Передоплата/післяплата: як провести через РРО/ПРРО

Види порушень в сфері застосування РРО/ПРРО та штрафи, передбачені за РРО-порушення

Після 1 жовтня 2023 року, коли почалися податкові перевірки щодо використання РРО, коли у податківці з'явилася можливість накладати штрафи, з'явилося дуже багато цікавинок, практичних, на які звертають увагу податківці, коли вони власне приходять на перевірку. І серед цілої низки операцій-порушень, хотілося б приділити увагу операціям післяплати й передоплати. І почну із того, чому саме ці операції потрапляють у поле зору податківців, а власне, які податкові ризики виникають і чому слід боятися, якщо ми зробимо якесь порушення. Звісно в Законі про РРО немає окремих штрафів за не проведення операції передоплати через РРО чи невірний час проведення операції післяплати. Всі порушення, які стосуються цих операцій, зводяться до того, що у податківців є певне розуміння як треба вчиняти в цих операціях і якщо ви вчиняєте по-іншому, вони накладають загальні штрафи. Нагадаю, що загальні штрафи передбачені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, вони складають розмір у 100/150% від суми порушення або понижений розмір для певної категорії ФОПів, платників єдиного податку, розмір 25/50%, відповідно за перше і за кожне наступне порушення. Ну а порушенням в такому випадку є: не проведення операції через РРО, не надання фіскального чека, неповне зазначення сум операції у фіскальному чеку. Отже, під це достатньо загальні такі умови загальних порушень можна підвести будь-що. Тому власне якщо ви маєте подібні операції і якось по-іншому їх оформлюєте, не так, як це бачить податкова, у вас є ризик потрапити під штрафи. Тому розберімось, яка ж є концепція у податківців, як слід проводити ці операції і як їх правильно фіскалізувати.

Післяплата та РРО/ПРРО

Почну із післяплати, тому що вона в кінці минулого року наробила дуже-дуже багато галасу. Податкова розділила категорію операцій коли виникає післяплата на дві. Коли доставка товару, який був замовлений, в тому числі через Інтернет, здійснюється логістичною компанією, причому ця логістична компанія не є ані кур'єром, ані перевізником, ані бере участь у відносинах купівлі-продажу, ані бере участі в розрахунку, ну така собі цікава схема, і в такому випадку податківці наголошують на тому, що касовий чек має бути сформований до відправки товару і вкладений у відправлення продавцем. Тобто обов'язок фіскалізації в такому випадку лягає безпосередньо нам продавця. Відповідно якщо ви продавець, здійснюєте дистанційну торгівлю, не зробили таке вкладення у посилку і податкова це побачила, що буде? Буде загальний штраф. Натомість якщо ми розглядаємо ситуації, коли відповідно до умов договору є кур'єр, є перевізник, який бере на себе обов'язки щодо доставки товару, потім отримання оплати й перерахування цієї оплати продавцю, в такому випадку, як ми бачимо, податкова зазначає, що вкладати чек РРО у відправленні від продавця не потрібно. Причому податківці зазначають, що такий доставлений товар не вважається проданим в кредит або із розстрочкою платежу, тому власне підприємець (продавець) або будь-який продавець, не несе обов'язку щодо фіскалізації цієї операції. Натомість він має вкласти інші документи у відправлення, ну а власне чек фіскальний вже буде видавати покупцю той самий логіст (перевізник), який доставляє такий товар. Погодьтеся, ну не дуже проста схема. Тому для того, щоб чітко усвідомити як бачить податкова цей процес, коли мені, як продавцю, треба фіскалізувати, а коли не треба, коли треба вкладати у відправлення чек, а коли я можу обійтися без цього, мені треба подивитися на те, хто бере участь в операції, тобто які документи й з ким я укладаю як продавець. Отже, коли йдеться про участь двох сторін, тобто є і я, продавець, і є перевізник (кур'єр), який бере на себе два обов'язки, доставку й оплату, я можу не вкладати чек у відправлення. Якщо ж йдеться трошечки про іншу ситуацію, коли я беру участь у тристоронніх відносинах, де з одного боку є я (продавець), з іншого боку є деяка фінансова компанія, яка займається розрахунками і є окремий перевізник, причому схема руху грошей і товару відбувається наступним чином: я віддаю перевізнику товар, товар доставляється перевізником покупцю, далі покупець дає гроші фінансовій компанії, фінансова компанія отримані гроші розподіляє між мною (продавцем) і між транспортною компанією, перевізником, логістом, яка цей товар доставив. Ось така собі тристороння угода. Саме в цьому випадку податкова зазначає, що перевізник не отримує гроші, не бере участь і тільки здійснює безпосередньо доставку, а за все відповідає фінансова компанія. Саме в такому випадку податкова наголошує на тому, що у відправлення продавець має вкласти чек РРО/ПРРО. Ну я не буду коментувати під які схеми, які головні гравці на ринку таких доставок підпадають, я думаю, що всі охочі знають про що йде мова. Ну і до речі, можете написати про це у коментарях, мені буде цікаво почитати й побачити, і відповідно також прокоментувати, відповісти на ваші коментарі щодо цих схем. Отже, зрозуміло, якщо ми з вами помилимось і там де треба вкласти чек не зробимо це, нас чекають на ризики. Гаразд, кажуть деякі підприємці (продавці), які працюють із дистанційною торгівлею, я не хочу помилятися, я не хочу визначати де треба, де не треба, я просто буду складати скрізь. Або інший варіант, коли мені кажуть про те, а що ж мені робити, коли я вклала чек, а покупець відмовився? І чи не можу я, наприклад, формувати чек РРО вже після отримання грошей? Тобто не в момент відправлення, а після отримання грошей, коли дійсно покупець, він забрав той товар, який я відправляла. Знову ж таки звертаю увагу на позицію податківців, вони категорично проти ситуації, що чек РРО має друкуватися по факту отримання грошей від фінансової компанії. Вони впевнені в тому, що перша подія, відправлення товару, і є тією розрахунковою операцією, коли я повинна сформувати чек РРО. Я не помиляюся щодо першої події, тому що власне така думка, кулуарна, висловлюється податківцям, що чек має формуватися по першій події. І як ми бачимо із роз'яснення, яке розміщене на сайті податкової, ми з вами не маємо жодного посилання на норму, яку ми порушуємо якщо друкується чек або фіскалізується операція по факту отримання грошей. Чому це неможливо? Незрозуміло, але податкова наголошує саме на цьому. Тому врахуйте у своїй діяльності, якщо ви вирішили фіскалізувати операції по факту надходження грошей, це також може призвести до тих порушень, з яких я починала.

