Відеокурс | 22 травня 2023
Сертифікат
Оберіть відео для перегляду
У блоці нижче ви можете переглянути відповіді на запитання
Всі відповіді на ваші звернення дивіться в рубриці «Мої консультації»
Коментарі38
За датою
Підкажіть, будь ласка, якщо у 2023р не виплачувалась індексація працівнику і він звільняється у вересні 2023р, то при звільненні, потрібно нарахувати індексацію? Дякую!
НЕ ПОТРІБНО. На нашу думку, роботодавець не повинен нараховувати та виплачувати працівникам індексацію протягом 2023 року. Проведення такої виплати не передбачено законодавством. Зупинено дію Закону про індексацію, «заморозився» й Порядок № 1078, який затверджено з метою реалізації зазначеного Закону. Відсутній механізм обчислення збережених сум індексації у разі її виплати протягом 2023 року.
Добрий день. Будь ласка, підкажіть, чи може бути голова правління ОСББ (НО) (штатний працівник) керівником проєкту при отриманні гранту для своєї організації? Дякую!
МОЖЕ. Якщо грант вимагає окрему штатну одиницю керівника проєкту, її треба включити до штатного розпису. При цьому можливе виконання цієї роботи двома способами. Спосіб 1 — сумісництво. Сумісництвом вважають виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують ЗП за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП). Тому години роботи на основному місці роботи та за сумісництвом НЕ можуть збігатися. Спосіб 2 — суміщення. Умови застосування суміщення посад (ст. 105 КЗпП, постанова Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145, Інструкція Держкомпраці СРСР, Мінфінансів СРСР та ВЦРПС від 14.05.1982 № 53-ВЛ): у штатному розписі є вакантна посада; працівник згоден на виконання додаткових обов’язків; виконання додаткової роботи провадиться ПОРЯД З основною роботою (протягом законодавчо встановленої тривалості робочого дня, зміни); за суміщення професій (посад) встановлюється ДОПЛАТА.
Добрий день. Скажіть, будь ласка, чи маємо право або обов'язок виплачувати вихідну допомогу людині, яка звільняється з роботи по трудовому договору ОСББ (НО) у зв'язку з виходом на персію? Дякую!
За ст. 44 КЗпП вихідну допомогу виплачують у разі припинення ТД з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та п. 1, 2 і 6 ст. 40, п. 5 і п. 6 ст. 41 цього Кодексу; у разі направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36); внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, КД чи ТД, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (ст. 38 і 39). Тобто у ОСББ НЕМАЄ ОБОВʼЯЗКУ виплачувати вихідну допомогу людині, яка звільняється у зв'язку з виходом на пенсію. Своєю чергою, КД може бути передбачена одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію. Однак така виплата не відноситься до фонду оплати праці (п. 3.6 Інструкції № 5). І вона не є обовʼязковою. Відповідно, навіть якщо ОСББ і закріпить в своєму КД (або його заміннику) таку виплату, то це не є фінансуванням видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ, і свідчить про недотримання НО вимог цього підпункту. Тобто ПРАВО на виплату вихідної допомоги людині, яка звільняється у зв'язку з виходом на пенсію, — ризик ВТРАТИ СТАТУСА НЕПРИБУТКІВЦЯ (докладніше про це див.: урок 5).
Чи можна отримати проводки по курсовим різницям, без 316 (розподільчий рахунок).
Справа в тому, що закриваючи рік курсова різниця вилізла в дохід.
Справа в тому, що закриваючи рік курсова різниця вилізла в дохід.
Облік курсових різниць
Наявність доходу від курсових різниць (чи витрат від них) – це нормально.
Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої в якості доходу від статутної діяльності, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток (лист ДФС від 01.02.2016 № 1898/6/99-99-19-02-02-15, лист ДФС від 18.02.2016 р. № 3624/6/99-99-19-02-02-15, лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.2016 р. № 9374/10/26-15-12-05-11, лист ДФС від 07.09.2015 р. №19062/6/99-99-19-02-02-15)
Облік курсових різниць залежить від «моделі» яку обрала організація щодо цільового фінансування. Всі доходи – цільове фінансування, чи все ж є винятки і не все те, що у бухобліку утворює дохід, то фінансування?
