Підстави фактичних РРО-перевірок: найчастіші помилки

Результати роботи ДПС щодо РРО-перевірок

Після жовтня 2023 року, коли податкова отримала право нараховувати штрафи при перевірках розрахункових операцій, почастішали випадки інформування податківців як вони до когось прийшли, що вони зробили й що нарахували. От до речі, подивіться, будь ласка, на слайд, зі свіжого повідомлення податкової, квітня 2024 року, розповідь про те, як вони аналізували наявну податкову інформацію, пішли перевіряти суб'єктів господарювання, тому що встановили факти застосування РРО без видачі фіскальних чеків. І на цю думку, що можливо суб'єкт господарювання здійснює діяльність і не фіскалізує свої операції, наштовхнуло податкову інформація про суми готівкових виторгів, відповідно за вересень 2023 року, відносно лютого 2024. Маючи інформацію про те, що мережа, яка здійснювала виторг, суттєво зменшила свої обсяги, майже у п'ять разів, податкова вийшла на перевірки й провела 15 фактичних перевірок, зробивши 50 закупівель і встановила відповідні факти порушення нарахувавши штрафи.

Хочу сказати, що це є доволі така типова історія, тому що подібні роз'яснення ну з'являються принаймні раз на місяць на сайті податкової служби. Отже, висновок, який ми маємо зробити, так, податкова цікавиться, так податкова звіряє інформацію, і так, податкова виходить на перевірки.

Визначення та особливості проведення фактичної перевірки

Для того, щоб працювати й не боятися що до вас зайде перевірка і ви до неї не готові розбираймось, якими нормами ПКУ і Закону про РРО керуються перевіряючі, коли вони планують прийти до вас.

Почну із визначення фактичної перевірки, тому що саме за місцем фактичного провадження діяльності така перевірка здійснюється. І питання проведення розрахункових операцій, це є якраз і предмет фактичної перевірки. Отже, якщо податкова хоче до вас прийти, то це буде фактична перевірка. В чому же особливості такої перевірки? Вона кардинально відрізняється від перевірок документальної чи камеральної. Чому? Подивімось. По-перше, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків. Тобто податкова спостерігає якусь інформацію, а яку саме скажу далі, робить певні висновки й потім, як то кажуть «ні світ, ні зоря», може опинитися на порозі вашого магазину чи торговельної точки. Перед тим як буде здійснена фактична перевірка, будуть перевірені ваші фіскальні чеки, чи той факт, що ви фіскалізуєте чи не фіскалізуєте розрахункову операцію, може бути проведена контрольна розрахункова операція. Власне ми побачили якраз у повідомленні на сайті податкової, що саме такі контрольні операції вони й робили по ходу перевірки. Отже, це цілком законно і ПКУ дає перевіряючим таке право. Також зверніть, будь ласка, увагу, що ось цей момент несподіваності, він підкріплений також нормою ПКУ, тому що наказ про перевірку буде вручений безпосередньо перед цією перевіркою і не тільки керівникові, як, наприклад із плановою документальною чи позаплановою документальною перевіркою, а буде вручений, в тому числі може бути вручений, і особі, яка здійснює розрахункові операції. Тому дуже важливо перед тим як розпочинати роботу і саджати конкретного касира за конкретний РРО, треба надавати йому інструкцію як правильно проводити розрахункові операції й що можна, і що не можна казати. Тому що будь-який покупець, який стоїть перед ним, може опинитися перевіряючим, який після проведення операції, після здійснення ось такої контрольної розрахункової операції, придбавши якісь товари, якісь послуги, отримавши чи не отримавши фіскальний чек, потім вручить вашому касиру безпосередньо наказ про перевірку.

Підстави для проведення фактичної перевірки

Ну і зважаючи на ці обставини треба розуміти як саме податкова моніторить інформацію і що являється підставою для здійснення фактичної перевірки. Ціла низка підстав, їх конкретно є сім, у ПКУ перелічена у п. 80.2. Я навела на цьому слайді окремі підстави, ну напевно такі найбільш яскраві, тому що розрахункові операції, це один із предметів фактичної перевірки. Отже, в контексті таких операцій зверніть, будь ласка, увагу, що першою підставою може бути звернення покупця щодо порушення його прав в контексті проведення розрахункових операцій. Ну, наприклад, зокрема не надали фіскальний чек або надали його якимось чином неправильно, або взагалі не дозволили розрахуватися, наприклад, карткою. Чи, наприклад подання звітності про використання РРО, подання Z-звітів, в тому числі з нульовими показниками. І також, як ми побачили із попередніх слайдів, це аналіз загалом податкової інформації, коли податкова дивиться, наприклад на Z-звіти й звіряє їх із податковими деклараціями. Ну і власне побачили ми з вами, що такою несанкціонованою підставою є і зниження обсягів продажу. До речі, хочу сказати, що в ПКУ, зокрема в п. 80.2, такої підстави як зниження обсягів виторгу немає як підстави для фактичної перевірки.

