Дивіденди: як нарахувати, оподаткувати та прозвітувати

Мета цього відео надати впевненість усім бухгалтерам, які стикалися раніше або матимуть справу у майбутньому з дивідендами. Бухгалтерам, які ніколи не мали справу із дивідендами, буде корисно знати алгоритм нарахування виплати дивідендів, оподаткування, звітність. А тим, хто уже мав справу із дивідендами, ще раз варто переконатись в тому, чи все було зроблено добре і, чи дотримано вимог законодавства (ті, які діють станом на сьогодні).

Визначення «Дивіденди»

Ну що ж, почнемо. Визначення, що таке дивіденди, є в ПСБО 15 «Дохід», а також є у Податковому кодексі, також є в Законі №2275 (там є не визначення дивідендів, там йдеться про те, яка сума може виплачуватись на дивіденди). У всіх трьох випадках йдеться про те, що дивіденди - це розподіл чистого прибутку. Чому я згадала Закон №2275? Це Закон про товариства з обмеженою додатковою відповідальністю і тому все, про що я сьогодні розповідатиму, в першу чергу це про ТзОВ, сюди ж можуть ПП відноситись і саме про них буде йти мова. При виплаті дивідендів вони керуються в першу чергу цим законом, а також обмеження чи якісь додаткові умови, які можуть бути в статуті стосовно дивідендів.

На яку суму можна претендувати коли ми говоримо «виплата дивідендів»? Претендувати кому? Засновникам. Мова йде про чистий прибуток, не про нерозподілений прибуток. Якщо ви бухгалтером, я думаю ви добре знаєте, що чистий прибуток - це різниця між доходами й витратами, це сальдо 79, а нерозподілений прибуток – це накопичені чисті прибутки чи збитки попередніх років. Тобто нерозподілений коли ми говоримо, то це сальдо 44. А коли чистий прибуток, то ми говоримо з вами про якийсь конкретний звітний період і про різницю: доходи мінус витрати. Трошки далі я скажу про який рядок іде мова. Також п. 1 ст. 26 Закону №2275 говорить, що виплата дивідендів здійснюється коштом чистого прибутку, які були учасниками товариства саме на день прийняття рішення про виплату дивідендів пропорційно до розміру їх часток. Іншими словами: якщо дивіденди виплачуєте 5 серпня за попередній рік (протокол 5 серпня), не важливо, що минулого року у засновниках був Іванов і Петров, важливо хто є засновниками на дату протоколу, якщо Іваненко і Сидоренко, то саме їм будуть нараховані дивіденди й у пропорції, яка діє на дату протоколу.

Чи є обмеження щодо виплати дивідендів по сумі? В ПКУ обмежень немає. До того ж є лист, давнішній, податківців про те, що ви можете виплачувати дивіденди навіть вище суми чистого прибутку. Чому така відповідь податківців? Та тому, що виплати дивідендів - це сплата податків і хіба можуть податківці цьому заперечувати чи опиратися.

Йдемо далі. Тож на яку суму дивідендів можна претендувати? Основна умова для нарахування і виплати дивідендів, це наявність чистого прибутку за конкретний звітний період. Якщо ми говоримо про фінансову звітність, яка може бути у трьох різних формах (це є форма 2, форма 2-мс або форма 2-м, в залежності від величини підприємства), то це мова йде про рядок 2350, а не код рядка 1420 форми 1, 1-м, 1-мс, це не про баланс.

Періодичність виплати дивідендів

Як часто можна виплачувати дивіденди? Подивімось п. 3 ст. 26 закону №2275 говорить, що дивіденди можуть виплачуватись у будь-який період, що є кратний кварталу, якщо інше не передбачене статутом. Тобто в цілому ми статутом можемо передбачити, що щомісячно виплачуються дивіденди. Тут питання в іншому, підстава, згадуємо, для виплати дивідендів є наявність чистого прибутку. То якщо чистий прибуток, нам потрібні дані фінансової звітності. І ось тут не варто прив'язуватись до періодичності звітування до податкової чи до статистики. Скласти фінансову звітність ми можемо хоч помісячно, хоч раз у квартал, навіть якщо звітуємо там в статистику чи в податкову раз в рік. Ми склали для того, щоб бачити, яка сума чистого прибутку, і важливо, що на підставі фінансової звітності чистий прибуток підлягає розподілу у вигляді виплати дивідендів. Тому може бути квартал, може бути рік, а може бути й місяць.

Підставою для виплати дивідендів, документальне оформлення, це безумовно є протокол зборів засновників. І дата протоколу – це є дата нарахування у бухгалтерському обліку. І правила оподаткування дивідендів діють такі, які вони є на дату протоколу (на дату нарахування). Датою нарахування може бути інша дата, при умові, що в протоколі про це окремо зазначено. Отже, для виплати дивідендів, як ми з'ясували, потрібен чистий прибуток і потрібно гроші, щоб були на рахунку. Тому що чистий прибуток може бути, а грошей на рахунку ні, бо ми, наприклад, розрахувалися з постачальниками чи розмістили кошти на депозит.

