Сумісник у квоті бронювання: нові правила з 1 вересня 2026 року

Із 1 вересня 2026 року набирають чинності важливі зміни до правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Зокрема, зміни стосуються роботодавців, у яких є працівники – сумісники. Для багатьох роботодавців вже з вересня з’являться нові ризики перевищення встановлених лімітів бронювання. Розглянемо детально, як працюватимуть нові правила та які наслідки вони матимуть для бізнесу.

 

Нові правила обліку сумісників для квоти бронювання

Сьогодні відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабміну від 27.01.2023 №76 (далі – Порядок №76), працівники, які вже заброньовані іншим підприємством, не враховуються в загальній кількості військовозобов’язаних на іншому місці роботи. Але якщо працівник, який має декілька місць роботи, не заброньований, то кожне підприємство може враховувати такого працівника у загальній кількості військовозобов’язаних і відповідно підвищувати свої квоти на бронювання.

Але з 1 вересня цього року Порядком №76 буде визначено, що працівник, який працює одночасно у кількох роботодавців, може враховуватися в загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи.

Тобто до 1 вересня 2026 року один і той самий військовозобов’язаний працівник ще може враховуватися в чисельності військовозобов’язаних одразу в декількох роботодавців. І кожен роботодавець може враховувати таку особу при розрахунку квоти бронювання. Але якщо такий працівник заброньований одним із роботодавців, то інші роботодавці його не можуть врахувати при розрахунку квоти, адже у них він не включається до загальної кількості військовозобов’язаних.

Але після 1 вересня цього року обмеження посилюються. Один працівник враховуватиметься лише один раз і лише одним роботодавцем. При цьому законодавство не встановлює, що таким роботодавцем обов’язково має бути роботодавець за основним місцем роботи.

Важливим буде те, де саме реалізується право працівника на бронювання. Адже саме те підприємство, яке враховує працівника у загальній кількості військовозобов’язаних, зможе його забронювати.

Таким чином, починаючи з вересня 2026 року, кожен військовозобов’язаний працівник фактично буде «закріплений» лише за одним роботодавцем для цілей розрахунку квоти бронювання.

Важливо, що нові правила не передбачають автоматичного скасування вже оформлених бронювань.

Якщо працівник був заброньований за місцем роботи за сумісництвом до 1 вересня 2026 року, він не втратить свою відстрочку після набрання чинності новими правилами.

Такий працівник і надалі враховуватиметься у квоті підприємства, яке оформило бронювання, навіть якщо це підприємство не є його основним місцем роботи.

 

 

Як визначатимуть роботодавця для нових бронювань

Найбільше запитань виникає саме щодо нових бронювань.

Якщо станом на 1 вересня працівник не має бронювання в жодного роботодавця, найбільш імовірним є сценарій, за якого система «Дія» автоматично враховуватиме його в загальній кількості військовозобов’язаних саме за основним місцем роботи.

Причина полягає в тому, що портал використовує дані реєстру застрахованих осіб, де вже є інформація про основне місце роботи та роботу за сумісництвом.

У такій ситуації саме роботодавець за основним місцем роботи, найімовірніше, матиме можливість включити працівника до списків на бронювання.

Водночас остаточний механізм реалізації цих норм ще може бути уточнений на рівні технічних рішень та функціоналу порталу «Дія». Не можна виключати, що працівникові буде надано право самостійно визначати роботодавця, який здійснюватиме його бронювання.

 

Практичні приклади застосування нових правил

Розглянемо можливі ситуації:

 

1. Працівник має основне місце роботи на підприємстві «Лелека». На підприємстві «Барс» він працює як зовнішній сумісник.

Обидва роботодавці мають статус критично важливих, але бронювання оформлено лише підприємством «Лелека», тобто за основним місцем роботи.

Після 1 вересня цей працівник і надалі враховуватиметься в квоті підприємства «Лелека», а його бронювання залишиться чинним.

На підприємстві «Барс» такий сумісник взагалі не враховується в загальній кількості військовозобов’язаних працівників ні до, ні після 1 вересня.

 

2. Припустимо, що підприємство «Нептун» – це основне місце роботи, підприємство «Стугна» – це місце роботи за сумісництвом. Саме підприємство «Стугна» до 1 вересня 2026 року оформило бронювання цього працівника через портал «Дія».

Після 1 вересня працівник продовжить залишатися заброньованим саме на підприємстві «Стугна», де він є сумісником. Його буде враховано в квоті цього підприємства, а право на відстрочку зберігатиметься без змін.

Водночас підприємство «Нептун» не зможе враховувати такого працівника у власній квоті бронювання, оскільки він уже заброньований іншим роботодавцем.

 

3. Працівник працює на підприємстві «Черешня» за основним місцем роботи та на підприємстві «Калина» як зовнішній сумісник.

Жодне з підприємств не оформлювало йому бронювання до 1 вересня 2026 року.

Після набрання чинності новими правилами працівник, найімовірніше, автоматично буде врахований у загальній кількості військовозобов’язаних саме на підприємстві «Черешня» як на основному місці роботи.

У такому разі саме підприємство «Черешня» зможе претендувати на його бронювання. Підприємство «Калина» не матиме можливості врахувати цього працівника для розрахунку власної квоти та подальшого бронювання.

 

Ризики перевищення квоти бронювання та наслідки для підприємства

 

Також особливу увагу слід звернути на те, що починаючи з 2 червня 2026 року законодавство встановлює чіткий механізм реагування на перевищення квоти бронювання. Якщо підприємство перевищило встановлені обмеження щодо кількості заброньованих працівників, керівник зобов’язаний протягом десяти робочих днів подати через портал «Дія» заяву про анулювання бронювання окремих військовозобов’язаних працівників.

Наприклад, якщо на вашому підприємстві у серпні цього року у загальній кількості військовозобов’язаних працівників, будуть враховані зовнішні сумісники без бронювання, то з 1 вересня їх доведеться виключити із цієї кількості. Як наслідок – зменшення квоти бронювання. Якщо це призведе до перевищення ліміту, то потрібно анулювати зайві бронювання, або терміново працевлаштовувати нових військовозобов’язаних працівників.

В іншому випадку підприємство ризикує втратити статус критично важливого, а разом із ним – і право на бронювання працівників. У результаті можуть бути скасовані всі чинні відстрочки, оформлені на підприємстві.

 

Висновки

1. З 1 вересня 2026 року один працівник-сумісник зможе враховуватися для розрахунку квоти бронювання лише одним роботодавцем. Це означає, що роботодавці втратять можливість одночасно враховувати одного й того самого незаброньованого працівника при формуванні власних квот.
2. У вересні цього року уже оформлені бронювання сумісників залишаться чинними. Якщо працівник був заброньований до 1 вересня, зокрема за місцем роботи за сумісництвом, він не втратить відстрочку, а підприємство й надалі зможе враховувати його у своїй квоті.
3. Роботодавцям необхідно контролювати дотримання квоти бронювання. Перевищення встановленого ліміту зобов’язує керівника протягом 10 робочих днів подати через «Дію» заяву про анулювання бронювання, інакше підприємство ризикує втратити критичний статус та всі чинні відстрочки працівників.