Підсумки квітня і на що чекати у травні

Перехід на сплату ЄП за ставкою 2% (Закон № 2142 / Закон № 2173)

Продовжується реформування спец ЄП за ставкою 2%. Наразі у квітні маємо 2 вдосконалення – Закон № 2142 та Закон № 2173, що набрали чинності 5 та 16 квітня відповідно.

Коротко про запроваджені новації

Зняли обмеження доходу щодо переходу на ЄП. Нагадаємо, що раніше обмеження складало 10 млрд грн.

Перехід на ЄП може здійснюватися фактично у будь-який день після 1 квітня – статус платника набувається із наступного робочого дня після подання заяви.

До переліку обмежень для переходу на ЄП (п. 9.3 п/р 8 р. XX ПКУ) додали виключення: відтепер бути платниками ЄП можуть імпортери транспортних засобів та підприємства, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення й здійснюють для цього видобування підземних та поверхневих вод.

Остаточно закріпили за платниками ЄП місячний порядок звітування та сплати податку – з 20 числа та до 30 числа місяця, що слідує за звітним відповідно.

Вдосконалили питання розрахунку об’єкту оподаткування ЄП, в т.ч. щодо перехідних операцій для платників податку на прибуток, та прописали особливості ПДВ-статусу. Зокрема, наразі однозначно розуміємо, що об’єкт оподаткування ЄП визначається за правилами п. 292 ПКУ.

Реєстрація платниками ПДВ, для тих, хто переходить на ЄП 2% призупиняється, тобто призупиняються права та обов’язки, встановлені п. V та п/р 2 розділу XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування 2% ЄП.

А операції цих платників вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ. Причому це стосується не лише основних операцій із постачання товарів, робіт, послуг та митній території України.

Так, єдинники 3 групи (2%) звільняються від сплати ПДВ:

• у разі імпорту товарів;
• у разі придбання у нерезидентів робіт/послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України.

Виключення від звільнення від оподаткування ПДВ – імпорт та постачання на території України товарів, які мають походження із росії.

Особливі правила також встановлені для єдинників за ставкою 2%, які будуть повертатися до загальної системи оподаткування. Нагадаємо, що зробити це можна або добровільно (шляхом подання заяви), або автоматично після закінчення воєнного стану – це відбуватиметься с початку місяця, наступного за відповідною подією.

Серед таких перехідних правил варто зазначити:

• Операції щодо нарахування умовних зобов'язань з ПДВ на товари/послуги та необоротні активи, які були придбані до переходу на ЄП і «спожиті» в період перебування. Врахуйте, будь ласка, що є особливості у визначенні бази нарахування ПО для ОЗ. Якщо основний засіб використовувався в періоді перебування на спрощеній системі й продовжує використовуватись після повернення на загальну систему – нараховувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5  ПКУ за період перебування на єдиному податку не потрібно.
• Перехідні операції для платників податку на прибуток у разі зміни статусу – це новий п. 9.12 п/п. 8 р.XX.
• Збереження переплат по податку на прибуток, в т.ч. авансового внеску по дивідендах, не враховані до переходу на ЄП.
• Можливість зарахувати від’ємне значення об’єкту оподаткування після повернення на загальну систему.
• Можливість застосувати для формули тонкої капіталізації (п. 140.2 ПКУ) щодо витрат, що не були враховані до переходу на ЄП.

Подання декларації з податку на прибуток наростаючим підсумком за рік переходу /повернення на загальну систему з урахуванням наступного:

• Обсяг доходу за період перебування у статусі платника ЄП не враховується для визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток
• 40 млн для податкових різниць за пп. 134.1.1 ПКУ та 150 млн грн для пп. 39.2.1.7 ПКУ для ТЦО визначаються із врахуванням обсягу доходу, отриманого під час перебування на ЄП.

Декларацію також слід подати й за періоди перебування на загальній системі до переходу на ЄП. Ця вимога стосується і «річних» платників, які переходитимуть на ЄП після 1 квітня 2022 року.

