Мораторій на перевірки бізнесу: стоп-гра чи тайм-аут
В Україні офіційно стартував реальний мораторій на перевірки бізнесу – з 21 липня 2025 року. Держава пообіцяла не втручатися в роботу підприємців: жодних планових ревізій, візитів контролерів чи адміністративного тиску – щонайменше до літа 2026 року. Але не все так просто.
Заборона не стосується сфер із підвищеним ризиком, зокрема підакцизних товарів, ПДВ і ліцензування. Уряд лишає за собою право на позапланові перевірки за скаргами чи у випадках, коли вбачаються порушення.
Окрім того, паралельно готують зміни до КПК, цифровізацію процесів і перегляд старих кримінальних справ проти бізнесу. Частину вже закрили.
У теорії це має знизити корупційний тиск і підвищити довіру. Але бухгалтерам і керівникам варто не розслаблятися: мораторій – не амністія. Порушення можуть виявити пізніше, і перевірка все одно відбудеться. Документи, облік і звітність мають бути в повному порядку – бо пауза не означає прощення. Докладніше про це – у матеріалі.
Щоб уникнути неприємних сюрпризів і штрафів, радимо прослухати наш вебінар 29 липня. Тема: «Середня для лікарняних/декретних по-новому & Новий обовʼязок з обміну контактами до 12.08: нові правила, які не можна проігнорувати». Долучайтеся, щоб бути на крок попереду!
Не всім відбій: податкових перевірок ніхто не скасовував
Попри гучні заяви про «мораторій» на перевірки бізнесу, указ Президента України №538/2025 не забороняє податковий контроль. Перевірки ДПС не скасовано – вони тривають на підставі Податкового кодексу. Кодекс не змінили, а отже, повноваження фіскалів зберігаються.
Президентський мораторій радше заклик «не чіпати безпідставно», а не реальний щит. І вся філософія змін – не в «забороні», а в переорієнтації: від випадкових і масових перевірок – до точкових, ризикових, з найбільшою фіскальною вагою. А отже, той, хто вчасно подає звітність, сплачує податки і не має «дивних» розривів у ПДВ – може відчути переваги нового підходу вже зараз.
Замість масових виїздів до бізнесу держава робить ставку на автоматичну перевірку платників через CRM – систему управління податковими ризиками. Це означає: хто показує підозрілу поведінку, потрапляє під приціл, інші – отримують умовну «індульгенцію».
В будь-якому разі бізнесу варто не розслаблятися, а використати цей час для перевірки документів, внутрішнього аудиту та моніторингу потенційних ризиків. Бо перевірки тривають – просто мовчки.
ТЦК + Держпраці + ДПС: рейд на трудові «прикриття» з присмаком «ухилення»
Бізнесе, тримайся: перевірки стають жорсткішими. Якщо у вас є «виконавці» за ЦПД або підрядники-ФОПи, які насправді працюють як штатні працівники – готуйтеся. До перевірок військового обліку з 23.07.2025 офіційно залучили ДПС і Держпраці (постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2025 №892 «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів»; далі – КМУ). І хоча ці органи не мають прямого стосунку до армії, саме вони допоможуть вирахувати тих, хто працює під прикриттям, та тих, хто їх ховає.
Схема, яка ще недавно «працювала», більше не рятує. Перевіряльники шукатимуть ознаки трудових відносин: графік, регулярну оплату, підпорядкування, контроль, ПВТР і навіть офісне крісло. А якщо знайдуть – чекайте подвійного удару: штраф за неоформленого працівника і ще один – за те, що таку особу не включили до військового обліку.
Чому саме ДПС і Держпраці? Бо ТЦК не має повноважень перевіряти ЦПД, договірні відносини чи документи щодо ФОПів. А от податкова і трудова інспекція – мають. І цього цілком достатньо, щоб виявити «фейкових підрядників», яких насправді тримають у штаті без оформлення. Як наслідок – керівника можуть оштрафувати за неправильне ведення військового обліку, зокрема, якщо не включити працівників до списків. Крім того, підприємство ризикує отримати великий штраф за порушення трудового законодавства. Ці суми можуть бути дуже значними – від десятків до сотень тисяч гривень (докладніше читайте тут).
Справжні перевірки ще не почалися, але механізм уже запущено. І якщо зараз не провести аудит своїх договорів, завтра за вас це зроблять ДПС і Держпраці. Зовсім не по-дружньому.
Портал ПФУ: стаж для лікарняних тепер як на долоні
На порталі ПФУ з’явилося важливе оновлення, яке спростить життя бухгалтерам, кадровикам і роботодавцям.
Наразі під час вивантаження даних щодо лікарняних одразу видно повний страховий стаж працівника – вказано не просто роки, а точні значення у роках, місяцях і днях. Крім того, автоматично відображається страховий стаж за останні 12 місяців. Це особливо важливо, адже саме цей період береться до уваги, коли йдеться про право на оплату тимчасової непрацездатності.
