Зарплатна звітність-2025: максимум безпеки – мінімум штрафів!

Додаткові матеріали

Презентація

Великий довідник бухгалтера «Зарплата - 2025: всі показники, штрафи, зразки документів & Виправлення зарплатних помилок»

---

Текстове розшифрування відео

Для підприємств, які потребують виправлень і уточнень для поданої раніше звітності, або роботодавці, які випадково не встигли подати зарплатну звітність своєчасно, або випадки, коли роботодавець взагалі певний період не подавав зарплатну звітність, в ст. 119 ПКУ передбачена відповідальність. 

Підпунктом 119.1 ПКУ визначено: неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих, сплачених на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані та виплачені фізичним особам за товари, роботи, послуги, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, це тягне за собою накладання штрафу в розмірі 1020 грн.

Варто звернути увагу, що практика застосування цієї відповідальності здійснюється тільки у випадках, коли відбувається податкова документальна або камеральна перевірка. Тобто у випадку, коли підприємство своєчасно подало звітність, але виявило неточності, що потребують виправлення помилок, які впливають на зменшення або збільшення податкових зобов’язань або впливають на зміну платника податку.

Тобто, якщо допущено помилку в ідентифікації особи, на яку нарахували доходи, мова йде саме про коригування показників додатку 4ДФ, адже саме в ньому відображається сума утриманих податків.

У ст. 119.1 не згадується відповідальність, пов’язана з коригуванням показників додатку Д1. Тобто ми говоримо саме про відповідальність, пов’язану з додатком 4ДФ, який відображає нараховані доходи конкретному платнику податку, а також суми ПДФО і військового збору.

Коригування цих показників (на зменшення або збільшення податкових зобов’язань з ПДФО або військового збору чи зміна платника податку) через подання звітної нової або уточнюючої декларації не призводить до адміністративної відповідальності підприємства, бухгалтера або директора.

Тобто ми можемо подавати звітну нову чи уточнюючу декларацію, самостійно коригуючи зобов’язання по ПДФО, військовому збору або зміні платника податку. Але у випадку, коли податковий орган за результатами камеральної перевірки виявляє помилки (що періодично трапляється із зарплатною звітністю), платнику податків повідомляють про помилки або некоректне заповнення додатку 1.

За останні три роки було багато випадків, коли підприємства помилялися у сумі ЄСВ, зокрема через відсутність доплати ЄСВ до мінімального розміру. Податковий орган відслідковував це у поданих звітах і повідомляв підприємство про необхідність доплати. Після подання уточнюючої декларації для додатку Д1 підприємство отримувало штраф у розмірі 1020 грн.

Хоча п. 119.1 ст. 119 посилається на податкову звітність про суми доходів, нарахованих на користь платника податку, та суми утриманих з них податків (без згадування застрахованої особи та суми ЄСВ), податкові органи застосовують цей штраф і у випадках коригування показників додатку 1, і додатку 4ДФ.

Додатки 5 і 6 не містять зобов’язань щодо податків, ЄСВ і доходів. Вони містять лише інформацію про трудові відносини та страховий стаж, тому коригування показників додатку 5 і 6 не є підставою для накладення штрафу 1020 грн.

Якщо підприємство проходить податкову документальну перевірку, часто встановлюються відсутні або некоректні дані у додатку 4ДФ. Наприклад, дуже поширеним випадком є відсутність інформації про неоподатковувані доходи, що, навіть не впливаючи на зміну податкових зобов’язань, може призвести до штрафу.

На жаль, з практики багатьох років відомо, що штраф 1020 грн застосовують у випадках, коли в акті податкової перевірки вказано відсутність певних даних, і підприємству пропонують подати уточнюючу декларацію.

Якщо, наприклад, під час перевірки виявлено відсутність відображення розрахунків з ФОПами або самозайнятими особами (ознака доходу 157), підприємство повинно подати уточнюючу декларацію. Внаслідок цього податкова накладає штраф у розмірі 1020 грн.

Отже, практика застосування штрафу 1020 грн стосується випадків, коли податковий орган залучений до обробки даних на підставі камеральної або документальної перевірки.

Зверніть увагу: якщо податкова двічі на рік повідомила про неточності у складанні звітності, уточнення на другий та наступні рази можуть призвести до штрафу 2040 грн.

Якщо ви коригуєте показники згідно з актом податкової перевірки, намагайтеся подавати уточнюючі розрахунки в один день, незалежно від кількості періодів, які потрібно уточнити.

Якщо подавати уточнюючі декларації у різні дні, є ризик отримати штраф у розмірі 1020 грн у перший день і 2040 грн у наступні дні.

Отже, слід бути уважними щодо можливості накладення цього штрафу. Самостійне коригування показників зазвичай не призводить до відповідальності платника податку.