Як визначати податкові зобов’язання та податковий кредит в декларації з ПДВ за лютий? Що робити, якщо податкові накладні не зареєстровано в ЄРПН? Які уточнення доведеться здійснити після війни? Чи передбачена відповідальність платника ПДВ у разі неможливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок? Ці та інші питання будуть докладно розглянуті нижче.
Отже, почнемо з того, що 4 березня 2022 р. ДПС України роз’яснила порядок формування податкових зобов’язань (ПЗ) та податкового кредиту (ПК) з ПДВ в період дії воєнного стану. Вона стверджує, що в податковій декларації за лютий 2022 року ПЗ та ПК декларують з урахуванням наступних особливостей:
-
ПЗ та ПК, які станом на 24.02.2022 р. підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними (ПН) та розрахунками коригування (РК) до них, відображаються у відповідних розділах податкової звітності у загальному порядку;
-
Натомість ПЗ та ПК, які станом на 24.02.2022 р. та до кінця дії воєнного стану на всій території України не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН та РК до них, відображаються в податковій звітності з ПДВ на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів (документи РРО, акти приймання – передачі, акти виконаних робіт/наданих послуг тощо), складених (отриманих) платником податку за операціями з постачання та придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згодом, у розділі «ЗІР» фахівці ДПС роз’яснили окремі питання, пов’язані із нарахуванням ПЗ та ПК, а також функціонуванням СЕА ПДВ в період дії воєнного стану. З огляду на ці роз’яснення надамо рекомендації платникам податків при заповненні декларації з ПДВ за лютий 2022 року та наступні за ним звітні періоди.
В розділі І «Податкові зобов’язання» декларації з ПДВ за лютий слід відобразити всі операції з постачання товарів/послуг, дата виникнення ПЗ за якими припадає на період з 01.02.2022 р. по 28.02.2022 р. включно. Для більшості операцій дата виникнення ПЗ – це дата так званої «першої події» (п187.1 ПКУ):
-
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
-
дата відвантаження товарів, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, до розділу І декларації з ПДВ за лютий повинні бути включені всі суми ПЗ, які самостійно нараховані платником податків у зв’язку зі здійсненням ним операцій з постачання товарів/послуг (придбання послуг у нерезидента із місцем їх постачання на митній території України) або операцій з отримання попередньої оплати у лютому 2022 року. Реєстрація (відсутність реєстрації, в тому числі із-за блокування реєстрації) ПН в ЄРПН не впливає ні на суму ПЗ, ні на порядок заповнення розділу І декларації з ПДВ! «Лютневі» ПЗ, які не підтверджені зареєстрованими ПН в ЄРПН, відображаються в розділі І декларації з ПДВ на підставі первинних (розрахункових) документів, складених платником податку за операціями з постачання товарів/послуг (придбання послуг у нерезидента із місцем їх постачання на митній території України).
Нарахування ПЗ здійснюється в тому числі й у зв’язку із так званим «умовним продажем», тобто коли придбані товари/послуги використовуються або призначені для використання в не оподатковуваних ПДВ операціях (повністю або частково) або в негосподарській діяльності (п. 198.5, п. 199.1 ПКУ), і суми «вхідного» податку було включено до складу ПК на підставі первинних (розрахункових) документів, які підтверджують придбання товарів/послуг. При заповненні зведеної ПН на «умовний продаж» у її графі 2 розділу Б слід вказувати реквізити таких первинних (розрахункових) документів. Суму ПЗ, нарахованих на «умовний продаж» за відповідною ставкою, відображають у рядку 4.1 (4.2,4.3) декларації з ПДВ.
Йдемо далі. Друге питання: податкову накладну не зареєстровано в ЄРПН: що робити?
У разі якщо ПН (одну або декілька) із датою складання з 01.02.2022 р. по 28.02.2022 р. не зареєстровано в ЄРПН, рекомендуємо (звичайно, у разі такої можливості) заповнити та подати Таблицю 1.1 Додатку Д1 до декларації за лютий 2022 р. (аналогічно слід зробити й у наступних після лютого звітних періодах). В цій Таблиці відображаються відомості про включені суми ПДВ, вказані в ПН, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації, до суми ПЗ за звітний (податковий) період. Надалі дані такої таблиці будуть сприяти реєстрації в ЄРПН ПН та РК до них коштом показника ΣПеревищ. (другого реєстраційного ліміту, обрахованого відповідно до п. 2001.9 ст. 2001 ПКУ).
Водночас відповідаючи на запитання, чи потрібно заповнювати Таблицю 1.1 Додатку Д1 до податкової декларації з ПДВ, що подається за звітні періоди, протягом яких діє воєнний стан, ДПС України зазначає, що платники ПДВ можуть не заповнювати її.