Тепер не потрібно вручну підраховувати, шукати в архівах чи надсилати додаткові запити – система все підтягує автоматично. Роботодавці можуть миттєво перевірити, чи має працівник право на лікарняні виплати, уникнути помилок у документах і не втрачати час на погодження з Фондом.
10 обов’язкових оновлень для бухгалтера, нову квартальну звітність, подвійну мінімалку та головні зміни Закону №13157 – розберемо 1 серпня на вебінарі «Облікова політика-2025, нова квартальна звітність і зарплата 2 розміри МЗП: що змінюється для бухгалтера, ФОПа та роботодавця».
Юзаєте ПЗ із «рускім слідом» – мінус 2% з обороту компанії
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13505, який пропонує заборонити використання та розповсюдження так званого «ворожого» програмного забезпечення – тобто будь-яких програм чи онлайн-сервісів, пов’язаних з державою-агресором або її союзниками.
У законі чітко визначено, як саме відрізнятимуть «ворожі» програми: наприклад, якщо їхній автор, власник сайту чи компанія, яка продає продукт, мають зв’язок із державою-агресором чи працюють на окупованих територіях.
За використання такого софту передбачено штраф – 2% від річного обороту компанії, але не менше за суму доходу, отриманого від поширення чи користування цим продуктом. Якщо таких порушень більше одного – сума штрафу зростає відповідно.
Частина норм набуде чинності через 6 місяців, а санкційний блок – з 2030 року. Бізнесу доведеться бути обережним і переглянути, з яким ПЗ він працює, щоб не опинитися під серйозними фінансовими санкціями.
Як змінюється роль бухгалтера, коли на допомогу приходить штучний інтелект – від автоматизації до аналітики, від етики до вигоди для бізнесу, розповімо 30 липня на вебінарі «ШІ в бухгалтерії: новий рівень обліку, аудиту і щоденної роботи».
Міністерський мікс 2025: хто збереже «критичний» статус і броню
Уряд провів масштабну реорганізацію міністерств: Мінсоцполітики об’єднали з Міністерством єдності, Мінекономіки приєднало до себе Мінагро та Міндовкілля, а Міністерство стратегічних галузей промисловості – поглинула Міноборони (постанова КМУ від 21.07.2025 №904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»). Усі ці нові структури стали правонаступниками ліквідованих.
Водночас змінили й порядок визначення критично важливих підприємств, які можуть бронювати працівників під час мобілізації. Тепер рішення про «критичність» для аграріїв, промисловців та інших підприємств прийматимуть або оновлені міністерства, або обласні адміністрації – але тільки в межах 10 визначених сфер, серед яких сільське господарство, енергетика, будівництво та транспорт. Якщо підприємство не входить до цих сфер, воно зможе отримати статус критично важливого тільки через відповідне міністерство.
Для бізнесу це означає необхідність переоформлення або перенаправлення документів, зміни контактів і можливі затримки у процесі бронювання працівників.
Втім, уже надані раніше критичні статуси залишаються чинними до кінця терміну дії. Усі нові заявки будуть розглядатися за оновленими критеріями та під наглядом нових структур.
Так реорганізація може ускладнити процедуру отримання статусу для деяких підприємств і вплинути на захист працівників у разі мобілізації.
Щоб не залишитися позаду і не пропустити важливі моменти, запрошуємо на наш вебінар 28 липня Радимо взяти участь у вебінарі «Три важливі теми серпня: скасування Господарського кодексу, ПН/РК і нові ризики заброньованих».
Новий штрафний рядок у декларації про доходи: 18% за «відкати»
Мінфін оновив форму декларації про майновий стан і доходи – тепер у документі з’явився новий штрафний рядок для тих, хто «погорів» на спробах списати хабар іноземним посадовцям як витрати. Це реакція на нові положення Податкового кодексу, що забороняють податкове вирахування витрат, які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди – не лише українським, а й іноземним службовцям.
Якщо платник уже зменшив податки через такі витрати – йому надається 90 днів на подання уточнюючого звіту після отримання повідомлення від податкової. Але за це доведеться сплатити штраф 9%, а після 90 днів – уже 18%.
Новий рядок 26 у декларації прямо передбачає: штрафи вираховуються самостійно платником у межах від 3% до 18% залежно від ситуації.
Мінфін також підправив інструкцію до декларації й усунув технічну помилку в додатку.
Усі ці зміни набудуть чинності з моменту офіційного опублікування наказу Мінфіну від 01.07.2025 №331.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
Кінець маскам-шоу? Закон про захист бізнесу: реформа чи декорація
Очікує на друге читання законопроєкт №12439, який обіцяє захистити бізнес від незаконних дій силовиків.
Документ пропонує чіткі правила, коли і як можна вилучати майно, проводити обшуки, фіксувати дії слідчих на відео, а також гарантує, що речі повертатимуться, а не зникатимуть безслідно.