Предмет перевірки та відповідальність за порушення

Отже, підстави для фактичної перевірки є в наявності, податкова зібрала інформацію, на порозі перевіряючий, який зробив контрольну закупку, що саме будуть перевіряти? Перевіряти будуть ті підстави, які дають можливість нарахувати штрафи. Стаття 17 Закону про РРО встановлює так званий загальний штраф у розмірі 100-150% або 25-50% для ФОПа і фокусом для перевірки є наступні операції чи порушення: це проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів; це загалом не проведення розрахункових операцій і проблеми із видачею розрахункових документів. Відразу хочу сказати, що реально, коли приходять на перевірку, саме фокус пов'язаний із розрахунковими документами набирає найбільшу кількість штрафів і порушень. За ці порушення можуть бути встановлені штрафи, як я сказала, в загальному форматі 100-150% і 25-50% якщо прийшли на перевірку до ФОПа. Ну а я своєю чергою хочу закцентувати вашу увагу, що криється під тим чи іншим порушенням. Тобто, що означає не проведення розрахункової операції зокрема? Податкова аналізує ті випадки, коли використання РРО є обов'язковим, а воно не використовується. Ну, наприклад, якщо йдеться про контрольну закупівлю, про контрольну розрахункову операцію, як ми побачили в описі від податкової, це може бути ну фактично кейс, коли перевіряючий прийшов, взяв якийсь товар і йому не пробили відповідний чек, тобто не провели реальну розрахункову операцію. Так само можуть бути сумніви у суб'єкта господарювання чи варто йому певний вид операції загалом проводити через РРО. Ну, наприклад, ваш клієнт замовив товар через Інтернет, а потім прийшов його забирати, при цьому сплатив на ваш рахунок IBAN зі своєї картки чи в якийсь інший спосіб. Відповідно він забирає товар, ну й у вас може виникати питання: чи треба, чи не треба проводити цю операцію через РРО? І ви будете думати про те, чи це є розрахунковою операцією. Цей момент вже є темою для нашого наступного відео, а в контексті не проведення розрахункової операції, ще із таких типових порушень хочу звернути увагу на наступне. Це може бути ситуація, коли повертається товар чи є відмова від послуги й це не розглядається як розрахункова операція. Наприклад, просто повернули гроші й не провели, не видали фіскальний чек. Ось вам ще одне порушення щодо не проведення. Чи, наприклад, я отримую оплату виключно через POS-термінал, тому що всі хочуть розраховуватися картками чи мобільними телефонами, і стоїть черга. Наприклад, в мене невеличка кав'ярня і я не встигаю просто пробивати чеки, потім, в кінці дня, я дивлюся скільки мені впало грошей і сиджу і потихеньку починаю пробивати ці операції через РРО. Також може бути, наприклад, безготівкові оплати із використанням тих самих терміналів та інших способів оплати й вони взагалі (не тільки в кінці дня, а взагалі) не проводяться через РРО. Тобто будь-які варіанти порушення, коли у нас немає розрахункової операції. І коли відсутність такої розрахункової операції може бути побачена безпосередньо податківцями, будь ласка, ви допустили порушення, за яке буде відповідний штраф, про який я згадала.

