Відеокурс | 10 травня 2022
Сертифікат
Оберіть відео для перегляду
У блоці нижче ви можете переглянути відповіді на запитання
Всі відповіді на ваші звернення дивіться в рубриці «Мої консультації»
Коментарі8
За датою
Працівник звільняється ,виплатити компенсацію не має коштів ,оскільки підприємство не веде діяльність. Питання чи зобов'язаний роботодавець за затримку виплати при звільненні нараховувати середньоденний заробіток? Якщо на день розрахунку ,не нарахуємо і не виплатимо середньоденний заробіток ,які можуть бути наслідки чи обов'язково це робити якщо звільнення і затримка відбулася у воєнний час ? Дякую .
Хочу звернути увагу: не важливо підприємство чи підприємець – у нас однакові норми трудового законодавства. Ми підприємці, в нас немає коштів виплатити заробітну плату під час воєнного стану, – що у нас буде?
Почнемо з нашого основного закону, який діє у військовий час – Закону № 2136 від 15.03.2022. Закон маленький насправді. Нас цікавить саме стаття 10, що складається виключно з чотирьох пунктів:
- Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
- Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
- Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. - У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Будь-який роботодавець, якщо є в нього кошти, зобов'язаний їх виплатити. Роботодавець звільняється від відповідальності лише за порушення зобов'язання щодо строків, але ця частина Закону розповсюджуються виключно на тих підприємців і ті підприємства, які знаходяться у зоні бойових дій, або мають інші обставини непереборної сили. Якщо була тиша, не було бойових дій, то на вас фактично це не розповсюджується.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну сплату не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати. Ви можете порушити сроки, бо у вас були воєнні дії, але суму яку ви розрахували ви зобов'язані сплатити в повному розмірі. Це стосується і заробітної плати, і компенсацій, які повинен отримати працівник. Може бути відтермінування.
Отже ми бачимо, що звільнення у нас є за законом виключно стосовно строків виплати, але не суми. При цьому прямо не сказано ні слова про те, що середньоденний заробіток не нараховується, такого виключення також немає. То ж статті 117 це прямо не стосується. Ризики є і вони суттєві.
Розгляньмо, які можуть бути ризики, яка їх сума може бути, які наслідки. Зараз діє, як і до війни, Кодекс законів про працю. Нас цікавить стаття 166:
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Тобто ми розуміємо, що ми суму йому зобов'язані заплатити. І за те що ми не можемо своєчасно з ним розплатитися, ми зобов'язані виплатити ще йому середньодениий заробіток, коли він не ходив на роботу.
Раніше ми розглянули з вами ч. 3 ст. 10 Закону № 2136. роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язань по строкам, виключно якщо доведе, що були бойові дії або інші обставини непереборної сили. Якщо у вас таких обставин немає, фактичний середній заробіток стовідсотково вас примусять сплатити. Якщо підприємець або підприємство працює, у вас є кошти, то ви зобов'язані сплатити, бо ви не зможете довести, що у вас не було можливості вжити всіх заходів для того, щоб розрахуватися по зарплаті з працівником.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє від обов'язку виплатити саму зарплату (ч. 2 ст. 10 Закону № 2136). У підсумку у будь-якому разі виплатити нам доведеться зарплату та компенсацію за невикористану відпустку в повному обсязі. Бо якщо працівник звернеться до Держпраці з заявою чи скаргою, вони прийдуть до нас на перевірку, ми заплатимо і компенсацію і середньоденну заробітну плату до дня фактичної виплати, ще й штраф. То ж краще виплатити, якщо у вас не було бойових дій.
Бувають такі ситуації, коли немає всієї суми для розрахунку. І тут я хочу звернути вашу увагу на Постанову Верховного Суду України від 30 листопада 2020 року по справі №480/3105/19: відповідальність у розмірі середньоденного заробітку застосовується лише у разі невиплати всіх належних працівнику сум.
Тобто якщо ви якусь частину виплатили - то тут зовсім інший підхід. Середньоденний заробіток повинен бути розрахований пропорційно розміру не виплачених сум з урахуванням того, що всі належні звільнені суми становить сто відсотків. Перекладаю простою мовою: донараховують пропорційно несплаченій частині.
Наприклад, сума до виплати у нас працівнику повинна бути зарплата + компенсація – 12000 грн (1 день вартував 500 грн). У нас таких коштів не було, і ми сплатили 10000 грн. 2000 грн лишились не виплачені (20%). Якщо буде донарахування середньоденної виплаченої суми, за кожен день затримки маємо виплачувати по 80 грн, а не по 500.
Доброго дня!Чи може ФОП який працює виключно по безналу.На період військового стану приймати готівку?Касовий апарт та прро не зареєстровано!
На період воєнного стану не встановлюється жодних додаткових правил дозволу щодо можливості працювати з готівкою без РРО/ПРРО.
Тому, як і у мирний час, проведення розрахункових операцій (ст.2 Закону про РРО), вимагає фіскалізації та надання покупцю розрахункового документу (фіскального чеку).
Але, згідно із п.12 р.ІІ Закону про РРО тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Отже, якщо ФОП буде приймати готівку, не проводячи її через РРО/ПРРО на період дії воєнного стану, до нього не будуть застосовані, зокрема, штрафні санкції у розмірі 100% та 150% від суми операції за непроведення розрахунквої операції через РРО/ПРРО у разі торгівлі непідакцизними товарами.
