Річна декларація ФОПа: співставлення даних (п)рро та доходу

Після тотальної фіскалізації, яка в нас відбулася у 2023 році, особливо після запровадження відповідальності за невикористання РРО і ПРРО, майже весь бізнес, особливо ФОПи, почали використовувати у своїй діяльності фіскалізатори, зокрема РРО. І коли ми з вами підійшли до кінця 2023 року, тобто постало питання щодо звітування, підготування декларації, власне постало також наступне питання, а яким чином інформація, яка пройшла через наш головний фіскалізатор, має потрапити до нашої декларації. Звісно багато хто із підприємців що працюють добре знає, що зіставляти дані декларації й дані Z-звітів, тобто обсяг розрахункових операцій, дуже люблять податківці. Отже, як скласти декларацію, щоб не помилитися і відповідно за наявності розбіжності між даними розрахункових операцій і даними в декларації змогти пояснити чому такі розбіжності виникли. Давайте з вами поговоримо про все це більш докладно.

Порівняння суми готівкових операцій з об’ємом доходу

Отже, коли ми дивимось на об'єми, які виникають у декларації, можуть виникнути, і об'єми розрахункових операцій, треба враховувати перш за все таке: в якій формі здійснюються наші розрахунки. Отже, якщо особливість ведення бізнесу полягає в тому, що ми отримуємо доходи виключно у готівковій формі й в нас немає жодних безготівкових розрахунків, а під готівковою формою я розумію буквально коли клієнт приходить і дає готівку, тут ще ми з вами не згадуємо жодних платіжних карток, тому що платіжні карки це звісно безготівкова форма розрахунків. Отже, готівка. Якщо ми займаємось саме такою реалізацією, то здебільшого у більшості випадків ми будемо мати, ну можна сказати ідеальний збіг, тому що за наявності виключно готівкових розрахунків процент збігу саме розрахункових операцій і показника доходу буде в нас максимальний. Тому що зараз використання РРО/ПРРО передбачено для абсолютно всіх ФОПів, ну виключенням є тільки платники єдиного податку першої групи. Отже, якщо ви не відноситеся до таких платників, то цей наратив щодо зіставлення готівкового доходу і показника в декларації має бути вами використаний.

Облік доходу за наявності за наявності безготівкових розрахунків

Гаразд, рухаємося далі. Зараз складно собі уявити, що тільки готівка, додаємо ще сюди й безготівкові розрахунки, і перш за все згадуємо безготівкові розрахунки у вигляді платіжних карток. Якщо до вас приходять офлайн ваші клієнти, які бажають розрахуватися карткою, і у вас є відповідно девайс, який дозволяє такий розрахунок провести, це йдеться про платіжний термінал, то відповідно ми з вами повинні розуміти, що згідно із нашим законодавством (з Законом про РРО) використання такого термінала або термінальні розрахунки вимагають фіскалізації, тому що прийняття в оплату офлайн платіжних карток завжди буде вважатися розрахунковою операцією, тому сміливо додаємо до свого доходу в декларації ще й об'єм операцій, який пройшов через термінали. Але тут в нас можуть бути особливості, про які буду говорити далі.

Ну і нарешті, в нас можуть бути операції, які ми проводимо через Інтернет також із використанням платіжних карток. Коли клієнти мають змогу заплатити через Інтернет, ось тут треба бути обережним, тому що в цьому випадку не можна стовідсотково казати про те, що все, що пройшло через платіжні картки, які були використані в Інтернеті для оплати, абсолютно все має бути фіскалізовано, а відтак потрапляти в декларацію. Натомість тут може бути зовсім інша ситуація, коли в мене дохід потрапляє в декларацію, але він не фіскалізується. І дуже доречно тут згадати можливість ось такої Інтернет-оплати, дистанційної оплати, зокрема для реалізації послуг, які не вимагають використання РРО. Тобто дохід в декларації в нас з'явиться, а фіскалізації інформації про проведення розрахункових операцій в такому випадку у податківців не буде. Тому в частині безготівкових розрахунків треба бути дуже уважними, тому що саме тут можуть міститися розбіжності між сумою фіскалізації й сумою, яка має потрапити в декларацію.

