Підсумки тижня 18.11-22.11.2024

Держбюджет-2025 прийнято: основні показники та мінімуми

19 листопада Верховна Рада України схвалила проєкт Держбюджету на 2025 рік (законопроєкт № 12000 від 14.09.2024).

Законопроєктом передбачено основні соціальні показники та мінімуми, які так чи інакше впливатимуть на розмір нарахованої зарплати працівникам, соціальні гарантії, розмір єдиного податку та ЄСВ ФОП на 2025 рік та інші показники.

Основне, що вже відомо: зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму не планується. Вони залишаються на рівні квітня – грудня 2024 року.

Це означає, що протягом 2025 року:

• мінімальна зарплата в місячному розмірі становитиме 8000 грн;

• мінімальна зарплата в погодинному розмірі– 48 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3028 грн. Отже, в 2025 році мінімальний оклад становитиме 3028 грн.

Розмір мінімальної зарплати впливає на зарплату, нарахування ЄСВ, трудові штрафи та інші показники. Тому з 1 січня 2025 року підвищується розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ. І згодом дорівнюватиме 20 розмірам мінзарплати, а не 15 як зараз.

Тобто, з 1 січня 2025 року ця величина становить 160 000 грн. Відповідно, і розмір максимального внеску для ставки 22% з січня по грудень 2025 року становить 35 200 грн, а для ставки 8,41% – 13 456 грн. Мінімальний страховий внесок з 1 січня 2025 року становитиме 1760 грн.

Від мінімальної зарплати залежить розмір неоподатковуваних добових та подарунків. Ці показники визначаються один раз станом на 1 січня та не змінюються протягом року. У 2025 році вони становитимуть:

• неоподатковуваний розмір добових – 800 грн;

• неоподатковувана сума доходу у вигляді подарунків – 2000 грн.

У 2025 році законом про Держбюджет-2025 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Причому передбачено обнулення індексації, яка виникла станом на грудень 2024 року.

Податкова соціальна пільга та граничний дохід подарунків в негрошовій формі, допомоги на поховання від роботодавця з 1 січня 2025 року не змінюються.

Крім того, прийнятий закон про держбюджет впливає на розмір ЄП і обсяг річного доходу для ФОПів.

Якщо ФОП – єдиноподатник, то розмір ЄП в 2025 році становитиме для ФОП 1 групи 302,80 грн, 2 групи – 1600 грн, а для 3 групи – 3 або 5% від доходу.

До МЗП прив’язаний граничний обсяг річного доходу для платників єдиного податку першої – третьої групи. Тому з 1 січня 2025 року діятимуть такі ліміти:

• 1 група – 1 млн 336 тисяч грн;

• 2 група – 6 млн 672 тис грн;

• 3 група – 9 млн 336 тис грн.

Зверніть увагу, що у разі перевищення такого ліміту з наступного кварталу підприємець переходить на застосування іншої групи єдиного податку або на загальну систему оподаткування.

Крім того, проєктом Держбюджету-2025 на наступний рік призупиняють дію п. 9-19 розд. VIII Закону №  2464 . Нагадаю, що нею передбачено звільнення від сплати ЄСВ до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців. Тобто, у 2025 році підприємці втрачають пільгу зі сплати ЄСВ, яку запроваджували на час війни.

25 листопада на майстер-класі «Собівартість та облікова політика 2024/2025 & Зарплата та індексація-2025. Компенсація і резерв відпусток. Бронювання по-новому» будемо планувати зарплатні витрати на 2025 рік, а також розглядати всі зміни та інші важливі бухгалтерські питання перед закриттям фінансового року. Реєструйтеся безкоштовно за посиланням.

 

Правила бронювання працівників від мобілізації зміняться з 1 грудня

Як уже відомо, 15 листопада проводився аудит підприємств та організацій, які мають статус критичних та мають право бронювати співробітників. За результатами аудиту було виявлено низку проблемних моментів, які потрібно усунути.

І ось КМУ видав постанову про внесення змін до Постанови № 76. Текст проєкту цієї постанови вже є, і деякі положення суттєво змінюють підходи до бронювання та ускладнюють отримання статусу критично важливого підприємства.

З 1 грудня процес бронювання військовозобов’язаних здійснюватиметься винятково через Єдиний державний вебпортал електронних послуг («Дія»). Відстрочки від призову, надані раніше, залишаються чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 31 січня 2025.

