Лікарняний після звільнення: оплата та оподаткування

Право на оплату лікарняного

Право на оплату лікарняного мають застраховані особи. Статтею 12 Закону про соцстрахування передбачено, що право на страхові виплати за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи. Таке право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом. Звичайна ситуація, коли працівник захворів, надав листок непрацездатності й роботодавець приймає до оплати такий лікарняний листок. Але ж ситуації бувають різними.

Як бути, якщо в період тимчасової непрацездатності працівник хоче звільнитися? Чи можна звільняти такого працівника? Як оплачувати листок непрацездатності? Одразу скажу, є заборона на звільнення чи немає залежить від підстави звільнення працівника. Якщо, наприклад, це звільнення за власним бажанням або за згодою сторін, то заборони трудове законодавства не містить. Заборона є тільки при звільненні за ініціативою роботодавця, не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавців в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП, а це звільнення за ініціативи роботодавця внаслідок нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності).


Порядок звільнення в період тимчасової непрацездатності під час воєнного стану

Також пам'ятаємо і про особливі норми трудового законодавства, що діють в період воєнного стану. Так у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до 3 років) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про таку тимчасову непрацездатність. Тож якщо це звільнення за власним бажанням, за згодою сторін, через закінчення дії строкового трудового законодавства тощо заборони на звільнення під час такого лікарняного немає.


Але як оплачувати листок непрацездатності, весь період чи до дня звільнення включно? Відповідь знаходимо у Законі про соцстрахування, ст. 15 цього Закону визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам з 6 дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, незалежно від звільнення. При цьому оплата перших днів тимчасової непрацездатності здійснюється коштом коштів роботодавця, відповідно до Порядку №440.

Наприклад, працівник хворів з 25 березня по 5 квітня, але звільнився працівник за власним бажанням 29 березня 2024 року. В цьому випадку страховий випадок настав ще під час трудових відносин, підстав для відмови в оплаті такого листка непрацездатності немає, тому роботодавець приймає до оплати такий лікарняний. Причому якщо це загальне захворювання, то дні тимчасової непрацездатності з 25 по 29 березня будуть оплачені коштом роботодавця, а дні хвороби з 30 березня по 5 квітня оплачують коштом коштів Пенсійного фонду і роботодавець має подати заяву-розрахунок до Пенсійного фонду. Коли подавати таку заяву-розрахунок? Тоді, коли листок непрацездатності змінить свій статус на «готовий до сплати», якщо це електронний листок непрацездатності. Такі строки передбачені Наказом №1234, за загальним правилом лікарняний лист по тимчасовій непрацездатності вважається виданим через 7 днів після дати закриття та набуває статусу «готовий до сплати». Тобто тільки через 7 днів, на восьмий, статус листка непрацездатності має змінитись на «готовий до сплати» і з ним можна буде працювати. Ну а далі страхувальник чи уповноважені особи мають ухвалити рішення про призначення допомоги не пізніше 10 робочих днів з дня надходження (видання) лікарняного. Такі правила стосуються як оплати перших 5 днів, так і допомоги коштом Пенсійного фонду.

Оподаткування та відображення в звітності лікарняних, оплачених після звільнення

Таким чином бачимо, що листок непрацездатності в такому випадку буде нарахований вже звільненому працівнику у наступному місяці. Але виникають питання, як буде оподатковуватись такий лікарняний? На момент нарахування лікарняних підприємство – колишній роботодавець і фізособа також колишній працівник і вони вже не перебуватимуть у трудових відносинах. Тобто роботодавець вже не несе обов'язку страхувальника, тому ЄСВ на такий лікарняний не буде нараховуватись. Відповідно в додатку 1 роботодавець такий лікарняний не буде відображати. Проте податок на доходи фізосіб та військовий збір потрібно утримати, Податковий кодекс тут не містить жодних обмежень чи послаблень. У звичайній ситуації ПКУ для цілей оподаткування лікарняний прирівнюється до зарплати і якщо це стосується працівника підприємства, такі лікарняні показуємо в додатку 4ДФ з ознакою доходу «101». Але в ситуації із лікарняними, які нараховані вже звільненому працівнику, тобто особі, яка на момент їх нарахування вже не перебуває з підприємством у трудових відносинах, до загального оподатковуваного доходу такі суми включають у складі інших оподатковуваних доходів, тобто утримується з лікарняних ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% і також у додатку 4ДФ такі виплати ми відображаємо з ознакою доходу «127».

І на останок ще одна ситуація. Працівника було звільнено в березні 2024 року, але в кабінеті страхувальника на порталі Пенсійного фонду з'явився лікарняний листок, відкритий 9 квітня. Чи оплачувати такий листок непрацездатності? Ні. Чому може трапитись така ситуація? Інформація про те, що працівник звільнився, ще не потрапила до реєстру застрахованих осіб, тому такий листок непрацездатності автоматично потрапив до колишнього роботодавця, але оскільки тимчасова непрацездатність настала вже після звільнення працівника, листок непрацездатності оплачуватись не буде.

Підсумки

Трудове законодавство не містить заборони на звільнення працівника за власним бажанням, за згодою сторін під час тимчасової непрацездатності. Якщо лікарняний нарахований після звільнення – ЄСВ не нараховують і в додатку 1 не відображають, проте ПДФО та військовий збір утримують у звичайному порядку і показують з ознакою доходу «127».