Тому розберімось більш докладно де розбіжності можуть мати місце.

Перша розбіжність, на яку я звертаю увагу, це питання посередницьких операцій, особливо якщо посередницькі операції проводять платники єдиного податку. Зокрема коли платники єдиного податку, ну традиційно можуть працювати за комісійними договорами, працювати з фізособами реалізуючи або якусь техніку, реалізуючи якийсь одяг, якісь дитячі товари, тобто безліч товарів, які купляють звичайні фізособи, але на умовах комісії. Звісно коли фізособа приходить до вас і розраховується, зокрема готівкою, чи розраховується платіжною карткою, ми повинні провести розрахункову операцію. Але з огляду на наш статус платника єдиного податку така розрахункова операція потрапляє до декларації лише у частині комісійної винагороди. Тому ми маємо першу дуже-дуже суттєву розбіжність, це наявність посередницьких операцій, в яких до декларації потрапляє тільки винагорода, а розрахункова операція має фіскалізуватися повністю.

Наступна розбіжність, яку також ми беремо до уваги, це наявність нашого податкового статусу, такого як платник ПДВ або платник акцизу. Я не буду зараз казати про ті випадки, хто з ФОПів має право, зокрема працювати з акцизом, хто стає платником ПДВ, беремо це як даність. І знову ж таки маємо аналогічну розбіжність щодо першої. Сума податків ПДВ і акциз обов'язково потрапить до обсягу розрахункових операцій. Звісно у Z-звіті ці суми будуть виділені окремо, але маємо, будь ласка, на увазі, що при формуванні доходу і на спрощеній системі оподаткування і на загальній системі оподаткування суми податків (ПДВ та акциз) не потрапляють до декларації. Отже, маємо розбіжність номер два.

Рухаємося далі. Нарешті дійшли до найцікавішого, це дата розрахунків. Я згадувала про термінали, які дуже широко зараз використовуються, зокрема ФОПами. І, отже, постає питання: сьогодні до мене прийшла людина, розрахувалася карткою, я провела цю картку через термінал, маю розрахункову операцію, маю зданий Z-звіт за цей день, але гроші на рахунок не надійшли, як мені вчиняти? А ось тут все буде залежати від того, на якій системі оподаткування я знаходжуся. Тому що у випадку, коли я працюю платником єдиного податку, я є ФОП платник єдиного податку, в такому випадку я не повинна включати у дохід ті суми, які пройшли через термінал і були фіналізовані. Я маю включити їх у дохід тільки тоді, коли я побачу кошти на своєму рахунку. І це є дуже популярна ситуація, коли в нас відбувається, ну, наприклад, кінець року. Тому що в останні дні року може бути багатий виторг, багато розрахункових операцій, відповідно обсяг по Z-звіту зростає багаторазово, а гроші ще не надійшли, надходять наступного дня, який вже є наступним місяцем, наступним роком, наступним кварталом, і в такому випадку ми маємо розрив і маємо можливість в декларацію не включати ті суми, які ми фактично не отримали.

Хочу трошечки запобігти питанню щодо того, ну гаразд, а я зроблю все по Z-звіту і буду молодець, чи вірно це? Це може призвести до помилок щодо формування доходу наступного періоду, адже якщо ви зависили дохід першого періоду, ви обов'язково занизите дохід наступного, тоді, коли до вас реально прийшли гроші. Тому не раджу гратися із сумами й платникам єдиного податку відображати дохід не по Z-звітам, а по факту надходження грошей. Тим більше, що податкова неодноразово про це говорила. І не забувайте, будь ласка, що дохід має бути обов'язково збільшений на суму утриманої банківської комісії. Ну а те, що стосується ФОПів на загальній системі, в них ситуація зовсім інша. Податкова радить включати до типової форми інформацію про проведенні операції по Z-звіту, тому той обсяг реалізації, який пройде по Z-звіту, і буде доходом відповідного періоду для ФОПа на загальній системі.