Звільнення від сплати податку на нерухомість та зміни щодо пільг з екоподатку

Пільги з екологічного податку

Законом № 2142 народні депутати вирішили конкретизувати звільнення, які стосуються екологічного податку. Наразі звільнення стосується не всіх об’єктів оподаткування на території бойових дій, як це було передбачено Законом № 2120, а лише деякі з них (причому заднім числом!).

З 1 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф.

При цьому КМУ уповноважено затвердити перелік таких територій. Перелік наразі чекаємо!

До березневих звільнень по податку на землю додали й пільги щодо податку на нерухомість, що також є цілком логічним.

Пільги з податку на нерухомість застосовуються в залежності від категорії платників та об’єктів

Спільним у звільненні є те, що пільги стосуватимуться об’єктів нерухомості, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф по зруйнованих об’єктах.

Традиційно – конкретику щодо таких територій та для визначення зруйнованих об’єктів має затвердити КМУ.

Отже, для фізосіб:

Звільнення – за 2021 та 2022 роки.

Об’єкти – за об’єкти житлової нерухомості, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, та за об’єкти житлової нерухомості, що стали непридатними для проживання у зв’язку з військовою агресією рф проти України.

Для юросіб – звільнення для житлових та нежитлових об’єктів:

• за житлові об'єкти

Період – з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Об’єкти – об’єкти житлової нерухомості, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, та за об’єкти житлової нерухомості, що стали непридатними для проживання у зв’язку з військовою агресією рф проти України.

• за нежитлові об'єкти

Період – з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан.

Об’єкти – об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф.

Важливо! Для перерахунку передбачено подання уточнюючих декларацій юрособами. На це відведено термін 6 місяців після закінчення воєнного стану.

Податкова радить дочекатися переліків КМУ перш ніж подавати такі декларації.

Вдосконалюється також і питання адміністрування податків.

Із 3 до 6 місяців змінено строки звітування та сплати податків після війни

Раніше вважалося, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок він звільняється від відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

За новими правилами строки виконання обов'язків платників податків збільшили з 3 до 6 місяців. Йдеться про відомий п. 69.1 п/р 10 р. XX ПКУ.

Нагадаємо, що фактично йдеться про штрафи, які стосуються несвоєчасного подання декларацій, іншої звітності, а також сплати податків. Щодо штрафів, зокрема за заниження податкових зобов'язань (в т.ч. «самоштрафів») – їх незастосування наразі передбачено «карантинним» звільненням п. 52-1 п/р 10 р. XX ПКУ.

Нові підстави для фактичних перевірок

На період воєнного стану податковим органам доручено здійснювати державний контроль щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) відповідно до ЗУ «про ціни та ціноутворення», але з особливостями. Про це – новий п. 69.27 п/р 10 р. XX ПКУ.

Яскравий приклад – розрахунок роздрібної ціни пального, яка встановлена Постановою КМУ № 1236. І якщо зазвичай (у мирні часи) контроль за дотриманням рівня цін здійснюють органи Держпродспоживслужби, но у воєнний час, як бачимо, контроль передано ДПСУ.

Контроль здійснюється шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

• отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни та ціноутворення;
• отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Примітно, що податківців наділили лише правом проводити перевірки та фіксувати порушення, а не застосовувати санкції, які, до речі – чималі! Варто згадати ст. 20 ЗУ «Про ціни та ціноутворення», за якою, зокрема, може бути вилучена незаконно отримана виручка, та накладений штраф у розмірі 100% від неї.

Отже, за наявності порушення податківці складають окремий акт про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій. Як ми зазначали  – органу Держпродспоживслужбі.

І власне цей орган вже буде приймати рішення щодо застосування санкцій. А у разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження. Відповідні зауваження внесені також у ЗУ «Про ціни та ціноутворення».

