Відеоблоги

Які ПН зареєструються за рахунок другого реєстраційного ліміту

Ви дізнаєтесь:

  1. Про умови реєстрації ПН за рахунок другого реєстраційного ліміту.
  2. Як подати декларацію, якщо є незареєстровані ПН.
  3. Як подати Таблицю 1.1, якщо декларацію вже подано.
Оберіть відео для перегляду

5(10)

Оцініть відео:

Які ПН зареєструються за рахунок другого реєстраційного ліміту

00:07:27

Сергій Дробоття

5(10)

Оцініть відео:

СЕА ПДВ: показник суми перевищення

Якщо у платника ПДВ загальна сума податкових зобов’язань, зазначених у деклараціях, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих в єдиному реєстрі (тобто сума перевищень виникає), а сума реєстраційного ліміту є недостатньою для реєстрації в Єдиному реєстрі за звітні періоди, платник податку (читаємо уважно тепер цей пункт), платник податку має право зареєструвати податкову накладну на суму податку, що дорівнює показнику перевищення, зменшеного на суму, задекларовану для сплати зобов’язань за періоди починаючи з дати 1 липня 2017 року, та збільшеного на значення показника поповнення рахунку, незалежно від значення сума накладних. Тобто незалежно від значення ліміту для реєстрації.

Сума перевищення: другий реєстраційний ліміт

Якщо це перевести, ось це формулювання, перевести у вигляді формули, то ми побачимо наступну формулу, що спецліміт (так званий другий реєстраційний ліміт за пунктом 9 цієї статті) визначається як сума перевищення мінус сума до сплати (це рядок 18 декларації, за всі періоди починаючи з липня) плюс сума поповнення рахунку (те що ви поповнювали свій електронний рахунок за весь період часу).

За рахунок другого реєстраційного ліміту можна зареєструвати ПН, які складені в періоді, в якому виникла сума перевищення

Отже, для того, щоб за рахунок цього спеціального ліміту (спецліміту, другого реєстраційного ліміту, по різному називають його) зареєструвати податкові накладні, необхідно щоб ці податкові накладні були складені саме в цьому періоді, в якому виникла ця сума перевищення. То дата складання має належати до періоду, в якому виникла сума перевищення. Наприклад, якщо в лютому у вас не зареєстровані податкові накладні, їх є дата і номер, і в лютому є перевищення, то уже перший критерій виконується.

Незареєстровані ПН мають бути відображені в Таблиці 1.1 Додатку Д1

Другий критерій для того, щоб була можливість зареєструвати податкові накладні за рахунок цього спецліміту, що разом з декларацією за звітний період, в якому виникло перевищення, необхідно обов’язково було подати додаток Д1 із таблиці 1.1 (якщо це податкові накладні) або таблиці 1.2 (якщо це розрахунки коригування на збільшення, не зареєстровані в єдиному реєстрі).

Я нагадаю, що це за додаток. Тому що багато з вас (ну не багато, а дехто) просто забули про цей додаток в частині першої та другої таблиці, оскільки раніше ніколи не заповнювали. Назви цієї таблиці, це відомості із податкових накладних, складених, але не зареєстрованих в Єдиному реєстрі на дату подання декларації. Тобто ми вказуємо ІПН покупця (той що у податковій накладній), дату і номер податкової накладної, обсяги постачання (без ПДВ) і суму податку за тією чи іншою ставкою (крім 0, зрозуміло, що 0 нікому не цікавий) у відповідній графі. Тобто якщо у вас 5 податкових накладних у лютому не було зареєстровано – 5 рядків. Якщо у вас 1005 – 1005 рядків. Так, саме 1005 рядків. Тобто всі податкові накладні, які не зареєстровані, які були складені цього звітного періоду, необхідно було вказати в цьому додатку Д1 таблиці 1.1. Я розумію, для когось там 5, а для когось 1005, а може в когось 5 000 податкових накладних не було зареєстровано. В тому числі на неплатників ПДВ. В тому числі на умовний продаж. В тому числі на перевищення бази оподаткування над ціною продажу і так далі. Якщо відкриєте повну картинку цієї таблиці, там все це розписано. Це інформація довідкова, вона у податковій використовується саме для того, щоб за рахунок другого реєстраційного ліміту вам було зареєстровано всі податкові накладні, які ви не зареєстрували, тому що Єдиний реєстр не працював.

Особливості подання декларацій з ПДВ за минулі періоди

Зверніть увагу, ті, хто не подавав декларації за лютий, березень, квітень, травень і буде це зараз робити. Тобто до 20.07 ви маєте законні підстави подати декларації за звітні періоди, про які я тільки що казав без жодних штрафних санкцій. Але якщо ви будете зараз подавати ці декларації, наприклад, за лютий, за березень, ще не подавали, будь ласка, перевірте які податкові накладні із цих періодів вами вже зареєстровані в Єдиному реєстрі. Якщо ви вже зареєстрували власні податкові накладні для контрагентів, то таблицю 1.1 разом з цією декларацією, що буде зараз подаватися, не заповнюють. Тому що ви вже її зареєстрували. Наклад, сьогодні ви подаєте декларацію за березень. Тобто якщо на сьогодні березневі податкові накладні, всі або декілька, зареєстровані, то ви їх уже не зазначаєте в таблиці 1.1. Якщо ж дійсно ви ще ці податкові накладні ще не зареєстрували, то разом з декларацією за березень вам необхідно подати додаток Д1 і в таблиці 1.1 вказати ось ці податкові накладні березня, які ви не зареєстрували на сьогодні, на середину червня. Тому що вони ще не зареєстровані. Це вам дасть потім можливість саме зареєструвати ці податкові накладні за рахунок другого реєстраційного ліміту.

У разі необхідності Додаток 1 можна подати з уточнюючою декларацією

Інше запитання: а якщо ви вже подали декларації за березень, наприклад, за лютий, за квітень, а таблицю 1.1 не заповнили? Ну просто забули, що необхідно було її заповнювати. В декларації все вказали вірно, зобов’язання нарахували, податкові накладні склали, а таблицю 1.1 не заповнили. Що сьогодні? На сьогодні буду рекомендувати подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації, в якій ви вказали податкові зобов’язання, і разом з цим уточнюючим розрахунком подати додаток Д1 «уточнюючий».

Зараз у вас приклад, що в декларації за лютий було зазначено всі податкові зобов’язання (це правильно зроблено), але в таблиці 1.1 не було вказано три податкові накладних: №5, №6 і №1 (зведена на умовний продаж). Подаємо уточнюючий розрахунок до цієї декларації, в ньому нічого не виправляємо, тому що в самій декларації все було правильно, зобов’язання ви нарахували вірно. З уточнюючим розрахунком подаємо уточнюючий Д1 і в ньому вказуємо ось ці три (в моєму прикладі) податкові накладні, які ми тоді не показали в додатку Д1. Тобто 5 і 6 вказано, бачите, дату і номер складання (21.02 для п’ятої, 22.02 для шостої). І податкова накладна на умовний продаж від 28.02 і зазначаємо відповідні суми, обсяги постачання і ставка податку 20%. Для чого це? Для того, щоб зараз, після подання цього уточнюючого розрахунку, у вас з’явилася можливість зареєструвати ось ці податкові накладні, ось ці три, саме за рахунок перевищення. Тобто не за рахунок поточного реєстраційного ліміту, а за рахунок цього другого реєстраційного ліміту, про який мова іде у п. 9 ст. 200-1.