Вважаємо, що курсові різниці узагалі не є фінансуванням (їх не можливо на щось спрямувати, чи витратити на якісь цілі…)
Тому за методикою бухобліку доходи і витрати від курсових різниць відображаються за загальними правилами НП(С)БО 21 (як і для звичайних підприємств)
Наявність доходу від курсових різниць (чи витрат від них) – це нормально.
Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої в якості доходу від статутної діяльності, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток (лист ДФС від 01.02.2016 № 1898/6/99-99-19-02-02-15, лист ДФС від 18.02.2016 р. № 3624/6/99-99-19-02-02-15, лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.2016 р. № 9374/10/26-15-12-05-11, лист ДФС від 07.09.2015 р. №19062/6/99-99-19-02-02-15)
Облік курсових різниць залежить від «моделі» яку обрала організація щодо цільового фінансування. Всі доходи – цільове фінансування, чи все ж є винятки і не все те, що у бухобліку утворює дохід, то фінансування?
Вважаємо, що курсові різниці узагалі не є фінансуванням (їх не можливо на щось спрямувати, чи витратити на якісь цілі…)
Тому за методикою бухобліку доходи і витрати від курсових різниць відображаються за загальними правилами НП(С)БО 21 (як і для звичайних підприємств)
Неприбуткова організація (ОСББ), загальні збори - вирішують ВСЕ. Даже якщо інсує положення про оплату праці, збори вирішили - не підвищувати витрати на оплату прації голови або двірника.... залишити на без змін, під час підвищення МЗП. Що робити?
За ст. 96 КЗпП системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. КД, а якщо договір не укладався — наказом (розпорядженням), виданим після погодження з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці. Тобто питання тарифної системи й зокрема встановлення мінімального окладу мають вирішуватися саме на рівні Положення про оплату праці (а не загальних зборів!) як замінника КД. Своє чергою, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, НЕ МЕНШОМУ за прожмінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня (у 2023 році — 2684 грн.). Тобто, він може бути й меньше МЗП (6700 грн.). І сама система оплати праці. не обовʼязково має переглядатися зі збільшенням МЗП. Все залежить від того, що прописано в Положенні про оплату праці. При цьому якщо нарахована ЗП працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за МЗП, ОСББ проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою з ЗП (ст. 3-1 Закону про оплату праці).
Доброго дня! Чи може ГО передати на баланс унівеситету міста коштовний основний засіб (вартість більше 1 000 000,00 грн. без наслідків з ПДВ та втрати статусу неприботковості.Дякую!
Чи може ГО передати на баланс університету ОЗ?
Якщо таке передання (як розуміємо – з переходом права власності) відповідає цілям та меті заради якої утворено ГО, у такому разі така передача можлива (див. ст. ст. 21 та 24 Закону «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI). Тобто, тільки тоді така операція не порушуватиме вимоги пп. 133.4.2 ПКУ і не загрожуватиме втраті статусу неприбутковості (виключенням з реєстру).
Рекомендуємо: перевірити статутні вимоги щодо прийняття рішень стосовно дороговартісних операцій (чи немає окремої процедури чи погодження засновниками, учасниками?).
Якщо таке передання (як розуміємо – з переходом права власності) відповідає цілям та меті заради якої утворено ГО, у такому разі така передача можлива (див. ст. ст. 21 та 24 Закону «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI). Тобто, тільки тоді така операція не порушуватиме вимоги пп. 133.4.2 ПКУ і не загрожуватиме втраті статусу неприбутковості (виключенням з реєстру).
Рекомендуємо: перевірити статутні вимоги щодо прийняття рішень стосовно дороговартісних операцій (чи немає окремої процедури чи погодження засновниками, учасниками?).
Доброго дня.
Чи обов`язково потрібно складати кошторис для благодійного фонду?
Яку бух.програму ви би порадили для благодійного фонду?
Чи обов`язково потрібно складати кошторис для благодійного фонду?
Яку бух.програму ви би порадили для благодійного фонду?
Кошторис у благодійного фонду – чи обов’язково?
Профільний Закон «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI не вимагає від благодійних організацій наявності кошторису.
Але установчі документи (статут) мають містити зокрема «джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації» (ст. 14 Закону № 5073).
Тож слід перевірити, чи статутні документи вимагають складання кошторису (або ж його формування вимагають гранти чи отримання іншого фінансування).
Профільний Закон «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI не вимагає від благодійних організацій наявності кошторису.
Але установчі документи (статут) мають містити зокрема «джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації» (ст. 14 Закону № 5073).
