Банки перевірятимуть бізнес жорсткіше: фіктивні документи, блокування рахунків, банківська таємниця

Банки готуються ще прискіпливіше перевіряти бізнес, і тепер їм офіційно рекомендували звертати особливу увагу на справжність документів. Виписки, фінансова звітність, платіжні інструкції та навіть господарські договори – усе під мікроскопом фінмоніторингу. Нацбанк зобов’язав банки виявляти фіктивні документи та аналізувати компанії за критеріями ризику. Якщо це молодий бізнес, змінені власники або мало операцій, слід бути готовим до додаткових питань. А ще клієнта можуть змусити підписати згоду на розкриття банківської таємниці перед іншими банками.

 

Рекомендації НБУ щодо виявлення банками фіктивних документів

5 березня 2025 року Національний банк України надіслав банкам лист №25-0009/16834, у якому надав рекомендації як виявити фіктивні документи, які надають клієнти на запит банку з метою здійснення належної перевірки. Такі рекомендації є обов’язковими для врахування банками, зокрема, під час виконання ними функцій суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

У листі зазначено, що під час перевірок було виявлено випадки надання клієнтами фальшивих виписок з рахунків, фінансової звітності та платіжних інструкцій, які нібито підтверджують господарську діяльність або сплату обов'язкових платежів. Такі дії створюють високі ризики використання банків для відмивання коштів або фінансування тероризму.

 

Операції, що потрапляють під увагу фінмоніторингу

Банки перевіряють усіх клієнтів, проте особливо ретельно моніторять:

• нових клієнтів – під час відкриття рахунку або початку співпраці;

• юридичних осіб з коротким періодом діяльності (менше 6 місяців);

• компанії-оболонки – організації без реальної господарської діяльності;

• різкі зміни у фінансових потоках – якщо компанія раптово починає проводити великі транзакції без логічного пояснення;

• операції на незвично великі суми – наприклад, покупка валюти на великі суми та негайний переказ за кордон без товарної поставки;

• випадки змін бенефіціарних власників або директорів компанії без зрозумілих причин;

• операції без очевидного економічного змісту – наприклад, регулярні перекази між пов’язаними компаніями без реальних товарних поставок.

Особливо ретельно банки аналізують документи клієнтів, а саме:

• виписки за рахунками (надані документи порівнюють із тими, що отримують безпосередньо з банківських систем);

• фінансову звітність компаній (перевіряють її в офіційних реєстрах та системах на зразок YouControl);

• платіжні інструкції, що підтверджують сплату податків, оренди, комунальних платежів тощо;

• господарські договори (щодо наявності суперечливої інформації, наприклад, реквізитів рахунків, які відкрилися після підписання договору).

Також банки цікавлять пов’язані операції. З цією метою вони здійснюють наступні дії:

• перевіряють, чи співпадають фінансові потоки з діяльністю компанії;

• аналізують, чи були зміни в контрагентах, дирекції або кінцевих власниках.

Крім того, відстежується також обсяг та частота транзакцій, а саме:

• операції на значні суми, які не відповідають звичним фінансовим потокам клієнта;

• регулярні великі платежі в інші країни без відповідної економічної діяльності.

 

Заходи, що вживаються банками в разі виявлення підозрілих документів та операцій

Якщо банк підозрює, що клієнт надав підроблені документи або здійснює операції, які можуть бути пов’язані з відмиванням коштів, він може вжити таких заходів:

• подати запит про надання додаткових документів – наприклад, первинні документи на товар чи підтвердження операцій;

• призупинити операцію – банк може тимчасово зупинити переказ коштів і запросити додаткові пояснення;

• заблокувати рахунок – якщо підозри не знімаються, банк може призупинити обслуговування клієнта;

• розірвати договір з клієнтом – якщо є серйозні порушення, банк може повністю відмовитися від співпраці;

• передати інформацію в Державну службу фінансового моніторингу (ДСФМ) – якщо банк вважає операції незаконними, він зобов’язаний повідомити про це відповідні органи.

