Штраф + пеня: коли подвійна відповідальність стає реальністю

Свобода договору дозволяє сторонам погоджувати штрафні санкції, однак межі такої свободи визначає судова практика. Питання одночасного застосування пені та штрафу має як загальне правило, так і низку винятків. У матеріалі аналізуємо підходи Верховного Суду та практичні аспекти їх застосування.

 

Чи можна одночасно стягувати пеню і штраф

Одночасне застосування пені та штрафу до порушника господарських зобов’язань є питанням, яке протягом багатьох років викликало шквал дискусій серед юристів – що теоретиків, що практиків.

З одного боку, прихильники неможливості такого застосування посилалися на ст. 61 Конституції України (далі – Конституція), відповідно до якої:

Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

А з іншого боку, прихильники законності такого застосування стверджували, що пеня і штраф – це просто форми одного виду відповідальності. Відтак, якщо вид відповідальності один, то застосування різних його форм не суперечить Конституції.

У судових рішеннях досить довгий час існували різні підходи до вирішення цього питання, причому з огляду на практику Верховного Суду України, домінуючим був підхід щодо неможливості одночасного застосування пені та штрафу.

 

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Врешті, у 2021 році це питання було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду, яка винесла рішення, яким наразі керуються решта судів. Ідеться про постанову від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Верховна Палата ВС зазначила, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції, оскільки згідно зі статтею 549 ЦКУ пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

 

Практичні питання застосування неустойки: що вирішив Верховний Суд

Здавалося б, на цьому можна доповідь завершити, але не все так просто – завжди є нюанси і практичні питання. Усі їх, звісно, перерахувати і передбачити неможливо, але варто розглянути хоча б ті, які є досить поширеними та вже стали предметом розгляду Верховного Суду.

Чи є нарахування 3% річних за ст. 625 ЦКУ разом із неустойкою (пенею) подвійною відповідальністю за одне й те саме правопорушення?

Ні, не є. Проценти річних, так само як інфляційні втрати, нараховані на суму боргу, не входять до складу грошового зобов’язання і, на відміну від пені, не є грошовою санкцією за порушення грошового зобов’язання. Вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання.

Чи можна застосувати пеню за порушення негрошового зобов`язання?

Так, пеня застосовується за порушення будь-якого господарського зобов’язання. Постанова КГС ВС від 17.10.2019 у справі №912/3237/18: суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки невиконання грошового зобов'язання.

Чи можна в одному договорі передбачити декілька варіантів стягнення неустойки?

Дивлячись, як прописати в договорі.

Подвійна пеня / штраф за одне правопорушення, обрахована за один і той самий період, є порушенням ст. 61 Конституції

Мова про таке:

Варіант 1: наприклад, сторони Договору, крім нарахування пені, погодили:

• штраф у розмірі 10 % від орієнтованої вартості послуг за договором за порушення строків надання послуг на більш ніж 10 календарних днів,

та

• додатково штраф у розмірі 20 % від орієнтованої вартості робіт за договором у випадку відмови від надання послуг за порушення строку надання послуг на більш ніж 30 календарних днів.

Велика Палата вказала, що одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов’язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов’язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов’язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції. У такому випадку має застосовуватися штраф за порушення зобов’язання за 30 календарних днів.

Варіант 2: сторони у договорі прописали штрафні санкції (відшкодування збитків у вигляді відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі 0,3% від простроченої суми) та пеню (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення). Постанова КГС ВС від 19.12.2019 у справі №912/1153/19: таке положення договору суперечить статті 61 Конституції. За наявності у договорі умов щодо подвійного стягнення пені суд має відмовляти в задоволенні позовних вимог про стягнення тієї пені, розмір та порядок нарахування якої не відповідає вимогам закону.

При цьому стягнення неустойки за різні порушення умов договору, не є подвійним стягненням в контексті ст. 61 Конституції України.

Наслідки непогодження сторонами розміру штрафних санкцій в договорі

Постанова ВП ВС від 10.12.2019 у справі №904/4156/18: у тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Якщо умовами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов'язання, то немає підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція.

Щодо стягнення неустойки у випадку прострочення повернення об'єкта оренди

Чи можна стягнути з боржника, що прострочив повернення обєкту оренди і рендну плату за час незаконного користування, і пеню, передбачену ст. 785 ЦКУ?

Ні, не можна. Постанова ОП КГС ВС від 19.04.2021 у справі №910/11131/19: користування майном після припинення договору найму є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦКУ. У такому випадку у наймодавця виникає право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦКУ такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Чи можливо зменшити розмір такої неустойки?

Ні, не можна. Постанова КГС ВС від 07.04.2020 у справі №924/599/19: неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦКУ, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов'язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні статті 549 ЦКУ та статті 230 Господарського кодексу України.

У чинному законодавстві відсутній правовий механізм зменшення неустойки у вигляді подвійного розміру плати за користування річчю, нарахованої на підставі частини другої статті 785 ЦКУ.

Чи оподатковується сума сплаченої неустойки ПДВ?

Ні, не оподатковується. Постанова ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі №916/1319/19: виходячи з аналізу частини другої статті 785 ЦКУ, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов'язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.

Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 ЦКУ є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.

 

Висновок

Таким чином, маючи намір укласти договір, доцільно звернутися до юриста, який допоможе скласти текст договору з урахуванням всіх домовленостей сторін, у тому числі і щодо можливості чи неможливості одночасного застосування штрафу та пені у разі невиконання чи порушення умов виконання зобов’язання. Якщо ж контрагент пропонує до підписання готовий текст договору, юрист здійснить юридичний аналіз запропонованого тексту договору та розтлумачить, які негативні наслідки може тягнути за собою підписання такого договору.

 

Читайте більше:

Облік нарахування штрафів та пені

Умови анулювання пені

Коди бюджетної класифікації для сплати штрафів та пені

Помилкова сплата платежів: випадки, коли пеня не нараховується

Особливості сплати штрафів та пені під час дії воєнного стану

Як перевірити чи податківці правильно нарахували пеню