Тож слід перевірити, чи статутні документи вимагають складання кошторису (або ж його формування вимагають гранти чи отримання іншого фінансування).
Добрий день. Підскажіть, будь-ласка, неприбуткова організація кілька місяців виплачувала середню ЗП мобілізованому після 19 липня 2022. Я так розумію, що неприбуткова організація не мала права це робити. Як вийти з ситуації? Чим грозить для підприємства?
Справді, виплати мобілізованим працівникам з 19.07.2022 не обов’язкові, але можуть здійснюватися добровільно. При цьому підприємство, приймаючи рішення проводити таку виплату, повинне буде класифікувати її. Так, наприклад, воно може визначити таку виплату як матдопомогу, що має систематичний характер (п. 2.3.3. Інструкції № 5) або як виплату соцхарактеру (п. 2.3.4. Інструкції № 5) . Проте при будь-якому із цих варіантів такі добровільні виплати солдатам підприємства в облікових цілях виявляться ЗП (Дт 949 Кт 661)! Тобто виплатами з ФОП. А виплата працівникам ЗАРПЛАТНИХ виплат, як відомо, НО не заборонена та «розподілом доходів» серед працівників не вважається. До того ж якщо йти, приміро, по дорозі матдопомоги, податківці, нагадаємо, визнають право НО виплачувати свої працівникам «зарплатну» матдопомогу, що включається до ФОП, і жодних порушень у цьому не вбачають (ІПК ДФС від 15.12.2017 № 3018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 19.06.2018 № 2727/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ДПС від 18.10.2019 № 830/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). І роз’яснюють, що виплати працівникам, що входять до ФОП, не є «розподілом доходів» НО та можуть здійснюватися організацією в статусі неприбуткової. Проте, щоб уникнути можливих непорозумінь, рекомендуємо в документі, яким установлено проведення такої добровільної виплати (КОЛДОГОВОРІ/ПОЛОЖЕННІ ПРО ОПЛАТУ ПРАЦІ) зазначити, що вона є складовою ЗП та входить до ФОП.
Наша БО часто на прикордонних та деокупованих територіях проводить благодійні акції по підтримці населення продуктами,одягом,засоб.гігієни за участю представників громади.Створюємо наказ,видаємо дорожній лист та Посвідчення про відрядження . Ми домовляючись з представниками с/ради про такі заходи просимо підтвердити підписом та печаткою нам Акти списання .Чи достатньо цього?Чи обов'язково треба брати копії документів у отримувачів і по відомості проводить видачу.Часу іноді між обстрілами мало.
Благодійна допомога БО продуктами харчування, одягом, засобами гігієни на деокупованих територіях та прикордонних – чи треба ідентифікувати одержувачів?
Для того, щоб скористатися звільненнями від оподаткування ПДФО та ВЗ за пп. 165.1.54 чи п. 170.7 ПКУ потрібно довести, що особи, яким надається допомога відповідають умовам/критеріям з цих пунктів-звільнень (зокрема, проживають на територіях де ведуться/велися бойові дії – пп. «в» пп. 165.1.54 ПКУ)
Тимчасово на період воєнного стану допоки КМУ не затвердив перелік територій на яких ведуться/велися бойові дії та тимчасово окупованих територій (а це відбулося 06.05.2023 р.) благодійник міг сам визначати статус таких осіб – див. п. 25 підрозд. 1 р. ХХ ПКУ.
Тобто, ваша організація могла внутрішнім положенням затвердити, що вважати особами, які проживають на територіях де ведуться бойові дії, осіб, статус яких підтверджено органами місцевого самоврядування, представники яких присутні під час надання допомоги (що підтверджується їхніми підписами)Тимчасово на період воєнного стану допоки КМУ не затвердив перелік територій на яких ведуться/велися бойові дії та тимчасово окупованих територій (а це відбулося 06.05.2023 р.) благодійник міг сам визначати статус таких осіб – див. п. 25 підрозд. 1 р. ХХ ПКУ.
Тобто, ваша організація могла внутрішнім положенням затвердити, що вважати особами, які проживають на територіях де ведуться бойові дії, осіб, статус яких підтверджено органами місцевого самоврядування, представники яких присутні під час надання допомоги (що підтверджується їхніми підписами).
Чи будуть податківці лояльні щодо неідентифікації кожної конкретної особи, яка отримала допомогу, - питання відкрите. Є ризик оподаткування, якщо не довести, що допомога надана категоріям, які пільгуються за нормами ПКУ (особливо після того як перелік територій № 309 запрацював).
