Оптимізація оподаткування вимагає завчасного та всебічного аналізу можливих податкових наслідків. Оскільки неправильна оцінка ситуація може призвести до значних матеріальних втрат, про що свідчать два нижченаведених випадки

 

Перехід на 2 групу з метою зменшення податкового навантаження

Розглянемо детективну історію про ФОП, який намагався зекономити на єдиному податку. У грудні 2024 року підприємець вирішив перейти з третьої групи на другу з 1 січня 2025 року з метою оптимізації податкового навантаження.

Бухгалтер ФОПа подав заяву про зміну групи в установлений термін – за 15 календарних днів до початку нового року. Однак при заповненні заяви була допущена помилка – бухгалтер вказав обсяг доходу за 2023 рік у розмірі 10 000 гривень, помилково вважаючи, що потрібно вказувати дані за попередній рік.

На підставі поданої заяви податкова служба перевела ФОПа з 1 січня 2025 року на 2 групу єдиного податку. Проте ситуація ускладнилася, коли підприємець подав річну декларацію за 2024 рік, в якій задекларував дохід у розмірі 7 мільйонів гривень, що було цілком законно для платника третьої групи.

Під час камеральної перевірки декларації податкова виявила невідповідність і направила ФОПу повідомлення про те, що він не має права перебувати на 2 групі єдиного податку, і що його реєстрацію платником спрощеної системи буде анульовано.

Спроби ФОПа виправити ситуацію не мали успіху. Він намагався відкликати заяву про перехід на 2 групу, аргументуючи це допущеною помилкою, але податкова відповіла, що такого механізму не передбачено законодавством. Подання скарги про неправомірність переведення на 2 групу також не дало результатів.

В результаті ФОП опинився на загальній системі оподаткування, де податкове навантаження значно вище. На загальній системі підприємець має сплачувати:

• 18% ПДФО від прибутку (дохід мінус витрати),
• 5% військовий збір,
• 22% ЄСВ від прибутку,
• ПДВ, оскільки обсяг оподаткованих операцій за останні 12 місяців перевищив 1 мільйон гривень.

Загальне податкове навантаження склало близько 65%. Варто зазначити, що з 2025 року ЄСВ нараховується на прибуток, що не перевищує 20 мінімальних заробітних плат (160 000 гривень), тобто максимальний місячний платіж ЄСВ становить 35 200 гривень.

Єдиним можливим виходом з цієї ситуації є призупинення діяльності на рік та ведення бізнесу через іншого ФОПа. Після річної перерви підприємець зможе знову подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

 

Ризикований шлях відшкодування ПДВ

Друга історія стосується ФОПа на 3 групі єдиного податку зі ставкою 3%, який був зареєстрований платником ПДВ та намагався отримати бюджетне відшкодування.

Ситуація розгорталася навколо акту перевірки щодо бюджетного відшкодування, за результатами якого ФОПу не тільки відмовили у відшкодуванні, але й донарахували ПДВ на всю суму вхідного податку, кваліфікувавши операції як негосподарську діяльність.

ФОП придбав легковий автомобіль на значну суму, але не подав форму №20-ОПП (повідомлення про об'єкти оподаткування). При цьому він отримав великий вхідний податковий кредит (виходячи з вартості придбаного автомобіля та придбаного пального). В результаті у нього утворилося від'ємне значення ПДВ, яке він вирішив повернути через механізм бюджетного відшкодування.

Сума ПДВ до відшкодування перевищила 100 000 гривень, що автоматично стало підставою для проведення документальної позапланової перевірки. За результатами перевірки податківці донарахували ПДВ на всю суму вхідного податкового кредиту – як по автомобілю, так і по пальному.

Аргументація податкової була простою: оскільки ФОП не подав форму №20-ОПП, то вони вважають, що автомобіль не використовується у господарській діяльності. На цій підставі, згідно з п.198.5 ПКУ, вони нарахували компенсуючі податкові зобов'язання на суму вхідного ПДВ.

Такі дії податкової є незаконними, проте для відстоювання своєї правоти ФОПу необхідно звертатися до суду, що потребує додаткових витрат часу та коштів.

Основна помилка ФОПа полягала в тому, що він обрав ризикований шлях. Безпечніше було б використати механізм зарахування від'ємного значення в рахунок зменшення податкових зобов'язань майбутніх періодів. Тобто можна було б враховувати суми ПДВ для зменшення платежів у наступних податкових деклараціях.

Якщо ж підприємець все ж таки вирішує отримати бюджетне відшкодування, необхідно спочатку провести самоперевірку, упевнитися в правильності оформлення всіх документів, і лише потім подавати заяву на відшкодування.