Підсумки тижня 08-12.01.2024

Індексація за попередні періоди: платити чи не платити

На 2023 рік дію Закону про індексацію грошових доходів населення було зупинено пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Отже, обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснювалося.

Водночас внаслідок інфляції у 2022-му і попередніх роках склалися певні суми індексації, зокрема заробітної плати, станом на грудень 2022 року. У цьому випадку підприємства і організації мали самостійно визначитись щодо збереження виплати індексації протягом 2023 року з урахуванням своїх фінансових можливостей.

Нагадаю, що ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Мінсоцполітики й Мінекономіки єдині в тому, що у 2023 році заробітна плата та грошове забезпечення виплачуються з урахуванням індексації, яка склалася станом на грудень 2022 року.

Що стосується нарахування сум індексації у 2024 році, згідно із Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік», обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростальним підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, якщо у 2023 році було збережено суму індексації заробітної плати, яка виникла за період до січня 2023 року (до зупинення дії Закону № 1282), то вона має також виплачуватись і у 2024 році.

Відповідно до Постанови № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця.

Тож базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде грудень 2023 року, оскільки нарахування індексації відновили з 1 січня 2024 року. Якщо ж у січні буде підвищено заробітну плату, то базовим місяцем вважатиметься січень 2024 року.

Всі зміни з нарахувань і виплат різних видів доходів, а також їх відображення в зарплатній звітності за 4 квартал будемо розбирати 15 січня на онлайн-інтенсиві «Відпускні/лікарняні/декретні, (не)оподатковувані доходи, індексація: ризики нарахувань і виплат», який проведуть Тетяна Гуль і Тимур Алієв. Реєструйтеся безкоштовно за посиланням.

ДПС матиме доступ до ваших банківських рахунків

27 грудня 2023 року уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року. У документі йдеться про плани посилити адміністрування податків, запровадити прогресивну шкалу ПДФО, а також скасувати банківську таємницю – надати податківцям доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків та вдосконалити роботи з погашення податкового боргу. 

Отже, протягом 2025-2027 років планують розробити такі зміни до законодавства та підзаконних нормативно-правових актів:

• надати податковим органам права та обов’язки щодо вдосконалення погашення податкового боргу платників податків;

• надати можливості погашати (стягувати) податковий борг за рішенням керівника органу ДПС без рішення суду;

• посилити адмінповноваження податківців щодо погашення податкового боргу, арешту рахунків (майна) без рішення суду;

• збільшити строк давності для стягнення податкового боргу з 3 до 6 років;

• запровадити обов’язкове електронне листування з платниками щодо податкового боргу та його стягнення;

• запровадити безтермінові дії платіжної інструкції до повного погашення податкового боргу;

• розкрити для органів ДПС банківську таємницю про наявність та рух коштів на рахунках.

Вже зрозуміло, навіщо потрібна інформація про рух коштів на рахунках. Мінфін планує змінити систему декларування таким чином, що податкові органи будуть самостійно розраховувати оподатковуваний дохід на підставі інформації, яку вони отримають щодо банківських рахунків, а платникам податків потрібно буде погоджуватися з цими розрахунками або ні. Але на рахунки платників податків надходять не тільки кошти, які підлягають оподаткуванню, а й ті, що раніше були обкладені податками або в принципі звільняються від оподаткування. Отже, податкова може помилково обкласти ці доходи податками, а платнику потрібно буде довести джерело походження цих доходів. І тут є ризики, адже така система дає податківцям величезні можливості для зловживань і політичного тиску. Податківці можуть виставляти рахунок, а платники податків будуть відкуповуватися за відсоток, як це зараз відбувається з податковими накладними. У будь-якому випадку все залежатиме від того, як буде реалізована ця реформа.

Насамперед мають бути створені безпечні умови для використання персональних даних, і на це може знадобитися кілька років. Тож навряд чи слід чекати термінових змін у законодавстві щодо оподаткування фізичних осіб та декларування доходів.

Коли підвищать податки ФОПам

І знову говоримо про Нацстратегію. Вона також передбачає реформування податкової системи, зокрема для ФОПів, та запровадження прогресивної ставки ПДФО. І хоч Данило Гетманцев повідомив, що це станеться після закінчення війни, але чого нам вже тільки не обіцяли.

Також Гетманцев вказав наступне:

• систему єдиного податку змінять на зразок якоїсь європейської країни;

• поетапно до 2030 року планується прогресивна ставка ПДФО;

• запровадять миттєву амортизацію;

• стимулюватимуть переробну промисловість;

• імплементують податкові та митні євродирективи.

Нагадаємо, що Національна стратегія доходів передбачає поступові заходи для підвищення податків в Україні. 