Як варіант – відсутність ідентифікації доходу кожної конкретної особи (відповідно неможливість оподаткування). Виставляєте благодійну допомогу, а конкретні необхідні продукти особи вибирають самостійно. Ідентифікувати скільки кому конкретно – не можливо. Тоді і в положені про надання благодійної допомоги пропишіть таку «механіку» надання (без можливості визначити дохід кожної конкретної особи).
Але тут може бути дилема з доведенням, що це пов’язано з цілями вашої діяльності чи з дозволеними відступами від них – зокрема допомога ВПО та особам, які мешкали на територіях ведення бойових дій (див. п. 63 підроз. 4 р. ХХ ПКУ)
Для того, щоб скористатися звільненнями від оподаткування ПДФО та ВЗ за пп. 165.1.54 чи п. 170.7 ПКУ потрібно довести, що особи, яким надається допомога відповідають умовам/критеріям з цих пунктів-звільнень (зокрема, проживають на територіях де ведуться/велися бойові дії – пп. «в» пп. 165.1.54 ПКУ)
Тимчасово на період воєнного стану допоки КМУ не затвердив перелік територій на яких ведуться/велися бойові дії та тимчасово окупованих територій (а це відбулося 06.05.2023 р.) благодійник міг сам визначати статус таких осіб – див. п. 25 підрозд. 1 р. ХХ ПКУ.
Тобто, ваша організація могла внутрішнім положенням затвердити, що вважати особами, які проживають на територіях де ведуться бойові дії, осіб, статус яких підтверджено органами місцевого самоврядування, представники яких присутні під час надання допомоги (що підтверджується їхніми підписами)Тимчасово на період воєнного стану допоки КМУ не затвердив перелік територій на яких ведуться/велися бойові дії та тимчасово окупованих територій (а це відбулося 06.05.2023 р.) благодійник міг сам визначати статус таких осіб – див. п. 25 підрозд. 1 р. ХХ ПКУ.
Тобто, ваша організація могла внутрішнім положенням затвердити, що вважати особами, які проживають на територіях де ведуться бойові дії, осіб, статус яких підтверджено органами місцевого самоврядування, представники яких присутні під час надання допомоги (що підтверджується їхніми підписами).
Чи будуть податківці лояльні щодо неідентифікації кожної конкретної особи, яка отримала допомогу, - питання відкрите. Є ризик оподаткування, якщо не довести, що допомога надана категоріям, які пільгуються за нормами ПКУ (особливо після того як перелік територій № 309 запрацював).
Як варіант – відсутність ідентифікації доходу кожної конкретної особи (відповідно неможливість оподаткування). Виставляєте благодійну допомогу, а конкретні необхідні продукти особи вибирають самостійно. Ідентифікувати скільки кому конкретно – не можливо. Тоді і в положені про надання благодійної допомоги пропишіть таку «механіку» надання (без можливості визначити дохід кожної конкретної особи).
Але тут може бути дилема з доведенням, що це пов’язано з цілями вашої діяльності чи з дозволеними відступами від них – зокрема допомога ВПО та особам, які мешкали на територіях ведення бойових дій (див. п. 63 підроз. 4 р. ХХ ПКУ)
Доброго дня.
Чи обов'язково Громадській організації треба витратити всі кошти гранту до закінчення терміну грантової угоди? Які наслідки для ГО у разі залишку коштів поза терміном угоди?
Дякую!
Чи обов'язково Громадській організації треба витратити всі кошти гранту до закінчення терміну грантової угоди? Які наслідки для ГО у разі залишку коштів поза терміном угоди?
Дякую!
Строк освоєння грантових коштів
Як правило, у грантовій угоді прописуються строк виконання умов грантового договору, у т. ч. використання коштів, так і наслідки порушення умов.
Типово, невикористані в обумовлені строки кошти повертаються грантодавцю (донору). Треба виходити з умов вашого грантового договору.
Часто у грантових договорах прописують: «ГРАНТООТРИМУВАЧ зобов'язується повернути залишок невикористаних коштів гранту у випадку його наявності».
Як правило, у грантовій угоді прописуються строк виконання умов грантового договору, у т. ч. використання коштів, так і наслідки порушення умов.
Типово, невикористані в обумовлені строки кошти повертаються грантодавцю (донору). Треба виходити з умов вашого грантового договору.
