Монетарні і немонетарні статті у ЗЕД: коли рахувати курсові різниці

Монетарні статті балансу

Особливості обліку операцій в іноземній валюті також безпосередньо залежать від того, з якою статтею балансу маємо справу, монетарною чи немонетарною. Головним помічником тут буде Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів». Так відповідно до п. 4 П(С)БО 21, курсові різниці розраховуються лише за монетарними статтями. Що ж це таке монетарні статті?

Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані чи сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей чи їх еквівалентів. Наприклад: валюта на рахунках (312, 302); валютні зобов'язання за оприбутковані товари, отримані роботи й послуги (632); валютна заборгованість за відвантажені товари, надані послуги й роботи (362); заборгованість за валютним кредитом (602); заборгованість за поворотною фінансовою допомогою у валюті (685); непогашена заборгованість перед підзвітною особою за затвердженими витратами у закордонному відрядженні (372).

Немонетарні статті балансу

Немонетарні статті – статті інші, ніж монетарні. Наприклад товарна дебіторська (6812) / кредиторська заборгованість (3712). До монетарних статей належать будь-які аванси у валюті – отримані чи перераховані. Така заборгованість в момент погашення обліковується за курсом НБУ на момент отримання (надання) авансу.

Розібрались з визначенням і на що впливає, а від цього залежить чи буде виникати курсова різниця, чи ні.

Правило 1. Операції в іноземній валюті під час первинного визнання відображають у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Правило 2. Суму авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надану іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт та послуг, під час включення до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховуємо у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу.

Правило 3. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами й одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів визнаємо за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів. Суму авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержану від інших осіб у рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, під час включення до складу доходу звітного періоду перераховують у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнають за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.

Практичні приклади монетарних й немонетарних статтей

Перший приклад (передплата). Імпорт товарів: курс євро на дату передплати складає 39,68 грн. Перерахування в іноземній валюті робимо бухгалтерським проведенням: Д-т 3712 К-т 312, 1 000 євро, в гривнях еквівалент – 39680 грн. Виникла немонетарна дебіторська заборгованість. Утворення дебіторської заборгованості – по курсу НБУ на дату переплати. Отримання імпортного товару: Д-т 281 К-т 632; Д-т 632 К-т 3712, зараховуємо авансові платежі, 1000 євро, так само по курсу 39,68, еквівалент – 39680 грн. Оприбуткування отриманого товару – по курсу НБУ на дату передплати.

Приклад по експорту. Експорт товарів: курс євро на дату передплати – 39,68. Отримання авансу в іноземній валюті: Д-т 312 К-т 6812; 1000 євро, гривневий еквівалент – 39680 гривень. Виникла немонетарна кредиторська заборгованість. Утворення кредиторської заборгованості – по курсу НБУ на дату передплати. Відправлення експортного товару: Д-т 362 К-т 702 1000 євро по курсу 39,68 – 39680 грн; Д-т 902 К-т 281 умовно списуємо собівартість товару і робимо залік заборгованості Д-т 6812 К-т 362 на суму 1000 євро в гривневому еквіваленті – 39680 грн. Визнання доходу з продажу товару – по курсу НБУ на дату передплати.

Другий приклад, післяплата, коли в нас спершу прийде імпорт товару, ми отримаємо товар. На дату отримання товару маємо курс 39,68 грн. Отримання імпортного товару: Д-т 281 К-т 632; 1000 євро по курсу 39,68, маємо 39680 грн (гривневий еквівалент). Тут виникає монетарна кредиторська заборгованість. Утворення кредиторської заборгованості – по курсу НБУ на дату отримання товару. Курс євро на дату оплати заборгованості – 39,78 грн. Перерахування заборгованості в іноземній валюті: Д-т 632 К-т 312 1000 євро, гривневий еквівалент – 39780 грн; Д-т 945 К-т 632 100 грн відображуємо курсову різничку. Оплата заборгованості – по курсу НБУ на дату оплати заборгованості.

Далі приклад другий. Експорт товарів: курс євро на дату отримання – 39,68 грн. Відвантаження товару на експорт: Д-т 362 К-т 702 1000 євро, гривневий еквівалент – 39680 грн. Виникла монетарна товарна дебіторська заборгованість. Утворення дебіторської заборгованості – по курсу НБУ на дату отримання товару. Курс євро на дату оплату заборгованості – 39,78 грн. Надійшла оплата заборгованості в іноземній валюті: Д-т 312 К-т 362 1000 євро, гривневий еквівалент – 39780 грн. Далі відображаємо різничку: Д-т 362 К-т 714 100 грн відображена курсова різничка. Оплата заборгованості – по курсу НБУ на дату оплати заборгованості.