Повернення товару, відмова

Ну і наступний момент, який бентежить всіх, хто здійснює дистанційну торгівлю і погоджується в будь-якому разі фіскалізувати операції в момент відправки на умовах післяплати не знаючи чи буде повернутий товар, чи він буде забраний, це питання: а як же оформити повернення? Тому що коли йдеться про повернення товару за загальними правилами, зокрема використання РРО, порядку використання РРО, ми маємо скласти акт, якщо сума повернення більше ніж 100 грн. І от тут також маємо поради від податківців. Вони загалом кажуть, що це повернення товару, який не забрав покупець, на момент операції, яка не відбулася, коли йдеться про фіскалізацію при післяплаті в момент відправки товару, це також є якесь там собі повернення. Але що мене безпосередньо задовольняє в даній ситуації у коментарі податкової, що жодних актів на повернення коштів складати не потрібно. Тому, будь ласка, якщо ви хочете реалізувати безпечну схему згідно з останніми вимогами податківців стосовно післяплати, вчиняйте наступним чином: фіскалізуйте операцію в момент відправлення, по факту надходження грошей нічого не робимо, не фіскалізуємо, а якщо грошей виявилося менше ніж фіскальних чеків, які ми вклали у відправлення, на суму різнички робимо повернення, яке не є поверненням в сенсі розрахункових операцій і жодних актів на це не складаємо. Як бачимо, такий алгоритм цілком задовольнить податкову службу. Ну і від себе хочу порадити для цього мати все ж таки індивідуальну податкову консультацію, тому що зрозуміло, роз'яснення на сайті податкової може змінитися дуже несподіваним чином.

Проведення через РРО/ПРРО при оплаті частинами

Ну а ми з вами продовжуємо і трошечки подивимось, а як бачить податкова процедуру оплати частинами. Хочу зазначити, що колись був час, коли оплата частинами категорично не сприймалися податківцям. Натомість вони вбачали в ній проведенні розрахункової операції на не повну суму покупки й застосовували ті самі штрафи 100/150%. Але часи змінилися і зараз податкова, як то кажуть, обома руками за те, щоб такі операції фіскалізувалися. Єдина проблема, як же ж мені у чеку РРО сумістити оплату частинами й інформацію про товар і повну суму транзакції. Ну тут податкова також дає нам свої інструкції й власне знову ж таки можу порадити концепцію, якщо ви не хочете бути серед порушників, будь ласка дослухайтеся до цих порад. Хоча сказати, що це є абсолютно безпечний шлях неможливо. Отже, податкова зазначає, що в нас має бути ланцюжок чеків. У першому чеку з отримання попередньої оплати (аванс) ми можемо зазначити суму авансу за Х, а Х - це назва або артикул товару, яка вказує саме ту суму, яка була отримана від покупця. Далі також може зазначатися якийсь інший ідентифікатор і обов'язково в такому авансовому чеку зазначити, що залишок до сплати буде ось такий-то. Тобто якщо аванс складає 50%, ми в чеку можемо зазначити, що решта також є 50%. Але, як бачите, податкова зазначає, що це не є обов'язковим реквізитом. Далі, коли надається другий або останній чек, тому що таких часткових оплат може бути декілька, обов'язково в цьому чеку має міститися повна номенклатура товару і безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу. Тобто ми маємо зазначити, що аванс був сплачений у розмірі 50%, сума по чеку 100%, аванс 50% і до сплати по цьому чеку 100%. Ось таким чином буде реалізовуватися у першому й у другому чеку вимога Закону про РРО щодо проведення операції розрахункової на повну суму оплати, хоча по факту я буду сплачувати із двох частин. Також податкова дає рекомендації, а що робити, якщо раптом від цього товару покупець відмовляється. І, як бачимо, вони зазначають, що у разі повернення товару, коли була подібна оплата частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу, але у зворотній послідовності. Чеки, в межах яких спочатку відбувається отримання товарів, а потім відбувається погашення заборгованості. Перший чек повинен мати номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні містять інформацію про суть операції із зазначенням часткової оплати. Як бачимо, ну ця думка має право на життя, тому знову ж таки повторюся, якщо ви не хочете бути серед порушників, дослухайтеся до порад податкової, але все ж таки щиро раджу отримати на цю тему індивідуальну податкову консультацію.

Підсумки

Податкова має своє бачення щодо двох найпопулярніших операцій: операція післяплати й операція передоплати або оплати частинами. Ані перша, ані друга операція, не мають конкретного регулювання в Законі про РРО, отже податкова висловлює свої поради як правильно відображати ці операції. І якщо ви хочете дослухатися до порад податкової, не забувайте, будь ласка, що надійний захист дає лишено індивідуальна податкова консультація.