У кількості військовозобов’язаних для дотримання квоти не враховуються, зокрема:

• військовозобов’язані-жінки;

• військовозобов’язані, яким оформлено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (крім заброньованих).

Щоб отримати статус «критичного», підприємство приватної форми власності повинно відповідати двом обов’язковим критеріям, а третій критерій – на вибір. Це такі критерії:

• відсутність заборгованості зі сплати податків до державного та місцевих бюджетів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

• розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб за останній календарний квартал – не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5;

• третій критерій керівник вибирає самостійно.

Державні органи проводитимуть щомісячний моніторинг діяльності критично важливих підприємств. Затверджуються нові критерії для отримання підприємствами статусу критично важливого підприємства. Буде можливість анулювання бронювання через «Дію».

Що передбачають нові умови бронювання та як визначити основні критерії для отримання «критичності», з’ясуємо 26 листопада на безкоштовному онлайн-форумі «Остання індексація у 2024-му & Паперова та електронна первинка & Нові умови для (пере)бронювання з 1 грудня». Реєструйтеся за посиланням.

 

Затверджено План перевірок ДРС на 2025 рік

ДРС затвердила План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2025 рік. За затвердженим планом, ДРС протягом 2025 року планує перевірити 32037 суб’єктів господарювання. Згідно зі статтею 5 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові перевірки суб’єктів господарювання здійснюються відповідно до річних планів органів державного нагляду (контролю). У разі, якщо один і той самий суб’єкт господарювання внесено до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю), то це є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю). ДРС щороку затверджує План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) власним наказом від 14.11.2024 № 257 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2025 рік».

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2025 рік можна завантажити для перегляду за посиланням.

 

З 21 листопада діє оновлений Порядок зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН

Постановою від 18.10.2024 № 1187 Кабмін вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (далі – Порядок №  1165). Внесені зміни стосуються автоматизованого моніторингу відповідності ПН критеріям оцінки ризиків для операцій з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (РЕЗ). Встановлено нові норми для безумовної реєстрації ПН, пов’язаних з експортними операціями, і уточнено механізм моніторингу таких операцій, що сприятиме прозорішому адмініструванню під час воєнного стану.

Відповідно до Закону № 3706 на період дії воєнного стану в Україні встановлено особливості здійснення та оподаткування ПДВ операцій з експорту окремих видів товарів (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соя, ріпак, соняшник, рослинні олії, макуха тощо) в рамках запровадження режиму експортного забезпечення.

Для безумовної реєстрації ПН/РК повинна бути подана платником, у якого перебувають у власності/користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею не менш як 500 гектарів.

• Крім того,одночасно потрібно дотриматися таких умов: платник зареєстрований платником ПДВ не менше 365 днів, що передують даті прийняття податкової накладної;

• стосовно платника відсутнє чинне рішення про відповідність одному з критеріїв ризиковості;

• платник на дату прийняття ПН/РК зареєстрований на території, яка не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф;

• платник податку не перебуває у стані банкрутства, ліквідації, припинення;

• загальна сума податкового боргу платника не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року;

• середньомісячна сума сплаченого ПДФО в розрахунку на одну фізичну особу за останні 12 місяців перевищує суму податку, розраховану з подвійного розміру мінімальної зарплати, середньомісячна чисельність працюючих становить не менше 3 осіб;

• обсяг операцій з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення, розраховується за формулою, передбаченою в постанові.

Крім того, змінами до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК передбачено, що не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, платник, ПН/РК якого складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення.

Якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник відповідає хоча б одному критерію ризиковості, реєстрація такої ПН/РК зупиняється.

 

Оновлено Довідник умовних кодів ПН

На сайті ДПС України з’явилася оновлена версія Довідника умовних кодів причин коригування для розрахунків коригування до податкових накладних. Податківці додали до Довідника три підстави для коригування податкових накладних, які можна буде застосовувати з 01.12.2024.

Нові коди причин коригування:

• 501 – Коригування податкової накладної, складеної вiдповiдно до пп. 97.2 пiдрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, що здiйснюється до дати оформлення митної декларацiї.

  У разi складання розрахунку коригування з типом причини 22 (J/F12112) у зв’язку iз змiною кiлькiсних або вартiсних показникiв податкової накладної, – виключно до дати оформлення митної декларацiї ().