Далі поговоримо про Коригування (збільшення/зменшення) сум ПЗ в декларації з ПДВ.
Коригування (збільшення/зменшення) сум ПЗ в декларації з ПДВ відбувається за загальними правилами, визначеними ст. 192 ПКУ і відображається в декларації у рядку 7 (6.1, 6.2 - для операцій з імпорту послуг).
При цьому коригування сум ПЗ у бік зменшення можливе, якщо:
РК («-») до ПН, зареєстрованої в ЄРПН до 24.02.2022 р., станом на 24.02.2022 р. був зареєстрований в ЄРПН;
РК («-») до ПН, зареєстрованої до 24.02.2022 р., станом на 24.02.2022 р. не був зареєстрований в ЄРПН (але при цьому його реєстрацію в ЄРПН не було заблоковано);
РК («-») до ПН, складеної до/після 24.02.2022 р. та не зареєстрованої в ЄРПН.
Коригування (зменшення) сум ПЗ без зареєстрованого в ЄРПН РК («-») на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів (такими документами можуть бути накладна на повернення товарів, банківська виписка про повернення покупцю попередньої оплати тощо). У разі, якщо станом на 24.02.2022 р. реєстрацію РК («-») було заблоковано для реєстрації в ЄРПН, зменшити раніше нараховані ПЗ на підставі такого РК не дозволяється!
Коригування (збільшення) сум ПЗ без зареєстрованого в ЄРПН РК («+») відбувається аналогічно нарахуванню ПЗ без реєстрації ПН в ЄРПН. І так само як і відомості із ПН із датою складання з 01.02.2022 р. по 28.02.2022 р., яку станом на дату подання декларації за лютий 2022 р. не зареєстровано в ЄРПН, незареєстрований РК («+»), складений у лютому, бажано відобразити у Додатку Д1 до цієї декларації (заповнюють Таблицю 1.2).
Який же Вплив незареєстрованих в ЄРПН під час дії воєнного стану ПН та РК на розрахунок реєстраційного ліміту? Незареєстровані в ЄРПН під час дії воєнного стану ПН та РК («+»/«-») впливають на показники ПДВ-формули, яка використовується для обрахунку суми реєстраційного ліміту.
Ці показники розраховуються автоматично. І у разі якщо сума ПЗ, зазначених платником податку у податковій декларації, перевищує суму податку, що міститься в складених та зареєстрованих в ЄРПН ПН та РК, виникає показник ΣПеревищ. Звичайно, це матиме вплив на реєстраційний ліміт. Але в умовах дії воєнного стану це не має особливого значення, оскільки реєстрація ПН та РК в ЄРПН тимчасово не здійснюється.
Далі розглянемо Реєстрацію в ЄРПН після завершення дії воєнного стану всіх ПН та РК, реєстрація яких була відтермінована.
Після завершення дії воєнного стану платники ПДВ зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх ПН та РК до них, реєстрація яких відтермінована на час дії воєнного стану, а всі суми ПЗ, задекларовані платниками під час дії такого воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягають уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних ПН та РК до них, зареєстрованих в ЄРПН.
Зробити це можна буде шляхом подання уточнюючого розрахунку та уточнених додатків до декларації. Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК до них в ЄРПН не застосовуються! (пп. 69.1 п. 69 підрозділу Х Розділу XX ПКУ).
Тепер, щодо Податкового кредиту в декларації з ПДВ за лютий.
У розділі II «Податковий кредит» декларації з ПДВ відображають операції з придбання товарів/послуг як у звітному періоді, так і в попередніх звітних періодах (у разі якщо в таких попередніх звітних періодах суми «вхідного» ПДВ до ПК не включалися). Нагадаємо, що починаючи з 01.01.2022 р., для відображення сум ПК діє правило «365 календарних днів»:
«...у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних» (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
Враховуючи роз’яснення ДПС України від 04.03.2022 р., можна дійти такого висновку за ПН, складеними постачальниками як до, так і після 24.02.2022 р. і які станом на цю дату не були зареєстровані в ЄРПН (крім заблокованих для реєстрації), покупцям дозволяється відобразити суми ПК.
У разі, якщо постачальник товарів/послуг склав ПН до 24.02.2022 р. і її реєстрацію в ЄРПН було заблоковано, то відобразити за такою ПН суму ПК покупцю не дозволяється. Відобразити ПК буде можливо після розблокування та реєстрації ПН в ЄРПН.