При цьому не передбачено реальної відповідальності для правоохоронців за порушення. Деякі зміни можуть навіть посилити тиск – наприклад, дозвіл не відкривати справу одразу після заяви або збільшення строків на узаконення обшуків.
Поки що незрозуміло, чи стане цей закон рятівним кругом для бізнесу, чи лише красиво написаною інструкцією без реального покарання для тих, хто тисне на підприємців.
Ми тримаємо руку на пульсі й оперативно проінформуємо вас про подальший розвиток подій з цього питання. Стежте за нашими оновленнями, щотижневими підсумками та листами!
Частка сільгоспвиробництва – нові методика розрахунку, джерела та ризики
З 18 липня 2025 року агрокомпанії мають рахувати частку сільгоспвиробництва по-новому. Мінагрополітики несподівано змінило джерела інформації для заповнення ключових рядків у розрахунку – 1.1, 1.2, 2 та 3.5 (накази від 26.06.2025 №1900, від 02.07.2025 №1912).
Тепер ураховуватимуть не лише доходи від реалізації продукції, а й доходи від списаної кредиторки, включно з тими, що не виникли у межах операційного циклу. Це може кардинально змінити фінансові показники багатьох підприємств. Йдеться про обороти за рахунками 701, 712, 717, 746, 791, 792 і 793.
Для бізнесу – це нові правила гри, які впливають на податкові пільги та статус сільгосптоваровиробника. Ігнорувати зміни – ризиковано: можна втратити пільги або «засвітити» зайві доходи перед податковою.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
Нові ознаки легальної праці: 7 з 9 – і «спіймали», трудовий камуфляж не спрацює
У Раді зареєстрували законопроєкт №13507, який може докорінно змінити ринок праці: тепер трудові відносини визначатимуть не за назвою договору, а за фактом роботи.
Якщо людина виконує завдання особисто, за розкладом, під контролем і з регулярною оплатою – це трудові відносини, навіть якщо формально підписано договір з ФОПом. Закон пропонує 9 чітких ознак:
-
Особисте виконання роботи без права передоручення.
-
Постійний контроль і керівництво зі сторони замовника.
-
Графік, інструкції, підпорядкування встановлює замовник.
-
Інтеграція у виробничий процес і службову структуру.
-
Систематичні виплати, що становлять ≥80% доходу.
-
Компенсація витрат з боку замовника.
-
Оплата відпусток, соцгарантії як для працівників.
-
Надання робочих інструментів/обладнання замовником.
-
Оплата навчання з боку замовника.
Якщо наявні сім чи більше, – суд визнає це саме трудовими відносинами. Причому контролюючі органи будуть зобов’язані звертатися до суду для перекваліфікації.
Нові правила не стосуються гіг-спеціалістів та резидентів Дія.City, якщо суд не визнає інше.
Протягом трьох місяців з моменту набуття чинності всі суб’єкти зобов’язані переглянути свої договори. В іншому разі – ризик донарахувань, штрафів та судових тяганин.
Податок на OLX, стала звітність і банківська таємниця – поки в топку, але чи надовго
Після призначення нового уряду Верховна Рада автоматично відкликала всі законопроєкти, які подав попередній Кабмін, але які не встигли проголосувати за основу.
Зокрема, зняті з розгляду скандальні ініціативи про «податок на OLX» – обов’язкове декларування доходів від продажу особистих речей онлайн (законопроєкт №13232), про розкриття банківської таємниці – створення реєстру рахунків і сейфів у ДПС (законопроєкт №13233), а також про запровадження звітності зі сталого розвитку для бізнесу (законопроєкт №13425).
Зникли й інші проєкти, які передбачали посилення фінмоніторингу, введення санкцій проти українців та збільшення штрафів.
Усе це поки що відкладено – але не скасовано назавжди. Новий Кабмін може повернути ці ініціативи вже під своїм іменем. Тож бізнесу й громадянам зарано розслаблятись: ці законопроєкти можуть повернутися у будь-який момент – з новими номерами, але з тими ж ризиками.
Мама-бонус: 50 тис. одразу і 7 тис. щомісяця, – Уряд повторно схвалив
Держава готує суттєве підвищення підтримки для батьків: уряд повторно схвалив законопроєкт, який передбачає виплату 50 тисяч гривень за народження дитини замість нинішніх 10,3 тисячі.
Крім того, жінки без стажу зможуть отримувати по 7 тисяч гривень щомісяця після пологів.
Перший рік життя дитини держава обіцяє додаткову допомогу на догляд – суму визначать окремо. Після року – вибір: повернутися на роботу й отримувати 8 тисяч на «ясла», або залишитись із дитиною вдома до трьох років із покриттям соцвнесків (ЄСВ).
Також зберігається «Пакунок малюка» (гроші або речі) та запроваджений «Пакунок школяра» – по 5 тисяч гривень на кожного першокласника (деталі за посиланням).
Утім це лише проєкт закону. Щоб виплати стали реальністю, документ має пройти розгляд у Верховній Раді. До того – жодних гарантій.