Нові підходи до поводження з первинними документами під час війни

Багато хто із платників податків стискається із проблемою знищення первинних документів. Зрозуміло, що стандартні підходи, передбачені для процедури відновлення таких документів у мирний час – ст. 44.5 ПКУ, не завжди може бути застосований.

Саме тому завдяки Закону № 2173 маємо особливий воєнний порядок поводження із документами, до яких підприємство не має доступу – ст. 69.28 п/р 10 р. XX ПКУ.

По-перше, маємо визначення яких саме документів та ситуацій стосується новий пункт ПКУ.

По-друге, встановлено алгоритм дій платника податків. Передбачено дві форми повідомлення органів ДПСУ про відсутність документів (у довільній формі):

• повідомлення про неможливість вивезення первинних документів;
• повідомлення про втрату первинних документів.

Перше повідомлення подається в разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент. В ньому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості  – із зазначенням реквізитів).

Що дає таке повідомлення?

• По-перше, «захищає» показники податкової звітності платника податків/податкового агента, яка не може бути піддана сумніву лише на підставі відсутності первинних документів.
• По-друге, є також підставою для збереження витрат та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, та/або податкового кредиту з ПДВ, та/або суми від’ємного значення ПДВ минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
• По-третє, є підставою для запровадження мораторію на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Повідомлення про втрату первинних документів – подається після першого повідомлення, після наявності відповідних підстав – втрати документів.

Платники податку/податкові агенти, які подали це повідомлення не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Але щодо декларацій, які подані за звітні періоди, за які були подані повідомлення, встановлено певні обмеження.

Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування цих положень покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував ці положення, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

Нові підходи до митного оформлення у період воєнного стану:
податки, митні платежі

Щодо податкових пільг

Законом № 2142 дозволено НЕ сплачувати ПДВ, акцизний податок та ввізне мито громадянам, які ввозять окремі транспортні засоби.

Отже, із податків що залишилися, для сплати щодо легкових авто варто згадати пенсійний збір за першу реєстрацію, який залежить від вартості авто.

Для власників всіх ввезених ТЗ строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. По суті, це означає, що під час війни авто можна і не реєструвати.

Також імпортні пільги стосуються наступного. Не сплачується ПДВ і ввізне мито на товари, які ввозяться підприємцями, що перебувають на І-III групі спрощеної системи оподаткування та не є платниками ПДВ. Йдеться про платників всіх груп, окрім тих представників групи 3, які залишилися вірними ставці 3% ЄП із ПДВ.

Водночас спрощення не поширюється на: алкоголь, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, до товарів походженням з рф, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій.

Щодо спрощеного порядку декларування

Ним можуть скористатися "спрощенці", які не є платниками ПДВ, шляхом подання попередньої митної декларації. Але перш ніж подавати попередню митну декларацію, про такий намір скористатися спрощеною процедурою митного оформлення треба буде заявити!

У разі обрання спрощеного способу, фізособа або госпсуб’єкт подає Державній митній службі відповідну заяву безпосередньо у пункті пропуску через митний кордон або до відповідної митниці.

На митне оформлення товарів відводиться найкоротший можливий строк, але не більше однієї робочої години з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює.

Імпорт окремих товарів звільнений від митних платежів

Імпорт окремих товарів звільняється від сплати низки платежів за умови, якщо правоохоронні органи, ЗСУ, Міноборони та інші військові/добровольчі формування визначені кінцевим отримувачем.

Тож від сплати ПДВ та ввізного мита тимчасово звільняється імпорт:

• прокату плоского з інших легованих сталей;
• скла;
• оптичних приладів для слідкування;
• апаратури для приймання/передачі голосу, зображення;
• безпілотних літальних апаратів без озброєння;
• метеостанцій;
• броньованих автомобілів.

Імпорт броньованих автомобілів звільнений від ПДВ та ввізного мита, якщо ТЗ відповідає кодам: 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703, 8705 90 80 90, 8710 00 00 00.

