Нові правила арешту рахунків: що потрібно знати бізнесу у 2026 році

Зміни до законодавства про виконавче провадження фактично автоматизують увесь ланцюжок – від виявлення майна боржника до зняття арешту після погашення боргу. У центрі нововведень – розширені обов'язки банків, нотаріусів і реєстраторів, нові правила арешту рахунків і спрощена процедура розблокування для дрібних боргів. Розбираємо, що це означає на практиці для громадян і бізнесу.

 

Які ключові зміни цей законопроєкт вносить у виконавче провадження та як вони вплинуть на звичайних громадян

Перш за все слід зазначити, що внесені зміни стосуються не стільки виконавчого провадження самого по собі, скільки обов’язків органів та осіб, які уповноважені здійснювати будь-які дії щодо майна боржників. Це, в першу чергу, нотаріуси, банки, інші фінансові установи, депозитарні установи, сервісні центри МВС, державні реєстратори – вони фактично зобов’язані стати частиною автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) та надавати відомості щодо майна боржника виконавцю, який здійснює виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з такої особи.

 

Чи блокуватиме потрапляння до Єдиного реєстру боржників можливість продавати, дарувати або заставляти нерухомість та авто

Якщо коротко, так. Наразі при посвідченні договорів та вчиненні відповідних реєстраційних дій щодо відчуження або передання в заставу (іпотеку) майна державні реєстратори (включаючи нотаріусів) зобов’язані:

• перевірити наявність відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників. Якщо інформація про особу-продавця наявна у реєстрі, у вчиненні відповідної реєстраційної дії буде відмовлено.
• надати відомості про майно, щодо якого звернувся боржник, до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з такої особи.

 

 

Як працюватиме арешт рахунків: чи може виконавець накласти арешт без рішення суду

Слід наголосити, що наразі законодавством визначено досить широке коло органів та посадовців, за рішеннями яких накладаються арешти на рахунки та майно громадян і юридичних осіб. При цьому такі рішення приймаються без процедури судового розгляду. Яскравими прикладами, із яким доволі часто стикаються громадяни, є штрафи, які накладаються патрульними поліцейськими за порушення правил дорожнього руху, чи, наприклад, штрафи ТЦК та СП за порушення правил військового обліку.

Об’єднує всі ці рішення два аспекти. По-перше, усі вказані рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку. По-друге, жоден із указаних органів чи посадових осіб (окрім виконавців) не має права самостійно вчиняти дії щодо виконання своїх же рішень: для цього законом передбачена єдина процедура – виконавче провадження.

Щодо арешту коштів на рахунках. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти/електронні гроші та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях та на зберіганні у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей.

При цьому уточнено, що банки, інвестиційні фірми, депозитарні установи, інші фінансові установи у разі відкриття або закриття рахунку (включаючи електронні гаманці) фізичній або юридичній особі, відомості про яку внесені до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані у день відкриття або закриття такого рахунку повідомити про це виконавця.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на кошти/електронні гроші боржника.

Слід зазначити, що розміщення коштів боржника на вкладних (депозитних) рахунках не перешкоджає зверненню стягнення на них. Після отримання банком постанови про арешт коштів боржника на вкладних (депозитних) рахунках не допускається продовження строку дії договору банківського строкового вкладу. Виконавець не пізніше ніж на наступний робочий день після закінчення строку дії такого договору зобов’язаний надіслати банку платіжну інструкцію на примусове списання (стягнення) коштів у сумі, необхідній для виконання рішення за виконавчим документом. Решту коштів банк повертає боржнику відповідно до умов договору.

Тобто арешт накладається не «автоматично», а виключно за рішенням виконавця.

При цьому автоматизована система виконавчого провадження забезпечує формування відомостей, необхідних для обрахування витрат виконавчого провадження та винагороди виконавця. Тобто визначення сум до стягнення, фактично, відбуватиметься в автоматичному режимі, що значно зменшує ризик помилок.

Слід наголосити, що, як і раніше, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на:

• кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість,
• кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на
• поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до Закону України від 23.02.2023 №2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій,…спричинених збройною агресією Російської Федерації»;
• інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

 

Яким чином боржник зможе оскаржити внесення в реєстр

Однією із засад виконавчого провадження, що визначені статтею 2 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон про виконавче впровадження) є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавців.

Законом, фактично, не внесено змін до процедури оскарження: відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників:

• на підставі судового рішення,

або

• у випадку скасування тих документів, що стали підставою для внесення відомостей про особу до Єдиного реєстру боржників.

Тобто боржник має право або оскаржити рішення органу (посадової особи), на підставі якого сформовано виконавчий документ, або ж оскаржити постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Процедури щодо перевірки «реальності» боргу для виконавця не передбачено. Відтак, доведення незаконності рішення чи виконавчого документа – це завдання боржника, яке можна реалізувати шляхом адміністративного оскарження або звернення до суду.

Самі ж процедури оскарження визначаються відповідними процесуальними кодексами, а також Законом про виконавче провадження. У випадку задоволення скарги відомості про боржника будуть виключені з Єдиного реєстру боржників.

 

Яким чином змінюється практика зняття арештів (після погашення заборгованості чи, скажімо, її оскарження) з банківських рахунків

Одним із нововведень є доповнення чинного Закону про виконавче провадження статтею 39-1, якою визначено наслідки погашення заборгованості за виконавчим провадженням, сума стягнення за якими не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (наразі це 86470 грн). Так, у разі сплати боржником коштів в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням. Таке повідомлення є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів, електронних грошей, цінних паперів в електронній формі. Повідомлення про погашення заборгованості у день його формування надсилається банку або іншій фінансовій установі для зняття арешту з коштів, електронних грошей, цінних паперів боржника. Банк або інша фінансова установа здійснює зняття арешту не пізніше наступного дня з дня отримання такого повідомлення.

Тобто залучення банків та інших фінансових установ до автоматизованої системи виконавчого провадження дозволить таким установам автоматично отримувати інформацію про повне погашення боржником заборгованості, а відтак прискорить розблокування рахунків такої особи.