 

Наслідки для клієнта, який не зміг довести реальність операції, або надав неправдиву інформацію

Банк може заблокувати рахунок, отже клієнт не зможе користуватися своїми коштами. Крім того, застосовуються і інші заходи впливу, а саме:

• відмова у проведенні платежів – банк може зупиняти окремі операції;

• розірвання договору з банком – якщо ризики високі, банк може закрити рахунок клієнта;

• передача даних у фінансовий моніторинг – інформація про підозрілі операції надходить до державних органів, що може призвести до перевірок або навіть кримінального переслідування.

 

Нюанси відкриття нових рахунків

Також, у майбутньому у клієнта можуть виникнути проблеми у відкритті нових рахунків, адже банки можуть обмінюватися інформацією про ненадійних клієнтів.

Тож уже в найближчий час бізнесу в разі звернення до банку слід готуватися до посиленої перевірки справжності виписок за рахунками, відкритими в інших банках, фінансової звітності, а також платіжних інструкцій та інших документів на підтвердження здійснення господарської діяльності, включаючи господарські договори.

Під час звернення до банківської установи від клієнта можуть вимагати підписати згоду на розкриття банківської таємниці в іншому банку, у тому числі стосовно відомостей щодо руху коштів за рахунками. Таку згоду НБУ рекомендує банкам додати до умов договору банківського обслуговування або оформляти і надавати клієнтам для підпису, як окремий документ.

 

Розширення кола суб'єктів, які мають право на доступ до банківської таємниці

НБУ оприлюднив для громадського обговорення проєкт змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління НБУ від 14.07.2006 №267. Ці зміни розроблені у зв'язку з прийняттям Закону України від 19.12.2024 №4174-IX щодо окремих питань розкриття банківської таємниці. Цей закон доповнює статтю 62 Закону Про банки і банківську діяльність, який надає нотаріусам право отримувати інформацію, що містить банківську таємницю, для вжиття заходів з метою встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Проєкт змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці передбачає врегулювання порядку розкриття інформації, що становить банківську таємницю, на запити:

• нотаріусів;

• посадових осіб органів місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій;

• консульських установ.

Це розширення кола суб'єктів, які мають право на доступ до банківської таємниці, спрямоване на забезпечення належного виконання ними своїх обов'язків у випадках, передбачених законодавством. Проєктом передбачено, що розкриття інформації, яка становить банківську таємницю, здійснюватиметься на підставі письмового запиту від відповідних суб'єктів.

Такий запит має містити обґрунтування необхідності отримання інформації та посилання на нормативно-правові акти, які надають право на її отримання. Банки зобов'язані забезпечити конфіденційність отриманої інформації та використовувати її виключно для цілей, визначених у запиті.

 

Висновки

1. Фінансовий моніторинг у банках стає жорсткішим, що підвищує ризики для клієнтів. Банки ретельно перевіряють документи, фінансові потоки та операції, щоб запобігти незаконному використанню фінансової системи.

2. Підозрілі операції можуть бути зупинені банком, а клієнтам доведеться надавати додаткові документи. У деяких випадках можливе навіть розірвання відносин з клієнтом.

3. Для уникнення проблем варто дотримуватися прозорості у фінансових операціях, уважно оформлювати документи та швидко реагувати на запити банку. Це допоможе уникнути санкцій і забезпечити стабільну роботу бізнесу.

4. Запропоновані зміни до правил розкриття банківської таємниці спрямовані на баланс між конфіденційністю даних клієнтів та необхідністю їх розкриття в окремих випадках, передбачених законодавством.

5. Зміни також забезпечують захист прав осіб, визнаних безвісно відсутніми або зниклими безвісти, дозволяючи нотаріусам та іншим уповноваженим особам отримувати необхідну фінансову інформацію для вжиття відповідних заходів.