Облік операцій в іноземній валюті

Поговоримо про те, яким чином в програмному продукті «Дебет Плюс» відображаються операції з іноземною валютою. Для розгляду даної теми нам знадобиться підсистема «Облік банківських операцій». Саме тут ми будемо говорити про відображення різного роду операцій з вхідних і вихідних платіжок або виписок і відповідно знову ж таки кожна тека в нас буде мати окреме налаштування. Якщо говорити про ланцюжок дій, коли підприємство хоче придбати іноземну валюту для того, щоб виконати купівлю в іноземного покупця.

Поговоримо з вами про те, яким чином це все можна реалізувати. Початкова (стартова) інформація буде заноситися до відповідних довідників. Пункт меню «Довідники» – «Банківські рахунки» дає нам змогу внести рахунки, які будуть налаштовані на відповідний вид іноземної валюти. Зверніть, будь ласка, увагу на окрему колонку, ми маємо посилання з довідника на інший довідник, який так і називається «Довідник видів валют». Сюди на початку роботи в програмі бухгалтером вноситься інформація про всі види валют, які будуть використовуватися вашим підприємством. Це може бути євро, долар, злотий і так далі. Відповідно ми будемо мати розрахунки саме в розрізі цих видів валют, які будуть вами внесені.

Ще один довідник, якй варто розглянути, має назву «Курси валют». Цей довідник заповнюється автоматично на кожен день входження в програму, відповідним чином програма ніби зазирає на курс, який для даного виду валюти передбачений на конкретне число й автоматично заповнює цей довідник, нічого вносити вручну бухгалтеру не потрібно. Чому правильно необхідно внести від початку всі дані в довідник видів валют? Тому що в розрізі тих видів валют, які були занесені до цього довідника, і буде заповнюватися довідник курсів.

Після того, коли ми з вами обговорили нашу статичну інформацію, варто поговорити про відображення даних в платіжних інструкціях або наших виписках. Шляхом імпорту, за допомогою 2000-ї теки «Платіжки з клієнт-банку» або платіжки де платять нам, надходять кошти, ми маємо змогу завантажити наші виписки за відповідний період. Про це ми говорили на минулому занятті. Відповідно кожен з цих блоків теки налаштований на ті чи інші кореспонденції рахунків. Якщо підприємство хоче придбати валюту, в першу чергу воно перераховує свої гривневі кошти на придбання. Заходимо в теку і проглянемо приклад. Тека 701, ми говоримо зараз про формування даних по дебету 333 субрахунку (наші кошти в дорозі), на основі внесеного сюди документа програма автоматично формує дані, відповідну проводку. Проглянути її ми можемо через пункт меню «Проводки» – «Пошук проводок». І ми бачимо, що на основі певного первинного документа підприємство перерахувало 100 000 грн, з 311 субрахунку кошти пішли. По дебету у нас в кореспонденції буде 333 субрахунок (грошові кошти в дорозі). Коли банк за нашим замовленням придбає нам валютні кошти відповідним чином нам вже на 312 субрахунок вони надходять. Заходимо у блок тек «Платіжна інструкція вхідна», обираємо знову ж таки код 701 і проглядаємо відображений тут документ. Уявімо, що він був сюди належним чином переміщений після того, коли ви ваші виписки імпортували. Зверніть, будь ласка, увагу, що всередині цього документу вже є змога зазначити надходження в конкретному виді валюти, тобто нам на рахунок надходять кошти вже не в гривнях, а, приміром, в доларах.