Водночас звільнення імпорту таких автомобілів від акцизного податку можливе лише для ТЗ, що класифікуються за першими трьома кодами із зазначеного переліку.

Імпорт російських товарів під забороною

Окремі зауваження, щодо товарів з рф та Білорусі, на які не розповсюджуються численні «імпортні» пільги, які приймалися протягом квітня, були прописані у цілій низці норм ПКУ та МКУ.

Але, як бачимо, КМУ пішов далі і підтримав рішення про запровадження повного ембарго на імпорт товарів з російської федерації.

Про це йдеться у постанові КМУ 09.04.2022 р. № 426, яка набула чинності з 11 квітня 2022 року.

Відтепер жодна продукція рф не зможе бути ввезена на територію України. За оцінкою Мінекономіки, заборона російського імпорту блокуватиме щороку валютні надходження до рф на 6 млрд доларів США.

З 365 до 90: НБУ скоротив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями

Нацбанк тимчасово скоротив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 365 до 90 календарних днів.

Нові вимоги внесені до воєнної Постанови НБУ № 18 і застосовуватимуться до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 року.

Крім цього, продовжує діяти мирне правило зняття із валютного контролю операції, розмір якої не перевищує значний розмір. Нагадаємо, що наразі ця сума складає еквівалент 400 тис. грн.

Нацбанк запроваджує додаткові заходи

Нацбанк послабив та уточнив низку інших обмежень на операції в іноземній валюті. Зокрема:

• Ураховуючи запити банків та волонтерів, фізичним особам дозволено переказувати іноземну валюту для купівлі низки товарів за кордоном у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн (в еквіваленті за курсом НБУ). До таких товарів належать бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги.
• Повернуто стандартні вимоги до банків щодо проведення ними належного аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції їх клієнтів. Спрощені вимоги до валютного нагляду з 4 квітня 2022 року застосовуватимуться лише до низки операцій. Серед них: операції, сума яких не перевищує 400 тис. грн.
• Розширено перелік виключень із загальної заборони на здійснення видаткових операцій за рахунками юридичних осіб в Україні, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф або рб, для забезпечення можливості цих юридичних осіб проводити виплату заробітної плати власним співробітникам, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі державі, а також здійснювати деякі інші операції.

Наведені вище зміни та низка інших змін унесені постановою Правління НБУ від 4 квітня 2022 року № 68, якою вносяться зміни до вже згадуваної Постанови № 18. Новації набирають чинності з 4 квітня.

Окрім цього, Національний банк визначив порядок дій банків у разі зарахування готівкових коштів на рахунки фізосіб на суму понад 400 тис. грн та ненадання документів про джерела походження на запит банку.

Так, якщо клієнт не надасть на вимогу банку документи або відомості, необхідні для встановлення джерел походження таких коштів, видаткові операції з цього рахунку будуть обмежені. У такому випадку з коштами на рахунку можна буде здійснювати лише фінансові операції на підтримку ЗСУ, із зарахування коштів на рахунки ЗСУ та спеціальний рахунок, відкритий НБУ, на благодійну допомогу на рахунок Міністерства соціальної політики України, відкритий НБУ, а також на придбання облігацій внутрішньої державної позики “Військові облігації”.

Відповідний порядок застосовуватиметься протягом дії воєнного стану в Україні.

Нагадаємо, що особливий порядок фінмоніторингу в період дії воєнного стану був раніше встановлений постановою правління НБУ № 60.

Також Нацбанк запроваджує додаткові заходи для запобігання непродуктивному відтоку капіталу

Так, фізичні особи матимуть змогу купувати активи, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та належать до операцій «quasi cash», використовуючи лише власну іноземну валюту, у межах ліміту 100 тис. грн на місяць (в еквіваленті). Відповідний ліміт також поширюється на транскордонні P2P-перекази.

Зазначені вище безготівкові операції дозволено здійснювати з використанням платіжних карток, емітованих до рахунків, що відкриті в іноземній валюті. Нагадуємо, що до операцій «quasi cash» належать: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо.

