Закон прийнято! Зміни в наданні відпусток

Законодавчі зміни щодо трудового законодавства

22 листопада був прийнятий Закон №3494 (на основі законопроєкту №8313) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань». На момент підготовки випуску закон направлено на підпис Президенту України. Остаточний текст зможемо побачити вже після офіційного опублікування. Проте основні ключові моменти відомі з тексту законопроєкт. Змін чимало і деякі є кардинальними. Що ж змінюється?

По-перше, збільшується термін перебування у відпустці без збереження зарплати за згодою сторін за сімейними обставинами. Якщо раніше така відпустка надавалась не більше 15 днів щороку, то тепер її тривалість збільшено до 30 днів. Крім того, статтю 26 доповнено абзацом:

«на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першої цієї статті. Тривалість такої відпустки буде визначатися за угодою сторін».

Тобто тепер саме в статті 26 буде прописана можливість надання відпустки без збереження зарплати на час воєнного стану за згодою сторін.

Не зовсім приємна річ для працівників. З дня набуття чинності цього закону відпустки без збереження зарплати за згодою сторін не будуть зараховуватись до відпускного стажу. Якщо раніше, наприклад, працівник весь рік перебував у відпустці без збереження зарплати за згодою сторін на час воєнного стану, то за такий період йому набігали дні щорічної основної відпустки. Відтепер такого не буде.

Наступна зміна. З'явиться ще одна підстава для надання обов'язкової відпустки без збереження зарплати. В статтю 25 Закону «Про відпустки» доповнено новим пунктом:

«працівникам, які стали до роботи після звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації надається відпустка тривалістю до 60 календарних днів».

Компенсація за невикористані відпустки мобілізованим працівникам

Ще одна зміна. З'явиться можливість виплати компенсації за невикористані відпустки мобілізованим працівникам у разі їх призову. Так статтю 24 Закону «Про відпустки» доповнено такою нормою:

«працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу».

Тобто з дня набуття чинності цього закону, якщо працівник іде служити у ЗСУ, то йому може бути виплачена компенсація за невикористану відпустку, але тільки за бажанням такого працівника і тільки не пізніше останнього дня місяця, в якому такий працівник був увільнений від роботи через мобілізацію.

Наступна зміна стосується відпустки при народженні дитини. Тут будуть зміни у документальному підтвердженні для її надання. Так якщо відпустка надається батьку дитини, як який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, то потрібно додатково надати заяву матері дитини та свідоцтво про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини. Якщо відпустка при народженні дитини надається бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати або батько яких є одинокою матір’ю або одиноким батьком, то також потрібна відповідна заява від одинокої матері чи одинокого батька такої дитини.

Які ще зміни нас очікують?

В період дії воєнного стану роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, а також до виконання робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання або замовлення. Як і раніше це не стосується відпустки по вагітності та пологах, та відпустки для догляду за дитиною до трьох років.

Не зовсім приємна зміна, яка викликає більше запитань, ніж відповідей. В період воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Це норма ст. 12 Закону №2136. Але її доповнили такою нормою: «за рішенням роботодавця не використані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати». Причому будь-яка відпустка, окрім відпустки по вагітності та пологах, з усиновленням дитини та для догляду за дитиною до трьох років, також за рішенням роботодавця може бути замінені неоплачуваною відпусткою. Як буде працювати ця норма? Сподіваюсь, найближчим часом будуть роз'яснення від Мінекономіки.

І ще декілька змін, але не у відпустках.

Ну, наприклад, буде виключена із Закону «Про освіту» норма щодо збереження середнього заробітку за мобілізованими педагогічними працівниками.

І ще одна зміна стосується перенесення вихідних та робочих днів. Тепер, відповідно до оновленої ст. 67 КЗпП, можливість такого перенесення можна визначати трудовим та/або колективним договором. А у разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом або розпорядженням роботодавця, який слід погодити із профспілкою або представником трудового колективу.

Підсумки

Тривалість відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами збільшено до 30 днів. Неоплачувані відпустки за ст. 26 Закону «Про відпустки» не будуть зараховуватись до відпускного стажу. Мобілізованим працівникам може бути за їх заявою виплачена компенсація за невикористані відпустки, але заяву слід подати не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи, у зв'язку із призовом на військову службу.