Аліменти із зарплати працівника: як утримати та відзвітувати

Утримання аліментів із заробітної плати працівника – це відповідальна процедура, яка вимагає від роботодавця знання численних нюансів законодавства. Як правильно розрахувати суму відрахувань? Які існують обмеження? Які штрафи загрожують за помилки? У матеріалі надаємо відповіді на всі ключові питання щодо утримання та звітування аліментів.

 

Порядок утримання аліментів

Аліменти можуть сплачуватися добровільно або на підставі судового рішення.

Якщо аліменти сплачуються добровільно, то платник може звернутися до роботодавця із проханням відраховувати певну суму його доходу. Наприклад, згідно з Сімейним кодексом України (далі – СКУ) один із батьків може подати роботодавцю заяву про відрахування аліментів із зарплати у визначеному розмірі та на визначений строк.

Форма заяви законодавством не затверджена, але в ній слід зазначити:

• прізвище, ім’я та по батькові платника аліментів;
• отримувача аліментів, його податковий номер;
• розмір і період виплати аліментів;
• спосіб перерахування коштів, тобто на банківський рахунок, поштовий переказ або виплата через касу підприємства.

На підставі цієї заяви роботодавець видає Наказ про утримання аліментів із заробітної плати.

Суд може зобов’язати особу сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини або повнолітньої дитини, яка навчається, на утримання вагітної дружини або дружини, з якою проживає дитина до трьох або шести років, на утримання одного з подружжя, якщо він доглядає за дитиною з інвалідністю, а також в інших випадках.

Якщо платник аліментів не виконує судове рішення добровільно, то їх стягнення відбувається у примусовому порядку. Для цього виконавча служба або приватний виконавець надсилає постанову за місцем отримання боржником відповідних доходів, як правило за місцем роботи боржника (якщо воно у нього є).

Виконавець обов'язково зазначає у постанові:

• порядок стягнення та розмір відрахувань;
• реквізити рахунку органу державної виконавчої служби або рахунку приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти;
• вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти;
• роз'яснення про відповідальність за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог Закону.

За невиконання постанови про стягнення аліментів посадові особи підприємства, де працює платник аліментів, можуть бути оштрафовані. Адміністративний штраф складає від 340 до 1190 грн.

Отже, на підставі отриманої постанови роботодавець відраховує суму аліментів із зарплати платника аліментів. Видавати окремо наказ про утримання аліментів не потрібно. Підставою для утримання є постанова виконавця. Після завершення строку стягнення та за відсутності заборгованості роботодавець повертає постанову виконавцю з відміткою про повне перерахування аліментів.

 

Розмір аліментів та обмеження при утриманні

Розмір аліментів встановлюється договором або судом, з урахуванням мінімальних гарантій. Зокрема, відповідно до СКУ мінімальні аліменти на одну дитину становлять не менше 50% прожиткового мінімуму відповідного віку. Так у поточному році мінімальна сума аліментів на дитину складає від 1281,50 грн до 1514 грн залежно від віку дитини.

При утриманні аліментів потрібно врахувати обмеження щодо максимальної суми, яка може бути відрахована із зарплати боржника. Відповідно до Кодексу законів про працю у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей розмір відрахувань із зарплати не може перевищувати 70% під час кожної виплати зарплати та інших доходів працівника. В інших випадках розмір утримання не може перевищувати 50% суми, яка має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

На практиці може виникнути ситуація, коли заробітна плата платника аліментів надто низька, і з неї неможливо утримати мінімальний розмір аліментів. Тоді у працівника утворюється заборгованість, яку можна погасити за рахунок його доходів в наступному місяці.

 

З яких виплат утримуються аліменти

Аліменти можна утримати із таких виплат працівнику як:

• основна зарплата;
• надбавки;
• премії;
• оплата надурочних;
• відпускні;
• суми середньої зарплати, що зберігаються у передбачених законом випадках.

Але законодавством визначено перелік доходів, із яких аліменти не утримуються. До таких виплат відноситься вихідна допомога при звільненні, неоподатковувана матеріальна допомога, допомога на лікування, допомога по вагітності та пологах, компенсаційні виплати при відрядженні та переведенні.

 

Оподаткування аліментів та відображення у звітності

Відповідно до Податкового кодексу України аліменти, що виплачуються за рішенням суду або добровільною домовленістю сторін відповідно до СКУ не оподатковуються. Тобто із суми аліментів не утримується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Також такі аліменти не є базою для нарахування ЄСВ, оскільки це не є виплатою на користь застрахованої особи.

У додатку 4ДФ Податкового розрахунку суму аліментів слід відображати. Суму нарахованих аліментів указують з ознакою доходу «140» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача, тобто особи, на користь якої проводять стягнення аліментів.

 

Звітування роботодавця про утримання аліментів

Роботодавці повинні подавати щомісяця до виконавчої служби або приватному виконавцю звітність про суми утриманих аліментів.

Конкретний строк подання такого Звіту не встановлено, але його потрібно подати в наступному місяці після звітного.

Звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, наведеною в додатку 9 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту від 02.04.2012 №512/5. Зразок заповнення Звіту про здійснені відрахування та виплату аліментів ви можете знайти за посиланням.

Зверніть увагу! У разі утримання аліментів на підставі заяви працівника такий звіт подавати не потрібно

Якщо утримання аліментів із заробітку одного працівника провадиться за кількома виконавчими листами, то звіт складається окремо за кожною постановою. Тобто кількість звітів відповідатиме кількості виконавчих листів, за якими роботодавець здійснює утримання аліментів.

Але якщо утримання аліментів провадиться, наприклад, на двох дітей за одним виконавчим листом, то інформація про це подається в одному звіті, у якому дані щодо кожної дитини відображаються в окремому рядку.

Якщо працівник звільняється, то роботодавець не пізніше триденного строку має повідомити виконавця про причину припинення виплат і вказати нове місце роботи працівника, якщо воно відоме.

 

Висновки

1. При утриманні аліментів діють чіткі законодавчі обмеження, зокрема щодо максимального розміру відрахувань та переліку доходів, з яких утримання не проводиться.
2. Аліменти не оподатковуються та не є базою для нарахування ЄСВ, але роботодавець зобов’язаний відображати такі суми у додатку 4ДФ Податкового розрахунку за ознакою доходу «140».
3. Важливо своєчасно подавати виконавцю звітність щодо утриманих аліментів, оскільки її неподання може призвести до адміністративних штрафів для посадових осіб підприємства.

 

Шаблони та зразки документів:

Звіт про здійснені відрахування та виплату аліментів

Заява про утримання аліментів за ініціативою працівника

Лист щодо припинення виплат у межах виконавчого провадження

Наказ про утримання суми аліментів із заробітної плати працівника

 

Читайте більше:

Аліменти: що має знати бухгалтер

Штрафи за неправильне утримання аліментів при звільненні

Аліменти з лікарняних: як правильно утримувати та сплачувати

Штраф на бухгалтера: як утримати з зарплати без податків і зайвих ризиків

Виконавчий лист отримано пізніше дати початку утримань: як діяти роботодавцю

Як відобразити у 4ДФ утримання із зарплати працівника за постановою приватного виконавця

Працівник працює за неповний робочий час: ПДФО і військовий збір утримувати із мінімальної зарплати чи фактичної

 

Мінікурс на тему:

Два і більше виконавчих документів: правила утримання без помилок