальній.

Окреме питання – порівняльні періоди.

МСБО 34 установлює різну базу порівняння:

• звіт про фінансовий стан – на кінець поточного проміжного періоду і попереднього фінансового року;
• звіт про прибуток або збиток та інший сукупний дохід – за поточний проміжний період і наростаючим підсумком із початку року, з даними за відповідні періоди попереднього року. Наприклад, за перше півріччя 2026 року підприємство, яке звітує щокварталу, показує окремо ІІ квартал і шість місяців 2026 року, а також відповідні показники 2025 року;
• звіт про зміни у власному капіталі та звіт про рух грошових коштів – наростаючим підсумком із початку року, з даними за відповідний період попереднього року.

 

Як формують показники проміжної фінансової звітності

У проміжній звітності застосовують ті самі облікові політики, що й у річній, крім змін, які мають бути відображені в наступній річній звітності. Оцінювання проводять наростаючим підсумком із початку року. Частота звітування не повинна впливати на оцінку річних результатів.

На проміжну дату підприємство актуалізує оцінки щодо запасів, зменшення корисності, очікуваних кредитних збитків, забезпечень і справедливої вартості. Повторювати всі детальні річні розрахунки без потреби не потрібно.

 

Куди та в які строки подавати проміжну МСФЗ-звітність

А тепер розберемося, куди подають проміжну фінзвітність.

Розпочнемо із Центру збору фінансової звітності.

До Центру звітність подають підприємства, які складають її за МСФЗ. За загальним правилом звітність за І квартал, перше півріччя та дев’ять місяців подають не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, а проміжну консолідовану – не пізніше ніж через 45 днів після його закінчення.

Проміжну фінзвітність за 2026 рік подають на основі Таксономії МСФЗ XBRL 2025 року. Таксономія не є окремим комплектом: вона визначає структуру електронного звіту.

Тепер щодо подання фінзвітності державним органам.

Підприємства, які застосовують МСФЗ і зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, подають Держстату проміжну неконсолідовану звітність у складі звіту про фінансовий стан і звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід. Строк – не пізніше 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом.

До ДПС фінзвітність подають разом із декларацією з податку на прибуток у строки, встановлені Податковим кодексом України. Платники з квартальним податковим періодом подають її за І квартал, півріччя та три квартали.

Платники, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність з аудиторським звітом, подають із декларацією два звіти, складені до аудиту: про фінансовий стан та про прибутки і збитки та інший сукупний дохід.

Інші МСФЗ-платники подають разом із декларацією фінансову звітність за відповідний податковий період. Якщо підприємство обирає стислий проміжний комплект, він має відповідати пункту 8 МСБО 34 і не може обмежуватися лише двома звітами.

Отже, дві форми, які окремі категорії підприємств подають Держстату чи ДПС, – це пакет для конкретного одержувача. Він не замінює складу проміжного фінансового звіту за МСБО 34.

 

Висновки

Проміжна МСФЗ-звітність – це не дві квартальні форми і не файл таксономії. Підприємство формує повний або стислий фінансовий звіт за МСБО 34, визначає порівняльні періоди, актуалізує оцінки та складає примітки. Після цього звітність подають відповідним одержувачам у складі, строки та визначеному форматі.