З 2022 року з початком повномасштабної збройної агресії рф проти України призупинення дії трудового договору стало одним із можливих варіантів того, як поставити «на паузу» відносини між працівником та роботодавцем під час воєнного стану. З’ясуємо, як оформити призупинення дії трудового договору, які ризики слід врахувати та до яких наслідків потрібно готуватися роботодавцю та працівнику, якщо вони прийняли таке рішення.

Суть та умови призупинення трудового договору

Призупинення дії трудового договору означає, що роботодавець не може забезпечити працівника роботою, а працівник не має змоги виконувати свою трудову функцію. І така ситуація є наслідком збройної агресії рф проти України.

Поряд з цим призупинення не є звільненням і не припиняє трудових відносин. Всі права та обов'язки зберігаються, але їх реалізація тимчасово зупиняється.

За період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов'язаний виплачувати працівнику заробітну плату. І це очевидно, адже працівник не виконує свою роботу.

Також під час призупинення договору роботодавець не повинен надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності. Але це не стосується виплат, які були нараховані до дати призупинення договору.

Загалом тривалість призупинення обмежена періодом воєнного стану. Його строк вказується в наказі про призупинення дії трудового договору. Однак з 14 березня наступного року призупинення дії трудового договору за ініціативи однієї зі сторін, тобто працівника або роботодавця, буде можливе сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів. Але за згодою обох сторін він може бути подовжений до завершення або скасування воєнного стану.

Процедура оформлення та оскарження рішення

У разі незгоди з наказом про призупинення трудового договору працівник (або за його дорученням – профспілка) може звернутись до Держпраці або її територіального органу, які мають право за погодженням із військовою адміністрацією видати припис:

про скасування наказу;
або про усунення порушень іншим шляхом.

Такий припис є обов’язковим для виконання і має бути реалізований роботодавцем у 14-денний строк. Якщо роботодавець не згоден, він може оскаржити припис у судовому порядку протягом 10 календарних днів.

Оформлення здійснюється через наказ роботодавця, в якому обов’язково зазначаються:

підстава призупинення (збройна агресія, неможливість виконання обов’язків);
спосіб комунікації з працівником;
строк призупинення;
перелік працівників із ПІБ та ідентифікаційними даними;
умови відновлення трудових відносин.

Для посадовців держорганів або органів місцевого самоврядування такий наказ підлягає погодженню з військовою адміністрацією відповідної території.

Роботодавець зобов’язаний повідомити працівника про відновлення роботи за 14 календарних днів до дати виходу.

Обов'язки щодо комунікації та припинення договору

Зрозуміло, що для цього між роботодавцем та працівникам має бути постійна комунікація. Саме тому з 14 червня цього року відповідно до Закону України від 01.05.2025 №4412-IX «Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору» (далі – Закон №4412) встановлено зобов’язання сторін трудового договору підтримувати зв'язок навіть під час призупинення договору. Зокрема у 10-денний строк вони повинні повідомляти про зміну адреси, email, номера телефону.

Для цього роботодавець-юрособа обов’язково має оновлювати дані в Єдиному державному реєстрі. А роботодавець-ФОП або фізособа повинен інформувати працівника безпосередньо.

Своєю чергою, працівник також повідомляє роботодавця про зміни контактних даних, зокрема через SMS на службовий номер. Не буде зайвим повідомити своїх працівників про обов’язкове інформування про зміну контактних даних.

Зверніть увагу! Відповідно до Закону №4412 працівники, які не були на роботі 90 днів поспіль під час воєнного стану або чиї робочі місця розташовані на тимчасово окупованих територіях, повинні не пізніше 12 серпня 2025 року повідомити роботодавця про свою адресу, електронну пошту та номер телефону.

Під час призупинення дії трудового договору сторони зберігають право розірвати його на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю (далі – КЗпП), тобто як за ініціативою працівника, так і за ініціативою роботодавця за наявності відповідних підстав. У такому разі діє загальний порядок припинення трудових відносин і розрахунку з працівником відповідно до КЗпП.

Але якщо після відновлення дії трудового договору сторони не можуть виконувати свої обов’язки, (наприклад, працівник не має можливості повернутися на територію, де знаходиться підприємство), то такий трудовий договір припиняється.

У частині першій статті 13 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX (далі – Закон №2136) «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» зазначено, що розрахунки з працівником у разі припинення трудового договору має відбутися не пізніше наступного робочого дня після пред'явлення звільненим працівником письмової вимоги. У такий же строк слід видати трудову книжку працівнику за умови її зберігання у роботодавця.

Наразі така новація в Законі №2136 суперечить ст. 47 КЗпП, яка передбачає, що саме у день звільнення працівника роботодавець повинен провести з ним остаточний розрахунок і видати трудову книжку. Тому у подібних ситуаціях доцільно все ж керуватися статтею 47 КЗпП, принаймні до появи офіційних роз’яснень Мінекономіки або Держпраці щодо процедури звільнення у разі, якщо після відновлення дії трудового договору сторони не можуть виконувати свої обов’язки.

Висновки

Призупинення трудового договору – це не припинення трудових відносин, а тимчасове зупинення обов’язків сторін у зв’язку з неможливістю їх виконання через збройну агресію. Права та обов’язки сторін зберігаються, але не реалізуються до відновлення дії договору.
Строк призупинення дії договору обмежений: загалом – періодом воєнного стану, а з 14 березня 2026 року – не більше 90 календарних днів за ініціативи однієї сторони. За згодою сторін призупинення може бути продовжене до завершення воєнного стану.
Під час призупинення працівник не отримує зарплати та інших виплат, а також не користується трудовими гарантіями. Проте раніше нараховані кошти мають бути виплачені. Працівник може оскаржити наказ про призупинення через Держпраці або суд.
Комунікація між сторонами трудового договору є обов’язковою навіть під час призупинення, зокрема для повідомлення про зміну контактних даних. Це важливо як для можливості відновлення роботи, так і для потенційного припинення договору.

Шаблони та зразки:

Повідомлення про зміну облікових даних (зміна адреси)

Стаття на тему:

Призупинення дії трудового договору: нові вимоги для роботодавців

Призупинення трудового договору по-новому: підстави, ризики, наслідки

Призупинення трудового договору по-новому: підстави, ризики, наслідки