Часто у грантових договорах прописують: «ГРАНТООТРИМУВАЧ зобов'язується повернути залишок невикористаних коштів гранту у випадку його наявності».
Вітаю!
Хто має підписувати документи від Громадської організації у випадку, коли оформлено договір між ГО, де керівник цієї ГО є ФОП, з яким власне цей договір і укладено? Договір на виплату гонорару за статтею бюджету з коштів гранту, керівник як ФОП надає послуги в рамках проєкту. Інших працівників в штаті немає. Чи може підписати від Громадської організації Головуючий загальних зборів засновників, який є одним із засновників?
Дякую!
Хто має підписувати документи від Громадської організації у випадку, коли оформлено договір між ГО, де керівник цієї ГО є ФОП, з яким власне цей договір і укладено? Договір на виплату гонорару за статтею бюджету з коштів гранту, керівник як ФОП надає послуги в рамках проєкту. Інших працівників в штаті немає. Чи може підписати від Громадської організації Головуючий загальних зборів засновників, який є одним із засновників?
Дякую!
Згідно з ч. 3 ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Підписуючи договір від імені ГО із самим собою (як із ФОП), керівник явно діє у своїх інтересах.Порушення положень ч. 3 ст. 238 ЦКУцілком може призвести до недійсності правочину. Якщо ж договір від імені ГО підпише НЕ КЕРІВНИК, то, по суті, порушення вже не буде. Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦКУ правочин, що вчиняється юрособою, підписується особами, уповноваженими на це його статутними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. При цьому закон уповноважує на підписання договору тільки керівника ГО. А ось іншій особі (приміром, Головуючому загальних зборів засновників) можна надати відповідні повноваження за допомогою ДОВІРЕНОСТІ або СТАТУТНИХ ДОКУМЕНТІВ.
Доброго дня! Організація отримала грант, яким передбачено діяльність з надавання мінісубгрантів фізособам на міні- проекти ( в грошовій формі , так і надання обладнання) .Як ці операції оформити документально, якими проводками відобразити в обліку , чи виникає ПДФО та ВЗ , та чи не буде ризиком втрати неприбутковості при сплаті ПДФО та ВЗ за фізичних осіб .Дякую!
Надавання субгрантів фізособам
Документування
1. Заявки від фізосіб на отримання грантів.
2. Договір про надання гранту (субгранту).
3. Якщо передається обладнання - акт приймання-передачі
У разі надання коштів – виписка банку, платіжне доручення з вказівкою призначення платежу надання гранту (субгранту) і реквізити договору.
4. Звіт фізособи щодо використання гранту на обумовлені цілі, або повернення невикористаних, чи використаних не за цілями (якщо передбачено контроль за цільовим використанням)
Документування
1. Заявки від фізосіб на отримання грантів.
2. Договір про надання гранту (субгранту).
3. Якщо передається обладнання - акт приймання-передачі
У разі надання коштів – виписка банку, платіжне доручення з вказівкою призначення платежу надання гранту (субгранту) і реквізити договору.
4. Звіт фізособи щодо використання гранту на обумовлені цілі, або повернення невикористаних, чи використаних не за цілями (якщо передбачено контроль за цільовим використанням)
Вітаю!