Водночас із метою підтримки вимушених переселенців з України Національний банк визначив, що фізичні особи також мають змогу в межах окремого ліміту у 100 тис. грн на місяць здійснювати транскордонні Р2Р-перекази з рахунків, відкритих у банках у національній валюті. Однак, здійснення операцій «quasi cash» із відповідних рахунків тимчасово заборонено.

Звертаємо увагу, що впроваджені зміни не стосуються використання платіжних карток за кордоном та в Україні для розрахунків із метою оплати вартості товарів, робіт та послуг, які можуть здійснюватися без обмежень.

МОЗ дозволило видавати паперові лікарняні до кінця 2022 року

МОЗ відтермінувало з 1 травня 2022 року по 1 січня 2023 року повний перехід на електронні лікарняні.

Отже, паперові лікарняні будуть видавати до 1 січня 2023 року у разі:

• продовження та закриття листків непрацездатності, що були видані особам до 1 жовтня 2021 року;
• спливу строку, протягом якого особистий лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я. У такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я, а за її відсутності керівник закладу;
• застрахованій особі протягом двох місяців з дня народження дитини, зазначеної у свідоцтві про народження дитини – на підставі цього свідоцтва та рішення суду про усиновлення дитини;
• виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності та Реєстром медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, які призводять до неможливості формування електронного листка непрацездатності в Електронному реєстрі більше ніж протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність – до усунення таких проблем (помилок);
• зупинення у встановленому порядку в умовах воєнного стану доступу користувачів електронної системи охорони здоров’я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я.

Воєнний стан продовжено до 25 травня: які наслідки для платників податків? 

Питання подання звітності у наступному місяці – традиційний розділ висвітлення новин, і зазвичай ми нагадували вам про строки подання звітності та про необхідність застосування нових форм. Але війна внесла свої корективи і в цю, так би мовити, найбільш «стабільну» частину бухгалтерської роботи.

Травень – традиційний місяць для квартального звітування за 1 квартал. А наразі проводити його будемо із «воєнними» особливостями.

Оскільки воєнний стан продовжено до 25 травня, продовжує діяти п. 69.1 п/р 10 р. XX ПКУ – «амністія» щодо несвоєчасного звітування.

Але ж покладатися на це правило не варто, і якщо технічна можливість є – звітуємо!!!

До речі, на період дії воєнного стану звітуватися можна і у паперовій формі – про це йдеться у п. 69.26 п/р 10 р. XX ПКУ.

Також нагадаємо, що до 31 травня діє ще й карантин. А він також звільняє від штрафів за порушення строків звітування з окремих податків, крім ПДВ, акцизу та рентної плати.

Проте, як тільки карантин закінчиться, мораторій на штрафи закінчиться теж. І порушникам треба буде доводити, що через війну вони не мали можливості вчасно подати декларацію та/або сплатити податки.

1 та 9 травня: вихідні або робочі!?

Навесні 2022 року мали б бути вихідними днями 2 травня (перенесення вихідного з 01.05.2022) та 9 травня (святковий день).

Проте воєнний стан продовжено, тому 2 травня та 9 травня є звичайними робочими днями, робота в які оплачується у звичайному, а не подвійному розмірі. Держпраці повідомила, що це буде звичайним робочим днем зі «звичайною оплатою», оскільки правило перенесення вихідного не працює в умовах воєнного стану (ч. 6 ст. 6 ЗУ № 2136-ІХ).

До того ж скасування свят та вихідних у травні впливає на нарахування відпускних.

Можна зробити «власний» вихідний:

• наказ про неробочий день та збереження середньої ЗП – якщо це не бюджетне підприємство (ч. 1 ст. 9-1 КЗпП);
• наказ про встановлення меншої тривалості (32 години) робочого тижня – якщо передбачено колдоговором (ч. 2 ст. 50 КЗпП);
• оформлення відпусток на ці дні (за можливості).