Зокрема, це заборона спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб, які перебувають на третій групі. Для них поступово, протягом 2025-2027 рр., збільшуватимуть ставку податку до 18 %. Надалі компаніям заборонять користуватись цією групою. 

Потім планується підвищити ставки податків для ФОПів на ЄП. У 2025-2027 роках фізосіб-підприємців (ФОП) другої та третьої груп об'єднають в одну групу, яка буде зобов’язана сплачувати податок з обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок — від 3 % до 17 % від доходу — залежно від виду діяльності. Ця шкала передбачатиме мінімальну ставку в розмірі 3 % для торговельної діяльності та міститиме градацію ставок до 17 % для низки послуг (з метою заохочення добровільного переходу на загальну систему оподаткування доходів фізичних осіб).

Далі буде звужено кількість видів діяльності, якими можна займатись на спрощеній системі оподаткування. Загалом буде скорочено види діяльності, дозволені для участі в першій групі ФОПів, шляхом виключення високомаржинальних видів бізнесу. Для таких фізосіб буде скасовано фіксований розмір податку і застосовано відсоток з фактично отриманого доходу. За умови відмови від РРО/ПРРО передбачається застосування в перехідному періоді максимальних ставок єдиного податку, передбачених для певного виду діяльності після закінчення перехідного періоду. Щодо об'єднаної другої групи, то тут застосування РРО/ПРРО буде обов’язковим.

Також планується підвищення ставки податку на четвертій групі. Для фермерських господарств (фізосіб), які залишаться в режимі четвертої групи, оподатковувану базу буде розширено із запровадженням оподаткування землі на основі її масової оцінки. Реформою буде скасовано винятки щодо можливості ведення госпдіяльності без обов’язку здійснювати облік і документально підтверджувати походження товарів, що перебувають у реалізації. Планується, що такий облік буде максимально спрощеним, але обов’язковим незалежно від організаційно-правової форми та/або виду діяльності платника податків.

Ще однією з пропозицій є запровадження РРО для самозайнятих. Виглядатиме це наступним чином: самозайнята особа проведе платіж через свій телефон, як через РРО, і сплата податку відбудеться автоматично.

Прийняття Нацстратегії не означає, що з 1 січня 2024 року в Україні підвищаться податки. Все це відбуватиметься у довгій перспективі та не розпочнеться прямо зараз. Сам документ передбачає поетапні зміни з 2025 по 2027 роки.

Хто (не) сплачуватиме земельний податок у 2024 році

Земельний податок у 2024 році сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі – фізичні особи. Водночас ПКУ передбачає пільги в частині звільнення від сплати земельного податку для певних категорій фізичних осіб. Земельний податок у 2024 році сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні особи (п. 269.1 ПКУ).

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють ставки плати за землю і пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Відповідні рішення є доступними на сайті територіальних громад.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 ПКУ.

Зокрема, від сплати земельного податку звільняються:

• особи з інвалідністю першої та другої груп;

• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

• пенсіонери (за віком);

• ветерани війни та особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та визнані ветеранами війни;

• фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

• для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

• для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

• для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

• для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ПКУ).

Також від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передавання земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Розмір добових у 2024 році: роз'яснення ДПСУ

З 1 січня 2024 року Законом 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі:

• з 1 січня – 7 100 гривень;

• з 1 квітня – 8 000 гривень (у 2023 році – 6 700 гривень).

Цей показник впливає на неоподаткований розмір добових (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ). Отже, у 2024 році для відряджень по Україні він становить не більш як 0,1 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження – 710 грн (7 100 грн х 10 %).

Для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

У разі виплати добових у сумі, яка перевищує вищевказані розміри, різниця оподатковується ПДФО за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %.

Для бюджетних установ суми добових для відряджень визначені в додатку 1 до Постанови КМУ від 02.02.2011 № 98.

Як визначити власний рівень сплати ПДВ і податку на прибуток

З 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року до плану-графіка проведення документальних планових перевірок податківців можуть бути включені платники, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають одному з визначених законодавством критеріїв. Також при формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік будуть враховувати показники позитивної динаміки, зокрема і рівні сплати податку на прибуток та ПДВ по відповідній галузі за дев'ять місяців 2023 року.

Щоб зрозуміти, чи може податкова прийти з плановою документальною перевіркою у 2024 році, платник податку має визначити власний рівень сплати ПДВ і податку на прибуток.

За інформацією ДПС, щоб визначити власний рівень сплати ПДВ і податку на прибуток, варто скористатися таким алгоритмом:

• Рівень сплати податків кожного платника визначається згідно з поданими ним декларацією з податку на прибуток (одна річна за 2021 рік) та деклараціями з ПДВ (12 місячних за 2021 рік).