Доброго дня! ФОП подав заявку-розрахунок (сам на себе) на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності. Не зрозумілим залишається питання: 1. Чи сплачує ФОП з допомоги якісь податки (ПДФО, ВЗ, ЄСВ)? 2. Чи повинен відзвітуватися за отриману допомогу, який саме звіт подавати? Дякую!
Отримання виплати з тимчасової непрацездатності не є підприємницьким доходом ФОП. Згідно із п.177.6 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб. Допомога по тимчасовій непрацездатності не підпадає під виключення щодо неоподаткування ПДФО згідно із пп.165.1.1 ПКУ. Виходячи із цього, отримана допомога оподатковується ПДФО та ВЗ. Як зазначає ДПС, податковим агентом щодо такої допомоги виступає ФСС (докладніше – тут https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/424667.html).
Щодо ЄСВ, то підприємець не нараховує ЄСВ на такі виплати.
Після отримання допомоги до ФСС подається Повідомлення про виплату коштів застрахованим особам (додаток № 2 до Порядку № 12, затвердженого Постановою правління ФСС від 19.07.2018 № 12, https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18#Text)
ФОП 2 гр.,займається торгівлею невеличкий магазин. ФОП купує у юр.особи товар для подальшого перепродажу (накладну дають),розрахунок готівкою,розрах.документ на нашу вимогу не дають. Як бути, в обліку в мене кредит.заборгов.виходить оскільки не маю підтвердж.документа на оплату.Як вплинути на контрагента, бухгалтер якого не реагує на нашу вимогу? Чи не включить у майбутньому податкова таку кредиторку у дохід ФОП. ?Дякую.
Це дуже поширена ситуація. Почнемо з того, яку накладну дає постачальник. З вашого питання розумію що це юридична особа. Є два види документів: дійсні і недійсні.
Дійсними є ті документи, які мають обов'язкові реквізити у відповідності до Положення № 88 дійсного та статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік».
Прикладом недійсного документу є накладна, в якій не зазначено назву постачальника, вказано «наша фірма», «Постачальник» або просто прочерк, і не можна ідентифікувати, хто саме поставив нам цей товар. Або якщо надали не накладну, а «заявку», «вимогу» абощо. Так, в ньому можуть бути зазначені ваш ФОП, найменування товару, ціна, кількість, загальну суму, але неможливо визначити хто саме поставив вам товар.
Якщо ми кажемо про такі документи, я вважаю їх недійсними – тобто такими, що не породжують у нас ніякої кредиторської заборгованості і вимогу сплатити.
У вашому випадку, накладну дають. Отже, розгляньмо, які можуть бути наслідки цього факту.
- Якщо ви продаєте товар, і до вас прийде Держпродспоживслужба, ви покажете накладну, яка у вас не оплачена, але підтверджує те, що ви отримали товар. Держпродспоживслужбу цікавлять по факту тільки накладні та товаро-транспортні накладні, на оплату цього товару вони дуже рідко звертають увагу, але можуть. Тобто, якщо вона побачить накладну, і якщо ще й товаро-транспортну, то все добре.
- Податкова звертає увагу і на накладну, і на оплату. Але це ніяким чином не вплине на податки. Про це трохи згодом.
- У нас є ризик № 3, він дуже великий і полягає в тому, що фактично з’являється кредиторська заборгованість. Документ маємо, що ми отримали товар, підпис поставили, а про те,що ми за нього розрахувались, – документів немає. Якщо з часом цей постачальник (ЮО) виявиться не порядним постачальником, він може звернутися до суду з позовом про те, щоб виплатили суму боргу. Фактично вас можуть як підприємця заставити сплатити податки вдруге. Саме це ви повинні донести вашому підприємцю. Підприємець має усвідомити, які ризики в нього можуть бути, і повинен прийняти рішення: з ким йому працювати, подзвонити тій юридичній особі, тому директору чи знайти іншого постачальника, який буде давати вам документ.
Якщо ми працюємо з нашими постачальниками, ми маємо два види документів:
- накладні, які підтверджують те що можуть отримати.
- оплатні:
- товарний чек від постачальника-підприємця І групи,
- фіскальний чек, якщо товари за готівку отримали від підприємців ІІ,ІІІ, ІV групи та юридичних осіб,
- коли ми розраховуємося по банку, платіжне доручення відправлене і оплату ми побачимо в нашій банківській виписці.
Отже, який ми робимо висновок? Ви повинні розповісти про ризики вашому підприємцю, щоб він прийняв рішення: чи він працює з юридичною особою та вимагає в нього документи про оплату, чи будете платити на розрахунковий рахунок, чи будете змінювати вашого постачальника. Бо ви всі ризики правильно передбачили.
Друга частина цього питання: чи включать у майбутньому таку кредиторку в дохід ФОПа? Нагадаю, що в нас з вами ФОП ІІ групи. В нас є накладна, немає плати – то може ми отримали безоплатно? Чи буде це доходом?
«Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації» (ст. 292.3 ПКУ).
Чи буде ваша накладна документом чи договором про те, що ви безоплатно отримали? Ні, накладна зазвичай передбачає грошову компенсацію за ті товари, які ви отримали. Тому, так і ви є підприємцем ІІ групи, ви за це не переживаєте. Ризиків включення в дохід цих сум у вас не буде.
Але підприємці ІІІ групи повинні бути уважні, адже вони є платниками ПДВ. У них включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Спрощенці ІІІ групи повинні про це пам'ятати.
Звертаю увагу: про безоплатне отримання має бути письмовий документ.
