Фактичні перевірки РРО/ПРРО: ТОП-правила і процедури

Фактична перевірка є однією з найбільш складних процедур контролю для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції. Для належної підготовки до таких заходів необхідно враховувати низку юридичних та технічних нюансів.

 

Порядок призначення та проведення фактичної перевірки

Згідно з нормами Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється за місцем фактичного провадження діяльності платника податків. Вона стосується регулювання обігу готівки, торгівлі підакцизними товарами та дотримання законодавства про працю. Основною підставою для візиту податківців є наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій або програмного РРО.

Ключовою особливістю фактичної перевірки є те, що вона проводиться без попереднього повідомлення платника. Перед початком перевірки контролюючі органи мають право провести контрольну розрахункову операцію (контрольну закупівлю). Наказ про проведення перевірки може бути вручений безпосередньо особі, яка здійснює розрахункові операції (касиру або продавцю). Посилання на відсутність керівництва або бухгалтера не є законною підставою для відмови у допуску до перевірки. Персонал має бути проінструктований щодо порядку дій у таких ситуаціях.

 

Контроль за видачею та фіскалізацією чеків

Під час контрольної закупівлі податківці перевіряють факт фіскалізації оплати та видачу розрахункового документа. За порушення Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено штрафні санкції у розмірі 100–150% від вартості кожної операції, проведеної з порушеннями (невидача чека, неналежні реквізити тощо).

Згідно із законодавством, видача чека покупцеві є обов'язковою. Запитання касира про необхідність документа є порушенням і може бути зафіксоване в акті. Суб’єкт господарювання не має права нав’язувати покупцеві чек виключно в електронному вигляді. Якщо точка працює лише з електронними чеками, споживач має бути попереджений про це заздалегідь. Електронний чек повинен передаватися як повноцінний документ, а не у вигляді посилання на ідентифікатор, оскільки останнє податкова служба класифікує як порушення правил видачі.

 

 

Перевірка обов'язкових реквізитів розрахункового документа

Відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13, відсутність хоча б одного обов'язкового реквізиту позбавляє документ статусу розрахункового, що прирівнюється до невидачі чека. Проте існують винятки: неточності суто в назві товару не призводять до визнання документа нерозрахунковим.

Окрему увагу податківці приділяють адресі господарської одиниці. Судова практика розрізняє повну відсутність реквізиту та наявність помилки в ньому. Реквізит із помилкою не вважається відсутнім. У контексті масового перейменування вулиць адресу в чеку слід приводити у відповідність до даних, зазначених у повідомленні за формою №20-ОПП. Якщо зміна адреси у правовстановлюючих документах орендодавця ще не відбулася, рекомендується зберігати стару адресу, щоб уникнути розбіжностей із реєстраційними даними РРО.

 

Особливості торгівлі підакцизними товарами

Операції з підакцизними товарами завжди перебувають у фокусі особливої уваги, оскільки на них не розповсюджуються мораторії на проведення перевірок та нарахування штрафів. Окрім санкцій за порушення правил роботи з РРО, платник ризикує втратити ліцензію або отримати ліцензійний штраф.

За здійснення торгівлі через РРО, який не вказаний у роздрібній ліцензії, передбачено штраф у розмірі 200% вартості продукції, але не менше 74 000 грн. За незастосування попереднього програмування найменування підакцизних товарів із кодом УКТ ЗЕД нараховується штраф у розмірі 5100 грн. Важливо розуміти, що цей штраф накладається один раз за виявлене порушення, а не за кожний виданий чек. Проте незазначення акцизної марки у чеку (наприклад, при відкупорюванні першої пляшки для приготування коктейлів) карається як відсутність обов'язкового реквізиту – штрафом у розмірі 100% від суми чеку.

 

Читайте більше:

Яка відповідальність за ненадання банківських виписок під час перевірки ПРРО

Не подав звітність про використання РРО/ПРРО: чекай на перевірку

Не подали звітність про використання РРО / ПРРО: чи є підстава для фактичної перевірки

Штрафи за РРО: який код використовувати для сплати

У фіскальному чеку порушено послідовність нумерації рядків: чи будуть штрафи

Як уникнути штрафів РРО: чек-ліст від адвокатів

Який штраф передбачено за відсутність платіжного термінала у бізнесу

ПІБ касира у фіскальному чеку: коли можна не вказувати та уникнути штрафів

Як визначається кількість порушень для штрафів при незастосуванні РРО