Доброго дня. Допоможіть обрати оптимальну форму господарювання та групу оподаткування. Є ділянки які будуть в основному орендні ( свій лише пай), обсяг до 100га максимум. Цікавить робота з ПДВ. Техніки поки що своєї не має. Планується 2 робітника та керівник.
З точки зору податкового навантаження зазвичай найоптимальніша є спрощена система оподаткування. Для підприємств - сільгосптоваровиробників підійде группа 4 чи группа 3. Все залежить від розміру ділянок, що використовуються та орендуються, та обсягу доходу від реалізації продукції.
Слід врахувати, що при обранні групи 4 (за умови дотримання вимог для обрання статусу платника), податок сплачується, виходячи із вартості та типу землі, що орендується та використовується. Розмір доходу, витрати (амортизація, зарплата, інш.) не впливають на об’єкт оподаткування і на сплату податку (за відсутності доходу податок сплачується також).
При обранні групи 3, сума податку залежить від обсягу отриманого грошового доходу від реалізації. Цей дохід має обмеження – не більше 1167 МЗП, станом на 1 січня податкового року (для 2024 року – 8 285 700 грн.). Розмір витрат також не впливає на суму податку. Але за відсутності доходу податок не сплачується.
І 3, і 4 група дозволяють бути платником ПДВ. При обранні 3ї групи ставка ЄП – 3%.
Не має можливості обробляти земельні ділянки у зв'язку з бойовими діями, займаємося тільки вирощуванням сільськогосподарських культур. Дохід повністю відсутній, як бути з розрахунком частки, чи зможемо залишитися на єдиному податки 4 групи?
Згідно із пп. 14.1.262 Податкового кодексу України (ПКУ) частка сільгосптоваровиробництва – це питома вага доходу с/г товаровиробника, отриманого від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її перероблення, у загальній сумі його доходу. Отже, наявність доходу та визначене ПКУ співвідношення доходу від реалізації с/г продукції у загальній сумі доходу, є обов’язковою умовою для перебування особи в статусі платника ЄП 4 групи.Так, відповідно до пп. «а» пп. 4 п. 291.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками єдиного податку 4 групи є сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% загального доходу за цей же період. Для платників, у яких не менше ніж 30 % загальної площі сільгоспугідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менш як шість місяців на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, частка сільгосптоваровиробництва має дорівнювати або перевищувати 50 % (пп. 10.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тобто, якщо частка сільгосптоваровиробництва за 2023 рік становила 50% і вище, і не менше ніж 30% земель були розташовані на території активних бойових дій або тимчасово окупованій території, то в 2024 році такі підприємства можуть бути платниками ЄП 4 групи. Згідно із п. 298.8.4 ПКУ у разі коли у податковому (звітному) році частка с/г товаровиробництва становить менш як 75%, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.Водночас, якщо така частка не перевищує 75% у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради АРК, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.Отже, запитувач може залишитися на єдиному податку 4 групи, якщо для підтвердження цього статусу на наступний рік разом із декларацією з ЄП подасть до податкового органу рішення обласної ради про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок цих обставин. Запитувач має бути включений до цього переліку.
Платник ЄП 4-та група в листопаді 23. перевищив ліміт придбання пального більше 10 000 м.куб, коли реєструватися платником акцизного податку?
Зареєструватися платником паливного акцизу підприємство мало ДО перевищення ліміту, адже перша операція по списанню (використанню) палива після перевищення ліміту вже є операцією реалізації палива без реєстрації платником, що є порушеннм згідно із ст.117 ПКУ.
Так, згідно із п.4 Порядку КМУ № 408 юридичні особи, які здійснюватимуть реалізацію пального підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку до початку здійснення реалізації пального. А згідно із п.6 зазначеного Порядку реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (Форма № 1-АКПС).
Отже, реєструватися платником підприємство мало заздалегідь, – не пізніше ніж за три дні до дня здійснення першої операції по використанню пального після дати перевищення ліміту.
Наприклад, ліміт перевищено 10.11.2023, перша операція по списанню в той же день. Реєстрація мала бути не пізніше 07.11.2023 року. А якщо перша операція після перевищення – 15.11.2023 року, то реєстрація – не пізніше 12.11.2023 року.
1.Чи можна заправляти с/г техніку по Договору підряду з ємностей, чи тільки з бензовоза?
Тому, що трактування в Законі неоднозначне, ніби іде мова тільки про транспортний засіб.
2.С/г підприємство платник ЄП 4--та група не є платником АП, на рільничих підрозділах має ліцензії на зберігання пального. Окрім того у нас ще є елеватори, де у є генератори та та інша техніка власна, яка потребує заправки пальним. Чи потрібно отримувати ліцензію на зберігання пального для власних потреб на елеватори?
1. Прямої заборони немає, але контекст ПКУ саме такий – заправка «з коліс», це одна із умов обов’язкових умов дотримання вимоги «власного споживання» при заправці по договору підряду. Згідно із пп.14.1.212 ПКУ «до власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов: <…> в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, <…> повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу». Отже, заправляння із ємності не передбачене, а значить порушує ознаки «власного споживання». Наслідок – таке заправляння із ємності є реалізацією палива із відповіними наслідками. 2. За загальним правилом ст.18 Закону № 481 на місця, де зберігається пальне для генератора не потрібна ані ліцензія, ані інший дозвільний документ, якщо обсяг палива, яке зберігається не більше 2 тис. літрив. Отже, щоб зберігати паливо без ліцензії потрібно одночасно дотримуватися таких вимог: - На елеваторі зберігається виключно пальне для генератора. Використання цього пального для інших цілей заборонене та - варіант 1. Ємність для зберігання до 2000 літрів – зберігаємо без жодних дозвільних документів - варіант 2. Ємність для зберігання більше 2000 літрів – зберігаємо на підставі декларації про провадження господарської діяльності про зберігання пального