• Рівень сплати ПДВ (у %) розраховується як співвідношення задекларованого до сплати позитивного значення ПДВ до задекларованого обсягу постачання (без ПДВ) по всіх операціях (за ставками 20 %, 14 % та 7 %), помноженого на 100.

• Рівень сплати податку на прибуток (у %) розраховується як співвідношення задекларованої до сплати суми податку на прибуток (за всіма об'єктами оподаткування) до задекларованої суми доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), помноженого на 100.

Якщо розрахований показник відповідного платника на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі, такий платник податків або вже включений до плану перевірок, або може бути включений протягом 2024 року.

З інформацією щодо показників ПДВ, податку на прибуток та середньої заробітної плати у відповідній галузі за регіонами, сформованих на основі показників за підсумками 2021 року можна ознайомитися нижче:

• Інформація щодо показників середньої заробітної плати у відповідній галузі за регіонами, сформованих на основі показників за підсумками 2021 року                               

• Показники рівнів сплати податку на прибуток у відповідності до класів КВЕД-2010 за 2021 рік

• Рівень сплати податку на додану вартість сформований на основі показників звітності з податку на додану вартість за 2021 рік за видами економічної діяльності на рівні класу згідно класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010

А ми продовжуємо марафон безкоштовних вебінарів з питань складання звітності для ФОПів і юросіб. Запрошуємо вас 19 січня на онлайн-конференцію «Річна фінансова звітність і прибуткова декларація-2023», яку проведуть Галина Морозовська та Ірина Губіна. Реєстрація – за посиланням.

Світло, газ і воду тепер відключатимуть за борги

Щоб захистити українців, мораторій на штрафи та пеню за несвоєчасну оплату, а також на відключення від послуг ЖКГ запровадили майже одразу після російського вторгнення. Постанова КМУ від 05.03.2022 № 206, зокрема, передбачала заборону:

• нараховувати та стягувати неустойки (штрафи, пеню), інфляційні нарахування, відсотки річні, нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

• припиняти/призупиняти надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.

Ці норми застосовувалися з 24 лютого 2022 року, але під кінець 2023 року уряд їх переглянув. Отже, Постановою КМУ від 29.12.2023 № 1405, мораторій скасували, щоправда, з деякими винятками.

Новий порядок уточнює, на кого поширюється заборона нарахування штрафів, пені, відключення, стягнення боргів та нарахування плати за житлово-комунальні послуги. Це ті, хто:

• проживає на територіях, де ведуться бойові дії (територіях можливих та активних бойових дій);

• проживає на ТОТ відповідно до переліку Мінреінтеграції, – до дати припинення бойових дій або окупації;

• мають нерухомість, яка була пошкоджена внаслідок воєнних дій (за умови інформування відповідних постачальників комунальних послуг).

Замість КЗпП – Трудовий кодекс

Мінекономіки підготувало проєкт нового КЗпП, який почнуть обговорювати вже у січні. Про це повідомила міністр економіки Юлія Свириденко. 

Ринок праці в Україні досі функціонує за КЗпП 1971 року. Хоча в цей документ було внесено багато змін, він більше не відповідає вимогам часу та гальмує розвиток економіки. Більше не будуть потрібні паперові трудові книжки, боротимемося з мобінгом та чимало іншого. Мета оновлень – створення умов, за яких ті, хто хоче працювати, могли робити це без перешкод.

Також у 2024 році Мінекономіки планує реформувати підходи до державного замовлення, яке буде зведено до мінімуму. А ще в українців з’явиться можливість отримати грант та здобути бажану професію.

Грант частково покриватиме витрати на навчання (cofinancing of tuition). Заклад і освітню програму студент вибиратиме за своїми вподобаннями.

Крім того, модернізують Державну службу зайнятості (ДСЗ). Зокрема, цифровізують 90 % процесів і запровадять широку мережу партнерств з тренінговими компаніями, компаніями з підбору персоналу, а також – з громадськими організаціями, що займаються соціальними проєктами. Тож у підсумку ДСЗ стане потужним аналітичним центром, який прогнозуватиме розвиток ринку праці за галузями і регіонами, проєктуватиме програми підтримки. Водночас він продовжить виконувати й нинішні функції – підбирати персонал, навчати та перенавчати безробітних, реалізовувати державні програми підтримки бізнесу та грантові проєкти.

Держстат оприлюднив індекс інфляції за грудень 2023 року

За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку в грудні порівняно з листопадом 2023 року становила 0,7 %, з початку року – 4,9 %.

Базова інфляція в грудні порівняно із листопадом 2023 року становила 0,0 %, а загалом за рік – 4,9 %.