Зміни в ПКУ з ПДФО та туристичного збору з 1 серпня: аналіз Закону №3813

Ви дізнаєтесь:

• Про норми Закону № 3813 щодо відшкодування ПДВ та права перебування на ЄП
• Про оподаткування підзвітних коштів та надміру витрачених коштів під час відрядження
• Про уточнення термінів при визначенні об’єкту справляння туристичного збору

25 липня 2024 р. опублікували новий Закон № 3813, яким змінили низку норм Податкового кодексу. Крім створення «клубу білого бізнесу» на час воєнного стану, прийняті зміни стосуються окремих питань обліку основних засобів, податкових правил здійснення контрольованих операцій, регламентів щодо реєстрації платників податків та їх відокремлених підрозділів.

У випуску зупинимось на змінах, які стосуються ПДФО, турзбору та інших податків.

Розширення дії Закону про санкції

Закон № 3813 набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім окремих норм. Відповідно, змінені норми запрацюють з 1 серпня 2024 року. Розберемо спочатку норми ПКУ, які змінять через Закон про санкції. Зокрема:

• Особи, які підпадатимуть під Закон про санкції, не матимуть права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення ПДВ.

• Такі ж порушники не матимуть права перебувати на ЄП.

  Їм не лише заборонять перехід на спрощену систему оподаткування (після запровадження санкцій), а й анулюють вже наявний статус «єдинника», адже у підпункті 8 пункту 299.10 ПКУ уточнили норму щодо анулювання реєстрації ЄП суб’єкта господарювання через наявність санкцій – не лише щодо платника податку, але й щодо його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників.

Зміни щодо ПДФО

У розділі IV ПКУ стосовно ПДФО уточнені норми підпункту 164.2.11 ПКУ. Цей пункт стосується оподаткування підзвітних коштів та надміру витрачених коштів під час відрядження.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включатиметься сума надміру витрачених не лише звичайних коштів, а й електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 ПКУ.

Ця зміна прийнята для уникнення оподаткування доходів, отриманих у формі електронних грошей.

Ще одна зміна стосується ПДФО. У підрозділі 1 розд. XX ПКУ передбачили, що у період до припинення або скасування воєнного стану до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включатимуться доходи, отримані:

• у вигляді вартості використання житла у розмірі не більше двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, наданого працівнику, який має статус внутрішньо переміщеної особи, у безоплатне користування роботодавцем, що є виробником/постачальником товарів оборонного призначення за державними оборонними контрактами (договорами) з оборонних закупівель та/або виконавцем робіт та послуг оборонного призначення, та/або є підприємством-співвиконавцем за оборонними контрактами, за умови що таке житло розташоване на території України та було придбане, споруджене або орендоване роботодавцем під час воєнного стану;

• у вигляді безоплатного користування житлом, розташованим на території України, членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення працівника, зазначеного у підпункті «а» цього пункту, за умови їх спільного проживання у такому житлі згідно з договором.

Положення цього пункту застосовуються щодо податкового періоду (місяця), протягом якого роботодавець здійснював виконання (співвиконання) хоча б одного державного оборонного контракту (договору) з оборонних закупівель.

Зміни щодо турзбору

У новій редакції підпункту 268.4.1 ПКУ визначили, що об’єктом справляння збору є місця проживання (ночівлі), відповідно до підпункту 268.5.1 ПКУ.

Отже, базою справляння збору, як і раніше залишається загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ.

Але прописані визначення «доби» та «розрахункової години»:

• Доба – період між двома послідовними розрахунковими годинами, що дорівнює 24 годинам.

• Розрахункова година – це година, встановлена у місці проживання (ночівлі), при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі).

Варто зазначити, що ДПС у роз’ясненнях саме так і трактувала ці терміни, які тепер просто додали до ПКУ як норму закону.