Чи є ще якісь обмеження по виплаті дивідендів? Так, вони встановлені як Законом про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, а також вони можуть бути встановлені самим статутом підприємства. Ну, наприклад, особливості можуть бути обумовлені в установчих документах або є якісь винятки там для державних акціонерних товариств, це взагалі, ми в цьому відео про них не говоримо.

Форма виплати дивідендів

Взагалі сказано в ст. 26, що товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням учасників товариства. Тому форма, у якій може бути виплачено дивіденди, це може бути готівкова, може бути безготівкова, тобто натуральна. Але якщо ви підете на те, щоб виплачувати готівкою, то пам'ятайте про обмеження, стосунки з фізичними особами, готівкові стосунки, це не більше ніж 50 тисяч в день. Найпростіше виплачувати дивіденди безумовно безготівкою. Не рекомендую виплачувати в натуральній формі, це коли ви дивіденди виплачуєте, я не знаю, продукцією, меблями, які виготовляєте. В такому випадку для вашого підприємства це буде ніщо інше як постачання, для цілей ПДВ у тому числі. Так? А якщо емітентом (той хто нараховує дивіденди) є ще й платник єдиного податку, тут є ризик врахування не грошових розрахунків. Якщо, наприклад йдеться про загальносистемника, який не є платником ПДВ, то така виплата дивідендів в натуральній формі ще й буде включатися до межі обов'язкової реєстрації в один мільйон. Тому треба добре подумати. Ідеальний спосіб - це безготівкова виплата.

Обмеження для виплати дивідендів

Є ще обмеження, встановлені самим законом, це є ст. 27: товариство немає права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо: 1) не розрахувалось із попередніми учасниками; 2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк яких уже настав. Це що означає? Що ми з вами маємо ще й проаналізувати, взяти баланс і подивитись, а що там у нас в зобов'язаннях, чи маємо ми можливість, за наявності чистого прибутку і грошей, виплатити дивіденди, можливо у нас от-от наступає строк погашення кредиту і ми маємо ці кошти спрямувати на погашення зобов'язань. Зверніть увагу на цей пункт. Можуть бути ще й інші умови. Наприклад, товариство не може виплачувати дивіденди тим учасникам, які не внесли свій внесок або внесли неповністю. Тобто ті, по кому висить 46, як не оплачений капітал, на дивіденди не заслужили.

І щодо бухобліку. Безумовно, що нарахування дивідендів не належить до витрат підприємства, адже це розподіл чистого прибутку, який відбувається коштом 44 нерозподіленого. Тому нарахування - це Д-т 44 К-т 671. А уже коли виплачуємо: Д-т 671 К-т 30 чи 31 і якщо засновники це фізичні особи, то Д-т 671 К-т 641/642, відповідно ПДФО та військовий збір.

Відображення виплати дивідендів у звітності

Звітність. Якщо ми говоримо про юридичну особу на загальній системі, то в декларації з податку на прибуток абсолютно точно треба заповнити додаток АВ, в незалежності від того мало чи високодохідник і незалежно від того, це виплата йде засновникам фізичним особам чи юридичним. Отже, додаток АВ, а також додаток ЗП, якщо ми виплачували дивіденди юридичній особі й у нас виникав авансовий внесок з податку на прибуток, додатки ПП і ПН. Додаток ПН - це якщо нашим засновником є юридична особа нерезидент і у нас при виплаті дивідендів звісно мав виникнути податок на репатріацію, 15% або менша ставка по конвенції. І якщо ставка менша, ми скористались меншою ніж 15%, то ще й додаток ПП. Якщо ж дивіденди виплачує юридична особа на єдиному податку, якоїсь окремої звітності немає. Єдине, на що ми дивимося, якщо одержувачем дивідендів була фізична особа, то безумовно ми юридично на загальній чи на спрощеній, неважливо, в 4ДФ ми таку виплату, нарахування спочатку, а тоді виплату, покажемо з ознакою доходу 109.