Проведення операцій на неповну суму

Наступна група операцій, там де треба бути уважним, це проведення операцій на неповну суму. Якщо давати рейтинг найбільшим і найменшим порушенням, ну, як на мене, проведення операції на неповну суму, воно займає найменшу кількість порушень, які зможуть знайти податківці. Чому? Тому що в цьому контексті єдине, про що напевно можна згадати, це особливості, які стосуються проведення через РРО передоплати чи післяоплати. На жаль, Закон про РРО не встановлює конкретних правил, яким чином ми маємо проводити такі передоплати чи післяоплата. Ну можлива ситуація, якщо людина заплатила на ваш рахунок IBAN, наприклад, передоплату в сумі 500 грн і прийшла до вас забирати товар, який коштує 1000, і наступні 500 грн вона вносить, наприклад, вам готівкою. Закон про РРО не конкретизує ситуацію, що ви маєте в цьому кейсі видати чек на суму 1000 грн. Ну ви 500 грн отримали на розрахунковий рахунок, а 500 грн вам сплатили готівкою, по класиці розрахункова операція є саме 500 грн, коли людина прийшла і внесла готівку, і це не буде порушенням Закону про РРО. Але податкова наголошує, що в такій ситуації ви маєте видати людині чек на 1000 грн, в якому має бути обов'язково зазначено, що 500 - це була безготівкова передоплата. І якщо власне такі ситуації будуть спостерігатися, то також ми можемо з вами стикнутися із тими самими штрафами (100-150% і 25-50%), але ці штрафи є надскладними. Чому? Тому що тут Закон не містить конкретних правил. Я навела ситуацію, в якій я в принципі на рівні суду можу доводити, що я здійснила все вірно, перша частина операції не є розрахунковою, а інша частина, у вигляді сплати 500 грн, вона і є розрахунковою операцією. Тобто ці штрафи, вони під таким питанням.

Невидача розрахункового документа

Ну і найбільша група порушень, з якими може стикнутися суб'єкт господарювання, який знає, що йому треба використовувати РРО, він не грається із тим, що цю операцію провели, цю операцію не провели, він все проводить через РРО, начебто йому здається, що він все робить абсолютно правильно, але що роблять податківці на фактичних перевірках? Вони починають роздивлятися ті розрахункові документи, які ви надаєте. І боронь вас Боже написати при наявності класичного РРО, що ви надаєте чеки в електронному вигляді. А якщо ви це пишете, то ви маєте пред'явити механізм як саме чеки надаються в електронному вигляді. Наприклад, відома мережа продуктових супермаркетів дійсно надає чеки в електронному вигляді, але виключно за умови, якщо я є користувач, який має додаток, він сканує свою картку, і в цьому додатку включить відповідну функцію. Так, дійсно, я буду розраховуватися, чек я не отримую, тому що я самостійно включила функцію отримання чека електронного в додатку. Просто якщо до вас приходять з вулиці покупці й ви просто не роздруковуєте чеки, тому що у вас немає відповідної касової стрічки й просто ну у вас міститься напис, що чеки даються в електронному вигляді, це буде дійсно порушенням, пов'язаним із ненаданням чека. Також якщо вам повертають товар чи відмовляються від послуги, зверніть, будь ласка, увагу, що Положення №13 про форму та зміст розрахункових документів вимагає, щоб у нас була зовсім інша форма чека, не ФКЧ-1, а ФКЧ-2. І використання такої самої форми чека, яким ви фіскалізуєте операції, буде порушенням, якщо ви будете видавати ФКЧ-1 на повернення.

Ну і найголовніше - це набір реквізитів, які друкуються у вашому чеку. Тому що напевно найбільша кількість порушень і штрафів пов'язана саме із тим, що так чи інакше, десь невірно, десь неповно, десь якось ще по-іншому надрукований реквізит, який або відсутній, або містить неповний обсяг. Тому, будь ласка, слідкуйте за тим, щоб і назва суб'єкту господарювання, і назва товару, і кількість одиниць, і одиниці у вигляді грошових одиниць (гривень), і зокрема реквізити платіжних систем, якщо вимагає модель РРО, все, що передбачено Положенням №13, було відображено у чеку. Тому що за умови відсутності окремого реквізиту, такий чек, який видається, він буде визнаний не розрахунковим документом. І відповідно не видача розрахункового документа буде призводити до штрафів.

Вимоги до фіскалізації підакцизних товарів

І на останок, про що хочу згадати, окрема увага, як ми побачили на початку, приділяється податківцями при перевірці підакцизних товарів. Нагадаю, що на відміну від всіх інших, підакцизні товари ніколи у нас не знаходилися під мораторієм. Тому зверніть, будь ласка, увагу, які саме вимоги для фіскалізації для розрахункових операцій по підакцизних товарах встановлює ст. 3 Закону про РРО. І зверніть увагу на штраф, який можуть нараховувати податківці за умови, що той чи інший реквізит, чи спосіб проведення через РРО підакцизного товару, буде відсутній.

Після 1 жовтня 2023 року податкова ретельно спостерігає за суб'єктами господарювання, які проводять розрахункові операції. Приходять на фактичні перевірки й починають штрафувати залежно від того, які саме норми Закону про РРО порушені. У фокусі перевіряючих невикористання РРО, невидача розрахункових документів і проведення операцій на неповну суму покупок. Саме за такі операції можна отримати штраф у розмірі 100-150% від проданих з порушенням товарів, робіт чи послуг.