В Україні запроваджено мораторій на перевірки бізнесу: що має врахувати бухгалтер

21 липня 2025 року рішенням РНБО в Україні запроваджено реальний мораторій на перевірки бізнесу з боку державних органів, а також на будь-яке інше втручання державних структур у господарську діяльність. У своєму зверненні Президент Володимир Зеленський пояснив, що мета цього кроку – забезпечити економічну безпеку, стимулювати зростання виробництва, створення нових робочих місць і залучення інвестицій.

 

Мораторій на перевірки 2025: строки та правила

Указ Президента №538/2025 офіційно закріплює рішення «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні» й набирає чинності з моменту публікації

 

В свою чергу, Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що мораторій на перевірки бізнесу діятиме щонайменше до липня 2026 року.

Паралельно з цим Уряд працює над змінами до законодавства, зокрема до Кримінального процесуального кодексу, щоб посилити захист підприємців від необґрунтованого тиску.

Також планується впровадження цифрових інструментів, оновлення підходу до перевірок на основі ризиків і запуск ефективного моніторингу тіньової економіки.

Нагадаємо, що річний мораторій на перевірки с це тимчасова заборона або обмеження на проведення перевірок бізнесу контролюючими органами, яка діє протягом одного календарного року. Такий мораторій може вводитися на державному рівні, зазвичай – як антикризовий захід для підтримки підприємців у складні періоди (наприклад, війна, економічна криза, пандемія)

У 2024-2025 роках, під час дії воєнного стану, в Україні вже діяв подібний мораторій.

Тоді планові перевірки бізнесу були повністю заборонені, а позапланові дозволялися лише в особливих випадках, визначених законом.

Податкова служба теж мала обмеження: вона могла проводити документальні перевірки лише тоді, коли йшлося про виняткові ситуації.

На практиці це означало, що такі органи, як податкова, Держпраці чи Держпродспоживслужба, не проводили деякі види перевірок.

Для бізнесу це дає тимчасовий захист від зайвого адміністративного тиску.

 

Дозволені перевірки під час дії обмежень

Водночас варто розуміти, що мораторій не є абсолютним і діє не на всі перевірки. Зазвичай він не поширюється на:

• позапланові перевірки з підстав, передбачених законом (наприклад, скарга працівника);
• перевірки з питань ліцензування, податкового кредиту, бюджетного відшкодування ПДВ;
• перевірки суб’єктів із підвищеним рівнем ризику.

Мораторій передбачає, що протягом року з моменту його запровадження контролюючі органи, такі як податкова, митниця та інші, не зможуть проводити планові перевірки бізнесу.

Уряд дозволяє лише вибірковий контроль – тобто перевірки в тих сферах, де є підвищені ризики порушень. Крім того, планується поступовий перехід до цифрового нагляду: замість ручного втручання більше процесів контролю відбуватиметься автоматично, через електронні системи.

Також, планується посилити контроль за законністю слідчих дій – щоб не було фальшивих підстав для тиску на бізнес. Паралельно уряд проводить аудит раніше відкритих кримінальних справ проти бізнесу: вже закрито понад 30 % таких проваджень. Тепер нові справи можуть відкриватися лише за погодженням з Генеральним прокурором або керівником відповідної обласної прокуратури – щоб унеможливити безпідставний тиск.

Крім того, навіть у випадках арешту майна чи документів, слідчі дії мають проводитися так, щоб не блокувати роботу підприємства.

 

Нові гарантії для бізнесу та зміни до КПК

Попри запроваджений мораторій, деякі сфери залишаються під контролем держави. Також можливі позапланові перевірки, якщо для цього є законні підстави. Дія мораторію на перевірки не поширюється на низку важливих сфер, де державний контроль залишається обов’язковим. Насамперед це галузі, пов’язані з підакцизними товарами – алкоголем, тютюном та пальним, адже саме вони забезпечують суттєві надходження до бюджету і мають високі ризики ухилення від сплати податків. Віднесення підприємства до категорії високого ризику базується на комплексному аналізі його діяльності, зв'язків та інформації, що надається.

Мораторій на перевірки запроваджено для того, щоб дати бізнесу більше впевненості та зменшити надмірний тиск з боку державних органів. Це має допомогти залучити нові інвестиції, сприяти розвитку виробництва в Україні й створенню нових робочих місць. Також уряд планує використати цей час для оновлення системи державного нагляду — зробити її сучаснішою, більш автоматизованою та менш залежною від людського фактору. Крім того, це крок до більшої прозорості в роботі правоохоронних органів і зменшення корупційних ризиків.

У найближчі тижні готуються законопроєкти, які внесуть зміни до Кримінального процесуального кодексу та законодавства про контроль, щоб закріпити нові правила на рівні закону. А вже за пів року планується провести першу оцінку результатів і перевірити, наскільки ефективно працює нова система.

 

Мораторій на перевірки 2025: рекомендації бухгалтерам та керівникам

Цю інформацію важливо знати керівникам і бухгалтерам, щоб чітко розуміти, чи можуть до них прийти з перевіркою навіть під час дії мораторію.

Водночас не варто розслаблятися: попри тимчасову заборону, всі документи, звітність і облік потрібно вести належним чином, адже після завершення воєнного стану порушення можуть бути виявлені та перевірені.

Отже, після запровадження мораторію на перевірки діють загальні норми Податкового кодексу та інших законів, які передбачають, що:

• якщо перевірка була призупинена або не розпочата через мораторій, контролюючий орган після його скасування має право поновити або провести перевірку в межах загального строку давності (наприклад, 1095 днів для податкових зобов’язань);
• у деяких випадках строки можуть бути продовжені або зупинені, але це потребує окремих роз’яснень від ДПС або змін до законодавства.

Інакше кажучи, мораторій не обнуляє перевірки – їх просто відкладають. Тому зберігати документи та вести облік треба ретельно, бо через рік контролери можуть повернутися до «відкладених питань».

Варто також уважно стежити за винятками – у деяких випадках держава має право проводити перевірки навіть зараз.

Мораторій – це не прощення всіх помилок, а лише тимчасовий захист, який не скасовує обов’язків бізнесу

Крім того, Закон №13231 передбачає можливість розширення переліку дозволених перевірок, тож правила можуть змінитися в будь-який момент.

 

Висновки

1. Президент анонсував реальний річний мораторій, який офіційно набрав чинності 21 липня 2025 року.
2. Його ціль – обмежити звичайні перевірки, захистити бізнес від надмірного тиску і створити умови для сталого економічного зростання. Водночас контроль з боку правоохоронців у «ризикових» сферах продовжується. Усі зміни супроводжуються законодавчими реформами та цифровізацією процесів.
3. Перевірки не проводитимуть щодо бізнесів, які мають статус авторизованих економічних операторів або належать до групи з низьким рівнем ризику. Виняток – компанії, що працюють з підакцизними товарами (алкоголь, тютюн, пальне тощо).
4. Впровадження мораторію на перевірки корисно для підприємців і власників бізнесу, які отримають менше тиску, більше свободи для розвитку бізнесу. Бухгалтери і юристи розраховують на чіткі правила перевірок та нові процедури погоджень та захисту. Для інвесторів, це позитивний сигнал про стабільність та прозорість бізнес-середовища.

 

Лише раз на рік, до Дня бухгалтера й аудитора: спеціальні ціни та грандіозні розіграші! Дізнатись більше