Чи може керівник Громадської Організації працювати на громадських засадах та одночасно отримувати заробітну плату за роботу координатора проєкту в рамках грантової угоди? Якщо ні, то як бути? Адже власних коштів ГО немає (навіть для нарахування мінім. ЗП). Є лише цільові грантові кошти на виконання робіт в рамках проєкту. На вимогу донора керівник має бути штатним працівником за трудовим договором. Що в такому випадку зазначати у штатному розписі? Така ж ситуація з гол. бухгалтером. Дякую
Чи може керівник Громадської Організації працювати на громадських засадах та одночасно отримувати заробітну плату за роботу координатора проєкту в рамках грантової угоди? Якщо ні, то як бути? Адже власних коштів ГО немає (навіть для нарахування мінім. ЗП). Є лише цільові грантові кошти на виконання робіт в рамках проєкту. На вимогу донора керівник має бути штатним працівником за трудовим договором. Що в такому випадку зазначати у штатному розписі? Така ж ситуація з гол. бухгалтером. Дякую
Це питання дуже докладно висвітлено на початку уроку 4. Трудові відносини передбачають нарахування ЗП (ч. 1 ст. 21 КЗпП). При цьому наявність чи відсутність грошей на це не впливає. Ні про які громадські засади з головбухом й мови бути НЕ може. Це випливає з ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік. Своє чергою, керівник ГО може самостійно вести бухоблік і складати звітність. Основною ознакою роботи на громадських засадах є те, що вона: 1) безоплатна; 2) здійснюється у вільний від основної роботи час. Застосовувати її має сенс, якщо керівник ГО виконуватиме час від часу невеликий обсяг робіт, що не вимагає його постійної присутності. В іншому випадку краще зупинитися на ТРУДОВОМУ ВАРІАНТІ оформлення відносин з керівником ГО. Ба більше, якщо цього вимагає донор. Адже існує ймовірність, що контролюючі органи спробують відносини «на громадських засадах» підтягнути під трудові: 1) виходить, що керівник ГО став до роботи без укладення ТД. За це «світить» штраф у 67000 грн. (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП); 2) визнавши відносини трудовими, потрібно буде ще нарахувати ЗП за весь період роботи. Штатний розпис — це організаційний документ, у якому визначається перелік посад, кількість штатних одиниць, розмір посадових ОКЛАДІВ. Розробляють штатний розпис на підставі затвердженої структури і штатної чисельності ГО та Положення про оплату праці (Збірник № 7). Тому краще спочатку оформити трудові відносини з керівником ГО за основним місцем роботи. Якщо грант вимагає окрему штатну одиницю координатора проєкту, її треба включити до штатного розпису. При цьому можливе виконання цієї роботи керівником ГО (з яким вже оформлено трудові відносини) двома способами. Спосіб 1 — сумісництво. Сумісництвом вважають виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують ЗП за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП). Тому години роботи на основному місці роботи та за сумісництвом НЕ можуть збігатися. Спосіб 2 — суміщення. Умови застосування суміщення посад (ст. 105 КЗпП, постанова Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145, Інструкція Держкомпраці СРСР, Мінфінансів СРСР та ВЦРПС від 14.05.1982 № 53-ВЛ): у штатному розписі є вакантна посада; працівник згоден на виконання додаткових обов’язків; виконання додаткової роботи провадиться ПОРЯД З основною роботою (протягом законодавчо встановленої тривалості робочого дня, зміни); за суміщення професій (посад) встановлюється ДОПЛАТА. Якщо з керівником ГО НЕ буде оформлено трудові відносини (що дуже ризиково), робота координатора проєкту буде основним місцем роботи.
Вітаю! Громадська Організація за кошти гранту, організовує тренінги для фізичних осіб. В бюджеті проєкту є гонорари фахівцям, що проводять тренінги (виплати ФОП), а також проживання та харчування фізичних осіб, які слухають ці тренінги. Оплата здійснюється на різні ФОП та ТОВ за послуги проживання в готелі, постачання готових страв (у кількості, що відповідає кількості учасників). Чи виникає в такому випадку для ГО обов'язок оплачувати ПДФО та ВЗ за цих учасників? Дякую!
Тренінги для фізичних осіб за кошти гранту – чи є ПДФО та ВЗ?
Так, оподаткування буде.
На жаль, скористатися для неоподаткування «неперсоніфікованістю» осіб, які отримують дохід, у такому разі не вийде.
Виняток можливий, якщо кошти гранту отримано за міжнародними програмами і при цьому є міжнародні договори, які звільняють таку допомогу від оподатування. Або ж якщо норми ПКУ прямо звільняють від оподаткування деякі операції (зокрема, наприклад, п. 170.7 та пп. 165.1.54 ПКУ)
Тренінги для фізичних осіб за кошти гранту – чи є ПДФО та ВЗ?
ЗІР 103.02 zir.tax.gov.ua/main/bz/view/
Так, оподаткування буде.
На жаль, скористатися для неоподаткування «неперсоніфікованістю» осіб, які отримують дохід, у такому разі не вийде.
Виняток можливий, якщо кошти гранту отримано за міжнародними програмами і при цьому є міжнародні договори, які звільняють таку допомогу від оподатування. Або ж якщо норми ПКУ прямо звільняють від оподаткування деякі операції (зокрема, наприклад, п. 170.7 та пп. 165.1.54 ПКУ)
Тренінги для фізичних осіб за кошти гранту – чи є ПДФО та ВЗ?
