Помилкова сплата податків (без)штрафів та інші зміни в ПКУ

Ви дізнаєтеся:

• У яких випадках з податківцями можна спілкуватися в режимі відеоконференцій
• У яких випадках платник податків звільняється від відповідальності за помилкову сплату податків
• Про нові строки перевірок щодо бюджетного відшкодування з ПДВ
• Як та коли згідно нових правил можна змінити податковий статус

16 березня набрав чинності закон Верховної Ради України № 3603 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».

Спілкування з податківцями у режимі відеоконференції

Не можна оминути увагою запровадження вже на законодавчому рівні нових способів комунікації з податківцями. Закон № 3603 запроваджує право платників податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції.

А от для податківців взаємодія із платником податків у режимі відеоконференції віднесено до обов’язків відповідно до нового  пп. 21.1.12 ПКУ.

Але такий режим спілкування застосовується у випадках, передбачених в ПКУ. Зокрема відповідно до нового абзацу четвертого пункту 56.3 платник податків може ініціювати розгляд своєї скарги на рішення податкового органу у режимі відеоконференції, а податковий орган повинен повідомити цього платника через електронний кабінет про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати розгляду такої скарги.

Розгляд скарги у режимі відеоконференції також буде цілком можливий і у разі розгляду податковим органом скарги на рішення  про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У пп. 56.23.2 визначено, що платник податків, який подав скаргу на таке рішення, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції. Інформація (повідомлення) про розгляд податковим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. 

Зверніть увагу! Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та спосіб розгляду контролюючим органом матеріалів скарги в режимі відеоконференції, не є перешкодою для розгляду скарги.

Помилкова сплата податків на інший бюджетний рахунок – без штрафів

Варта також уваги наступна зміна. У новому пп. 112.8.8 прим. 1 передбачено звільнення платника податків  від відповідальності у разі помилкової сплати грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок, але за умови дотримання законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету.

Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань, тобто подання платником податків до податкового органу заяви про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів, зокрема  на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів.

Зверніть увагу, що мова йде про звільнення як від штрафу, так і від нарахування пені.

Бюджетне відшкодування з ПДВ

Законом № 3603 скорочено загальні терміни проведення камеральних та документальних перевірок заявленого в декларації бюджетного відшкодування.

Насамперед встановлено конкретний строк камеральної перевірки щодо бюджетного відшкодування. Зокрема абзац другий пункту 200.10 ПКУ буде викладено у новій редакції та буде визначено, що камеральна перевірка, яка є умовою для отримання платником ПДВ заявленого бюджетного відшкодування, поводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання.

А от строк для проведення податковим органом документальної перевірки  платника ПДВ при наданні бюджетного відшкодування буде зменшено з 60 календарних днів до 40 календарних днів після граничного строку подання декларації, а в разі якщо таку декларацію надано після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання.

Зверніть увагу! Ці зміни набирають чинності з першого числа четвертого місяця, наступного за місяцем, у якому опубліковано цей Закон.

Зміна статусу платника податків не лише під час реєстрації

Передбачено низку змін, які дозоляють платнику податків змінити свій статус, який був заявлений ним під час держаної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Так в оновленому п. 299.4 ПКУ передбачено, що податковий орган здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Раніше йшлося лише про заяви, якими підтверджувався факт проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки. Тож фактично суб’єкт підприємницької діяльності може змінити свій податковий статус при поданні держреєстратору заяви про внесення змін щодо своїх реєстраційних даних, у якій зокрема вказати нові відомості про обрання ним іншої системи оподаткування або іншої групи платників єдиного податку.

Такі ж зміни передбачені й для платників податків, які обирають сплату ПДВ. У пункті 183.7 відтепер передбачено, що суб'єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ як  під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації ФОП, так і під внесення змін до своїх реєстраційних даних.

Неприбуткові установи та організації також отримали можливість заявити про свій особливий податковий статус під час реєстрації. Адже новим абзацом сьомим підпункту 133.4.1 ПКУ передбачено, що вже під час держаної реєстрації новостворені установи та організації можуть подавати документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вони вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юридичної особи.

Також обрати свій неприбутковий статус юридичні особи можуть і під час реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Для цього потрібно надати держреєстратору відповідні документи, які підтверджують неприбутковий статус юридичної особи. У разі позитивного рішення держреєстратора неприбутковий статус надається з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.