Також не забуваємо про такі операції, як повернення товару, відмова від послуги, адже такі операції не є доходом ФОПа, ані на спрощеній системі, ані на загальній. Натомість треба пам'ятати, що повернення, це є розрахункова операція і вона має бути певним чином, за правилами, передбаченими й Законом про РРО, і відповідними нормативними документами, фіскалізована. Отже, помилки фіскалізації, фіскалізація не так, як треба, не так як передбачено технічними вимогами вашого обладнання, наприклад реалізація, яка відбулася через готівку, а повернення коштів, яке відбувається на розрахунковий рахунок, який не вимагає фіскалізації, також буде призводити до розриву інформації між даними Z-звітів і даними декларації. Тому це ще одне джерело, яке ми маємо з вами проаналізувати.

Отже, проаналізувавши наші законодавчі правила, маємо наступну формулу: дохід декларації має дорівнювати сумі по Z-звіту, коли йдеться про готівку, а також сумі, яка надійшла до нас як банківська виписка. Ну здебільшого ця формула буде найактуальніша саме для платників єдиного податку, тому що платники на загальній системі формують інший об'єкт оподаткування, але щодо доходів вони також можуть орієнтуватися на цей алгоритм.

Ситуація 1: сума доходу, відображена в декларації більша, ніж сума по Z-звіту

Що ж відбувається далі, коли я здаю декларацію, а об'єм доходу, який є в декларації, не збігається з обсягом розрахункових операцій? Розгляньмо ці ситуації й подивимось які ризики можуть бути присутні.

Отже, ситуація перша, сума в декларації більша ніж сума у Z-звіті. Звісно це може привернути увагу податківців. Чому це відбувається? Тому що в мене можуть бути класичні безготівкові розрахунки, які взагалі не є розрахунковими операціями й вони не повинні фіскалізуватися. В мене також можуть бути якісь негрошові розрахунки, які я також маю включити в дохід, і тут також немає жодних помилок. Але серед цього можуть бути й не проведені через РРО операції, що звісно може призвести до штрафних санкцій. Отже, маючи розбіжність, навіть у більшу сторону, не можна сказати, що ми розслабляємось, ми маємо проаналізувати чому ця розбіжність вийшла.

Ситуація 2: сума доходу, відображена в декларації менша, ніж сума по Z-звіту

Наступний варіант, коли сума в декларації менша ніж сума, яка відображена у Z-звітах. Тут по практиці можу сказати, що увага податківців буде привернута якнайшвидше. Тому що перше, про що вони почнуть думати, що частину своєї реалізації ви просто не включили в декларацію. І дійсно це є так, але підстави можуть бути законні, як ми з вами побачили, і помилкові. Також до цього можуть призвести певні помилки фіскалізації, нефіскалізоване повернення коштів або якісь технічні збої. І знову ж таки, будьте готові відповідати щодо таких розбіжностей, тому що в такому випадку у нас є ризик донарахування зайвих податкових зобов'язань.

Якщо ФОП використовує РРО, він повинен проаналізувати обсяги розрахункових операцій перед тим як скласти декларацію. Дохід в декларації не завжди може відповідати обсягу розрахункових операцій. Розбіжності між показниками в декларації та розрахунковими операціями можуть бути як в плюс, так і в мінус. Розбіжності в сторону плюс можуть призвести до того, що частина операцій не фіскалізована. І якщо про це дізнається податкова, буде донарахований штраф щодо не проведення розрахункових операцій через РРО. Якщо ж сума в декларації стане менша ніж сума фіскалізованих розрахункових операцій, це також буде привертати увагу податківців, тому що тут є ризик не донарахування, невірного відображення доходу, і тут ми можемо стикнутися із ризиком донарахування об'єкта оподаткування, особливо коли йдеться про єдиний податок.