ЗІР 103.02 zir.tax.gov.ua/main/bz/view/
Вітаю!
Новостворена Громадська організація отримала грант. Одна із засновниць є менеджером проєкту в рамках цього гранту на вимогу донора. Вона не оформлена як працівник в штаті ГО (бо в гранті не передбачені податки заробітної плати), а має свій ФОП та отримує кошти (гонорари за роботу) на свій рахунок, шляхом оформлення договору між своїм ФОП та ГО. Чи не буде така співпраця вважатися розподілом прибутку між засновниками, що може привести до втрати статусу неприбуткової організації?
Дякую!
Новостворена Громадська організація отримала грант. Одна із засновниць є менеджером проєкту в рамках цього гранту на вимогу донора. Вона не оформлена як працівник в штаті ГО (бо в гранті не передбачені податки заробітної плати), а має свій ФОП та отримує кошти (гонорари за роботу) на свій рахунок, шляхом оформлення договору між своїм ФОП та ГО. Чи не буде така співпраця вважатися розподілом прибутку між засновниками, що може привести до втрати статусу неприбуткової організації?
Дякую!
Виплата доходу за ЦПД засновнику громадської організації
Виплата доходу за ЦПД засновнику громадської організації не є порушенням умов п. 133.4 ПКУ.
Головне, щоб послуги, роботи, які надає засновник – ФОП були пов’язані з ціллю, метою, заради якої утворена ваша організація та належним чином документально підтверджені.
Зверніть увагу: важливо, щоб виплати за ЦПД засновнику громадської організації не суперечили статутним документам (зокрема, не містили заборон чи обмежень щодо таких операцій) та умовам гранту.
Позиція ДПС
Не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у тому числі на підставі цивільно-правового договору), якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.
Лист ДФСУ від 04.01.2017 р. №28/6/99-99-15-02-02-15
Виплата доходу за ЦПД засновнику громадської організації не є порушенням умов п. 133.4 ПКУ.
Головне, щоб послуги, роботи, які надає засновник – ФОП були пов’язані з ціллю, метою, заради якої утворена ваша організація та належним чином документально підтверджені.
Зверніть увагу: важливо, щоб виплати за ЦПД засновнику громадської організації не суперечили статутним документам (зокрема, не містили заборон чи обмежень щодо таких операцій) та умовам гранту.
Позиція ДПС
Не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у тому числі на підставі цивільно-правового договору), якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.
Лист ДФСУ від 04.01.2017 р. №28/6/99-99-15-02-02-15
членські внески в громадську організацію (мисливство).
1.дб 3771 кд 48 201000 (протокол про щорічні внески)
2.дб 311 кд 3771 201000
3.дб 92 кд 651,661,631 ---212915,66грн
4.дб 79 кд 92 --212915,66 витрати
5.дб718 кд 79---212915,66 доходи
А що з 48 рах в сумі 11915,66грн? куди його віднести?
1.дб 3771 кд 48 201000 (протокол про щорічні внески)
2.дб 311 кд 3771 201000
3.дб 92 кд 651,661,631 ---212915,66грн
4.дб 79 кд 92 --212915,66 витрати
5.дб718 кд 79---212915,66 доходи
А що з 48 рах в сумі 11915,66грн? куди його віднести?
Облік членських внесків
Цільове фінансування не може мати дебетового залишку. Тобто витратити (визнати у доходах) можна не бульше, ніж сальдо за Кт 48. Тому сума у 11915,66грн поки що – це збиток (витрат більше ніж доходу). Якщо ці витрати (які уже понесено-нараховано) будуть покриті наступним цільовим фінансуванням – Дт 377 Кт 48 і відраху ж Дт 48 Кт 718 (цільове фінансування на покриття збитків під час отримання такого фінансування). Або можливо ці витрати покриваються іншим фінансуванням – наприклад, доходом від реалізації ?
Цільове фінансування не може мати дебетового залишку. Тобто витратити (визнати у доходах) можна не бульше, ніж сальдо за Кт 48. Тому сума у 11915,66грн поки що – це збиток (витрат більше ніж доходу). Якщо ці витрати (які уже понесено-нараховано) будуть покриті наступним цільовим фінансуванням – Дт 377 Кт 48 і відраху ж Дт 48 Кт 718 (цільове фінансування на покриття збитків під час отримання такого фінансування). Або можливо ці витрати покриваються іншим фінансуванням – наприклад, доходом від реалізації ?