На вкладці «Розширення» є змога зазначити комісійний збір (або сумою, або у відсотках) та комерційний курс придбання на потрібну нам дату. При збереженні даного документу програма автоматично формує проведення, які відображають наші необхідні рухи по балансу. Нам надходять кошти в доларовому еквіваленті, тобто в іноземній валюті. І зверніть, будь ласка, увагу, ми будемо бачити окрему колонку «Сума в гривнях» на необхідну дату. Також програма автоматично сформувала додаткову проводку комісійна винагорода банку з використанням 92 рахуночку, а також курсову різницю між курсами на основі тієї господарської операції, яку ми відобразили. У випадку якщо нам потрібно придбати в іноземного постачальника певні цінності або заплатити за послугу (за роботи), ми переходимо в підсистему, яка буде відображати наші прибуткові накладні. «Управління торгівлею та ТМЦ» має в переліку документів окремий пункт меню «Прибуткування ТМЦ» і окрему теку в цьому переліку, яка так і називається – «Прибуткування товару-матеріальних цінностей від іноземного постачальника» із застосуванням кредиту 632 рахунку. Тобто працюючи з будь-якою текою у функціоналі програми, ви завжди будете мати певні підказки в самому тексті. Ми заходимо всередину і проглядаємо інформацію, яка відображена. Прибуткування створюється шляхом додавання. В шапці документа зазначається конкретний постачальник зі спеціально створеного довідника контрагентів, відповідним чином ми обираємо ту позицію, яку нам потрібно з випадаючого списку, підрозділ та матеріально-відповідальна особа, тобто за ким саме, за якою людиною, будуть закріплені ці цінності, та рахуночок, на який саме рахунок по дебету ми будемо виконувати прибуткування, те що ми будемо купувати. І зверніть, будь ласка, увагу, що аналогічно, як в платіжній інструкції, так і в прибуткуванні, ми маємо колонку «Валюта», де є змога вказати чи це у нас було гривневе прибуткування, чи ми зараз говоримо про якусь конкретну іноземну валюту. Безпосередньо в рядку нашого документа ми зазначаємо, що ми купили, це може бути якийсь товар, це може бути, я маю на увазі в матеріальному вираженні, а може бути якась послуга. Ми вказуємо в якій кількості та за якою ціною в доларах, на нашому прикладі, ми будемо вказувати ці позиції. На основі документа, який був збережений, автоматично формується проведення, яке відображає кредитову частину 632 субрахунку «Розрахунки з іноземними постачальниками». І знову ж таки, ми будемо бачити суму в доларах та суму в гривнях на відповідне число. Після того, коли вами цінності прибутковані, ви маєте заплатити вашому контрагенту.

Повертаємося з вами до підсистеми «Облік банківських операцій», оскільки це платіж з нашого рахунку, ми говоримо про платіжну інструкцію вихідну, і маємо також окрему теку, яка так і називається: «Розрахунки з постачальниками у валюті», дебет 632 рахуночку. На основі тих даних, які будуть занесені сюди, програма нам сформує відповідну кореспонденцію рахунків. Знову ж таки, ми маємо змогу вказати, що це у нас був долар, програма формує кореспонденцію, проглядаємо її через пошук проводок і бачимо, що з 312 субрахунку ми, як підприємство, заплатили певну суму, 1625 доларів, нашому іноземному постачальнику. Всі ці дії ми маємо змогу проаналізувати. Доцільніше всього, якщо ми говоримо про операції з іноземною валютою, це робити через відповідний пункт меню.

Перейдемо з вами у підсистему «Зведення бухгалтерського балансу», обираємо пункт меню «Валюта» – «Обороти та залишки за рахунком в усіх валютах» – «Розрахунок». І тут нам буде дуже зручно аналізувати 632, 362, 312 рахуночки. Обираємо періодизацію, яка нас цікавить, та вказуємо рахунок, який нам потрібно проаналізувати. Програма показує нам обіг, як в гривнях, тобто в національній валюті, так і в тій іноземній валюті, в розрізі якої були накопичений наш обіг. Пункт меню «Розрахувати виписку по рахунках» дає нам змогу проаналізувати за допомогою яких документ цей обіг був утворений. Також у випадку, якщо нам необхідно сформувати курсові різниці на кінець періоду, наприклад там на кінець кварталу, ми маємо також окремий пункт меню «Валюта» – «Курсові різниці» – «Розрахунок курсових різниць».