Оподаткування при виплаті дивідендів

Щодо оподаткування. Податки, які сплачуються із доходів фізичних осіб, це податки, які сплачуються під час виплати доходу. Утримуються під час виплати й сплачуються під час виплати. Отже, якщо ми говоримо про одержувачів дивідендів фізичних осіб, то в залежності від системи оподаткування, на якій перебуває емітент (емітент – це той, хто нарахував дивіденди), і ось тут варіанти такі: якщо емітент є на загальній системі, то це є 5% ПДФО і 1,5% військовий збір; якщо емітент є спрощенець, то податки ПДФО буде 9% і військовий збір 1,5%, безумовно ЄСВ тут ніяке не виникає. Важливий момент, якщо у вас є протокол на виплату дивідендів, ви здійснили нарахування, а виплату ще не зробили, то ось тут вмикається строк 30 календарних днів, протягом яких має бути сплачено ПДФО і військовий збір, навіть якщо дохід невиплачений. Тому рекомендую не формувати протокол, якщо немає коштів на виплату, або передбачати ось цю, так звану, дату виплати.

Відповідальність за порушення при виплаті дивідендів

Ну і насамкінець я хочу зробити таке застереження для бухгалтерів, які причетні до виплати дивідендів. Якщо у вашого підприємства є звичка виплачувати дивіденди, розподіляти чистий прибуток, ви маєте знати про норму ст. 26 Закону №2275 про те, що посадові особи, які винні у веденні в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов'язаннями щодо повернення виплат товариству. Тобто якщо бухгалтер склав фінансову звітність і сума чистого прибутку є завищена, тому що бухгалтер неправильно провів доходи/витрати. З доходами як правило все в порядку, а витрати він провів не всі, ну щоб не соромно перед податковою було, щоб небагато витрат, щоб не бути збитковими. Або навпаки не нарахував забезпечення, щоб ось цей чистий прибуток був вищий, щоб податок на прибуток був вищий. Про це думав наш бухгалтер. Але це призвело до чого? До завищення суми чистого прибутку і як наслідок неправомірні виплати засновниками. І відповідальність солідарна. Гроші у вигляді дивідендів отримали засновники, а повертати буде в тому числі бухгалтер. Погодьтеся, що це якось не зовсім добре. І ось тут, для заспокоєння, я скажу так: в цьому ж Законі ми маємо подивитись, а хто такі є посадові особи? Оскільки відповідальність саме до посадових осіб, які причетні до неправомірних виплат. Ви скажете: «та бухгалтер, певна річ, є посадовою особою». І ось тут я позаперечую, насправді ст. 42 цього Закону №2275 дає визначення, що таке посадові особи й для цілей цього Закону ми дивимося хто такі посадові особи саме в цей Закон. І сказано, що посадовими особами є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства. І тому дивіться ваш статут, чи ви є посадовою особою. Не факт, що ви є.

Підсумки

При виплаті дивідендів слід врахувати, що: 1) дивіденди – це є розподіл саме чистого прибутку, а не нерозподіленого, а це різні речі; 2) обмеження щодо виплати дивідендів шукайте у вашому статуті, а також у ст. 26 Закону №2275; 3) дивіденди можна виплачувати хоч щокварталу, хоч кожного року, а можна і щомісячно, важливо щоб про це йшлося у статуті, якщо щомісячно, якщо не йдеться в статуті про періодичність, то можна хоч щокварталу. Важливо щоб розподіл дивідендів відбувався на підставі фінансової звітності, тому за цей період, за який розподіляється чистий прибуток, має бути складена фінансова звітність для внутрішніх цілей. Не прив'язуйте період складення фінансової звітності до періодичності звітування. Далі. Підставою для виплати дивідендів є протокол зборів засновників. Нараховані дивіденди не є витратами та відноситься на Д-т 44. Якщо дивіденди виплачуються саме фізичним особам, то не важливо це фізична особа резидент чи нерезидент, оподаткування таке, як для фізичних осіб резидентів, а це означає: якщо емітент спрощенець – 9% + 1,5%; якщо емітент (той хто виплачує дивіденди) на загальній системі, то це є 5% + 1,5%. Якщо ж отримувачем дивідендів є юридична особа, то податки, які при цьому можуть виникати, знову ж таки, залежить від того, на якій системі є юридична особа. Якщо юридична особа на єдиному виплачує іншій юридичній особі, то податки не виникають під час виплати ніякі. Якщо юридична особа, яка виплачує дивіденди, є на загальній системі, то може виникати авансовий внесок з податку на прибуток, а також може виникати податок на репатріацію, якщо одержувач дивідендів є юридична особа нерезидент. Від податків відповідно і буде залежати звітність. При виплаті фізичним особам показуємо в 4ДФ під ознакою 109 (нараховано, виплачено, все як належить). При виплаті юридичною особою юридичним особам, але юридичною особою платником податку на прибуток, ми заповнюємо додатки АВ, ЗП, якщо виплачували саме юридичній особі й виникав авансовий внесок, і якщо отримувачем дивідендів при цьому є фізична особа, то ми ще й покажемо в 4ДФ. А якщо одержувачем є юридична особа нерезидент, то ми покажемо додаток ПН і ПП, якщо застосовували знижену ставку до оподаткування.