Дисконтування та курсові різниці: дохід і оподаткування у єдиноподатників

Думка ДПС щодо обліку курсових різниць ЮО на ЄП

Як податківці уже довший час трактують курсові різниці, які виникають у юридичних осіб «єдиноподатників». Чи оподатковуються такі курсові різниці, якщо вони додатні, єдиним податком?

На думку податківців: так. Причому така позиція була і коли працювала особлива 2% і для 5%, для 3%, хто в третій групі. На думку податківців, яку вони озвучили в ЗІР, курсові різниці додатні збільшують об'єкт оподаткування єдиним податком. При цьому від'ємне значення курсових різниць звісно не зменшує об'єкт оподаткування. І ми з вами маємо такий знаєте цікавий парадокс. Коли виникає взагалі курсова різниця додатна, саме 2023, 2022 рік? Та тоді, коли у нас є монетарна дебіторська заборгованість, Дт 362. Це означає, що перший раз платник потерпів тоді, коли він щось реалізував за кордон (товари, роботи, послуги), йому не заплатили. І раз він потерпів, йому не заплатили грошей. А другий раз у вигляді курсових різниць, адже курс зростав. Відповідно на суму збільшення курсу збільшувалась віртуальна додатна різниця, тобто віртуальний дохід, якщо точніше. Якщо ми звернемося в п. 292.1, де є визначення, що є доходом, то там сказано, що для юридичної особи будь-який дохід, включаючи дохід представництв і так далі, отриманий в грошовій (готівковій та/або безготівковій) визначений за п. 292.3 дохід, включається до доходу. І в п. 292.6 по кожному з видів доходу навіть є дата визнання доходу. І якщо це дохід у вигляді надходження коштів у грошовій формі, то відповідно дата надходження таких коштів і є датою включення до доходу. А ось тут виходить бухгалтерський дохід є об'єктом для єдиного податку.

Ви знаєте, коли я з тим стикнулась і вкотре перевіряла чи не змінилась позиція податківців, я задумалась і думаю так: юридична особа на єдиному податку може мати ще й інші доходи у вигляді, наприклад, 73 рахуночок – це коли ми отримуємо поворотну фіндопомогу, вона безвідсоткова, ми нараховуємо дисконт і цей дисконт, якщо миє по сторону того, хто отримав кошти, є доходом першого дня. І думаю, так на цій підставі й дисконт від перерахунку теперішньої вартості теж мав би бути до доходу включатись для єдиного податку. І коли я почала на цю тему шукати інформацію і почала знаходити підтвердження в листах, це ІПК звичайно на запит окремих платників, де податківці цитують НСБО 15 «Дохід», цитують бухгалтерські норми й роблять висновок, що так, дисконт, той що ми відображаємо як дохід, він включається до доходу єдиного податку й оподатковується. Ви бачите посилання на ІПК від 12.01.2023 №30/ІПК/99-00-04-03-03-06 і знаєте, тут навіть не питання в тому, що з цієї суми виникає додатковий податок, а питання в тому, що якщо злегковажити саме таким баченням податківців, то сума дисконту іноді може бути дуже значною. Це означає, що така сума не буде включена до доходу з метою порівняти граничний ліміт доходу і може виявитись так, що колись у майбутньому, коли повним ходом відновлять перевірки, ті що планові, і будуть скасовувати єдиний податок на тій підставі, що якісь собі віртуальні доходи, які визнані юридичною особою «єдиноподатником» у бухобліку, виявляється є об'єктом для єдиного податку.

А знаєте, що цікаво в цій історії? Що норма чинного законодавства з приводу курсових різниць, дисконтування, а точніше з приводу оподаткування єдиним податком, не змінювалась, а змінились люди очевидно, які старі норми трактують по-новому. Знаєте, кажуть нова мітла мете по-новому. От виходить, що й у нас так. То тепер в мене питання до законодавців: чому, для чого писати норми так, щоб в залежності від того хто їх трактує, залежала відповідь оподатковувати чи ні. Як думаєте що стало причиною зміни позиції податківців? Адже за попередніми роз’ясненнями дохід від дисконтування не оподатковується єдиним податком.

Я даю фрагмент запиту платника, щоб ви розуміли, де платник запитує, а результат дисконтування підлягає оподаткуванню 2%? І відповідь податківців: так, звісно. Звісно ми можемо ще такий висновок зробити, що це тільки про 2% йшла мова. Але не треба тішити себе марними обіцянками. Чому? Підпункт 9.4 п. 9 підрозділу 8, там де написано про якраз ці відсотки, про 2%, про особливу систему, сказано, що відсоткова ставка 2% застосовується до доходу за правилами ст. 292. А в ст. 292 якраз йдеться про все, що стосується «єдиноподатників», звичайних, ті, які сплачують єдиний податок за ставкою 5%, 3%. І знаєте, тут я ще глибше задумалась і думаю так, чекайте, я хочу нагадати, що були внесені зміни до НСБО 25, де право не застосовувати резерви сумнівних боргів, забезпечення, раніше було поширено на мікро, на спрощенців 3 групи й на неприбуткові організації, непідприємницькі.

Можливі наслідки коригування сум резервів сумнівних боргів та забезпечень

Після внесених змін уже «єдиноподатники» не звільняються від такого обов'язку створювати забезпечення. То виходить так, якщо «єдиноподатники» створюють забезпечення, резерви, ну крім якщо вони не мікро, і якщо на дату балансу вони роблять інвентаризацію цього забезпечення, резерву і за правилами НСБО 10, 11, якщо сума резерву забезпечення більша ніж потрібно, потрібно зробити його коригування й один зі способів, це визнання іншого доходу. Ну тобто буде Дт 38 Кт 719 чи там Дт 47 Кт 719. То виходить, що коригування забезпечень і резервів для «єдиноподатників» теж буде об'єктом для єдиного податку.

Хочеться єдине сказати: «добрий день, я олень». Для усіх юридичних осіб на єдиному податку дохід від курсових різниць і позитивний дисконт, тобто дохід, ось той, що ми називаємо «дохід першого дня», є доходом для цілей оподаткування єдиного податку.

А я хочу лише нагадати, що яка саме заборгованість підлягає дисконтуванню. Та, яка з дати балансу до дати очікуваного погашення має понад 12 місяців. І будьте обачні, з точки зору порівняння із доходом чи ви не перелімітили. Прорахуйте собі як мінімум якби цю суму ви включили до ліміту, до свого доходу фактичного, чи немає у вас перевищення ліміту. Ну і прийміть власне професійне судження, чи готові ви йти в угоду цим роз'ясненням.