• 502 – Коригування податкової накладної, складеної вiдповiдно до пп. 97.2 пiдрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, що здiйснюється пiсля дати оформлення митної декларацiї.

  У разi складання розрахунку коригування з типом причини 22 (J/F12112) у зв’язку з приведенням податкової накладної у вiдповiднiсть до митної декларацiї, – пiсля дати оформлення митної декларацiї ().

• 503 – Коригування податкової накладної, складеної у зв’язку iз змiною ставки оподаткування, що здiйснюється пiсля завершення банком валютного нагляду за вiдповiдною операцiєю.

  У разi складання розрахунку коригування з типом причини 22 (J/F12112) у зв’язку iз змiною ставки оподаткування – пiсля завершення банком валютного нагляду за вiдповiдною операцiєю ().

Нагадаємо, що умовні коди причин коригування платники податку зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування. А ДПС забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування. Якщо у бухгалтерів є запитання з бухгалтерського обліку та оподаткування, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.

 

НБУ оновив валютні обмеження з 20 листопада

Національний банк України запровадив зміни до валютних обмежень, які діятимуть з 20 листопада 2024 року. Вони спрямовані на підтримку міжнародної співпраці у зовнішній торгівлі та технічній допомозі, а також на посилення дисципліни дотримання валютного законодавства. Нововведення стосуються імпортних контрактів, міжнародних проєктів, репатріації дивідендів і використання валютних кредитів для придбання цінних паперів

Зміни стосуються таких напрямів:

1. Переказ коштів для виконання зобов’язань за імпортними контрактами.

   Нововведення стосується розрахунків імпортерів із закордонними постачальниками. До 20 листопада бізнес міг здійснювати перекази, якщо поставка продукції відбувалася після 23 лютого 2021 року. Тепер обмеження терміну постачання в Україні немає за умови, що кошти переказують на користь:

   • іноземного експортно-кредитного агентства (ЕКА) / іноземної держави через уповноважену нею особу;

   • інших нерезидентів, які беруть участь в імпортних операціях (шляхом кредитування, страхування, гарантування, поручительства) іноземного ЕКА / іноземної держави через уповноважену нею особу.

   Встановлено щомісячний ліміт на рівні 10% від суми простроченої заборгованості за договором щодо імпорту товарів (станом на 1 листопада 2024 року). У НБУ вважають, що зміни будуть стимулювати іноземних партнерів зміцнювати наявні комерційні зв’язки з українським ринком.

2. Розрахунки за проєктами міжнародної технічної допомоги.

   Раніше українці могли переказувати валюту за кордон у межах програм міжнародної технічної допомоги / прикордонного співробітництва, що фінансувалися Європейським Союзом. Але з 20 листопада з’явилася можливість розраховуватися з іноземними донорами незалежно від того, якою державою чи організацією фінансується проєкт.

3. Репатріація дивідендів за кордон.

   НБУ слідкує за дотриманням встановлених валютних обмежень. Перевірки засвідчили спроби обходження щомісячного ліміту на репатріацію дивідендів. Тому НБУ встановив додаткові критерії для таких операцій, зокрема щодо періоду діяльності емітента з дати державної реєстрації до дати здійснення операції.

   Використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих у валюті. Для мінімізації ризиків обходження діючих валютних обмежень НБУ з 20 листопада 2024 року встановив заборону використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.

 

Закон щодо вдосконалення роботи МСЕК підписав Президент

Президент підписав Закон України від 29.10.2024 № 4030-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи». Цей закон передбачає модернізацію процедури МСЕК через:

• можливість онлайн-участі назасіданнях МСЕК, що скоротить витрати часу та коштів для пацієнтів;

• зміни впорядку встановлення інвалідності (замість особистої присутності пропонується розглядати документи людей для експертизи);

• внесення інформації про результати МСЕК доелектронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) для спрощення доступу лікарів до даних і пришвидшення ухвалення рішень та прозорості.

Як вплине реформування МСЕК на роботодавців та працюючих фізосіб і як надалі розвиватиметься ситуація з наданням відстрочок з’ясуємо на онлайн-конференції 27 листопада «Зарплатні помилки в Додатках Д1, 4ДФ та Д5 + Лікарняні 2024 & Реформування МСЕК: вплив на працюючих осіб з інвалідністю, розмір ЄСВ і надання відстрочок». Реєструйтеся безкоштовно за посиланням.