Основна умова звільнення БО від сплати ПнП

Чинне податкове законодавство надає можливості для благодійних організацій, які мають неприбутковий статус, займатися благородною справою без сплати податку на прибуток. Утім це є можливим лише за дотриманням відповідних вимог, визначених в ПКУ. Серед таких вимог цільове використання коштів, отриманих для здійснення статутної діяльності. Так в ПКУ вказано, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Тобто ПКУ вимагає цільового використання коштів, активів та інше, отриманих неприбутковою благодійною організацією, як умови для звільнення такої організації від сплати податку на прибуток і у разі порушення таких вимог виникає об'єкт оподаткування. Отже, якщо благодійна організація допускає нецільове використання коштів, то на етапі використання таких коштів у неї виникає об'єкт оподаткування податком на прибуток. І саме такі порушення шукатиме податкова під час перевірки. Відповідно до ПКУ благодійна організація виключається податковим органом з реєстру неприбуткових установ та організацій, та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому було допущене нецільове використання коштів. А це означає, що вона повинна перейти на сплату податку на прибуток і насамперед сплатити податок із суми операції нецільового використання активів. Тож наслідки, як бачимо, досить неприємні.

Законодавча заборона розподілу доходів серед працівників БО

Як же цього уникнути? Насамперед нагадаємо, що установчі документи, на підставі яких діє благодійна неприбуткова організація повинні містити заборону розподілу отриманих доходів серед членів такої організації, а також членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Такі ж заборони й щодо найманих працівників. Тобто розподіляти між ними доходи благодійної організації заборонено. Разом з тим дозволяється витрачати кошти на оплату праці найманих працівників та нарахування єдиного соціального внеску на такі виплати. Але як не порушити заборону і не втратити неприбутковий статус? Як зрозуміти, які саме виплати можна здійснити на користь працівників, адже поняття оплата праці досить містке? Якщо звернутися до п. 1.3 Інструкції №5, то бачимо, що до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. При цьому фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Безпосередньо в Інструкції №5 наведено і перелік виплат, які включаються до фонду оплати праці, і цей перелік досить великий. До нього включено не лише безпосередньо оплату за відпрацьований час чи виконану роботу, а й премії, винагороди, матеріальну допомогу на оздоровлення та низку інших виплат. Свого часу податкова служба надала досить логічне обґрунтування щодо правомірності розподілу доходів (прибутків) між працівниками організації у такому вигляді: виплати працівникам, які включаються до фонду заробітної плати, не є розподілом прибутку організації й можуть здійснюватися нею в статусі неприбуткової. У якості прикладів таких виплат податкова служба згадала про: винагороди та заохочення працівникам, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер, зокрема, одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці; винагороди за підсумками роботи за рік; щорічні винагороди за вислугу років, стаж роботи; премії за виконання важливих та особливо важливих завдань; матеріальної допомоги, що має систематичний характер, наданої всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом). І хоча ця ІПК датована 2018 роком, вона актуальна і на даний час, адже положення законодавства, на яких вона ґрунтується, не змінилися. Тож ми можемо цілком на неї орієнтуватись. Отже, в цій ІПК податкова підтвердила, що оскільки ці виплати, відповідно до Інструкції №5, належать до складу фонду заробітної плати, то благодійна організація може здійснювати їх без втрати неприбуткового статусу. Але щоб бути впевненим у правильності своїх дій, радимо затвердити положення про оплату праці в благодійній організації, де визначити відповідну структуру фонду оплати праці працівників, базуючись на положеннях Інструкції №5, але враховуючи ті складові, які організація дійсно виплачує своїм працівникам. Якщо ж благодійна організація має сумнів щодо правомірності витрачання коштів на певні цілі, то доцільно отримати від податкової служби індивідуальну податкову консультацію для підтвердження правомірності таких виплат.

Виплати за цивільно-правовим договором

Додам також, що податкова не вважає нецільовим використанням виплату працівнику неприбуткової організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору, якщо такі витрати пов'язані із діяльністю, яка визначена установчими документами такої неприбуткової організації. І безперечно варто особливо уважно подивитися на виплати, які не належать до фонду оплати праці й вказані у п. 3 Інструкції №5. Серед них: одноразова матеріальна допомога працівникам; страхові внески за договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей і так далі. Тож якщо благодійна організація проводить такі виплати, то втрата неприбуткового статусу їй гарантована, не допускайте цього.

Підсумки

Благодійна організація звільняється від сплати податку на прибуток за умови дотримання вимог ПКУ щодо цільового використання коштів. Розподіл доходів серед працівників благодійної організації заборонений. Заборони на виплату зарплати немає. Доцільно затвердити положення про оплату праці в благодійні організації, де визначити фонд оплати праці працівників відповідно до Інструкції №5.