У разі відсутності ПН це можна зробити на підставі наявних від постачальника первинних (розрахункових) документів, які підтверджують отримання товарів/послуг або здійснення попередньої оплати. В таких документах має бути обов’язково зазначена сума «вхідного» ПДВ за відповідною ставкою. В той самий час враховуючи ситуацію зі сплатою податків під час воєнного стану рекомендуємо покупцям суми «вхідного» податку за ПН, складеними постачальниками до лютого 2022 року і не зареєстрованими в ЄРПН станом на 24.02.2022 р., відобразити у складі ПК вже після припинення або скасування воєнного стану в Україні й після реєстрації таких ПН в ЄРПН!
Відомості про суми ПК, відображеного як на підставі зареєстрованих в ЄРПН ПН, так і на підставі первинних (розрахункових) документів, рекомендуємо надати у розрізі контрагентів-постачальників (їх ІПН зазначають у графі 2 Таблиці 2.1 Додатку Д1 до декларації) та періодів складання ПН/первинних (розрахункових) документів.
Також зупинимося на Коригуванні (збільшення/зменшення) сум ПК в декларації з ПДВ.
Коригування (збільшення/зменшення) сум ПК відбувається за загальними правилами, визначеними ст. 192 ПКУ, і відображається в декларації у рядку 14 (13.1, 13.2 - для операцій з імпорту послуг).
При цьому коригування сум ПК у бік збільшення можливе, якщо:
РК («+») до ПН, зареєстрованої в ЄРПН до 24.02.2022 р., станом на 24.02.2022 р. був зареєстрований постачальником в ЄРПН;
РК («+») до ПН, зареєстрованої до 24.02.2022 р., станом на 24.02.2022 р. не був зареєстрований постачальником в ЄРПН (але при цьому його реєстрацію в ЄРПН не було заблоковано – у разі, якщо станом на 24.02.2022 р. реєстрацію РК («+») в ЄРПН було заблоковано, покупець не має права збільшити раніше нарахований ПК на підставі первинних (розрахункових) документів);
РК («+») до ПН, складеної, але не зареєстрованої до/після 24.02.2022 р., не зареєстрований постачальником в ЄРПН.
Підставою для коригування сум ПК в бік збільшення без наявності зареєстрованого постачальником в ЄРПН РК («+») є первинні (розрахункові) документи, які підтверджують право покупця збільшити ПК за придбаними товарами/послугами.
Звертаємо увагу, що зменшити суму ПК покупець товарів/послуг повинен одразу після настання події, наприклад, після повернення товарів продавцю або повернення продавцем попередньої оплати. Таке зменшення сум ПК у покупця відбувається незалежно від факту складання постачальником РК («-») та незалежно від факту його реєстрації в ЄРПН.
У разі, якщо у звітному періоді відбулося коригування (збільшення/зменшення) сум ПК, рекомендуємо заповнити Таблицю 2.2 Додатку Д1 до декларації за цей звітний період та розшифрувати суми коригування ПК за трьома ставками податку (20%, 14 % та 7%) в розрізі ІПН контрагентів-постачальників.
Тепер щодо Уточнення сум ПК після завершення дії воєнного стану.
Після завершення дії воєнного стану всі суми ПК, задекларовані платниками під час дії такого воєнного стану на підставі наявних у нього первинних (розрахункових) документів, підлягають обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних ПН та РК до них, зареєстрованих в ЄРПН. Зробити це можна буде шляхом подання уточнюючого розрахунку та уточнених додатків до декларації.
Реєстрація постачальниками ПН збільшить суму реєстраційного ліміту у покупця.
Яка ж відповідальність платника ПДВ у разі неможливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок?
Відповідно до п. 203.1 ПКУ подати декларацію з ПДВ та додатки до неї до органу ДПС необхідно протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ). Тобто кінцевий термін подання ПДВ-звітності за лютий 2022 року – 21.03.2022р. (понеділок).
Водночас у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів подання звітності, платники податків звільняються від відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (пп. 69.1 п. 69 підрозділу Х Розділу XX ПКУ).
І на останок про Особливості поточних розрахунків з бюджетом.
За підсумками звітного (податкового) періоду платником ПДВ здійснюються розрахунки з бюджетом в порядку, визначеному ст. 200 ПКУ. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою ПЗ звітного (податкового) періоду та сумою ПК такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні цієї різниці податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (п. 200.2 ПКУ). Сплата податку здійснюється протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації за звітний період (п. 203.2 ПКУ).
Для перерахування податку до бюджету орган ДПС не пізніше, ніж за три робочих дні до закінчення граничного строку сплати ПДВ до бюджету надсилає органу Держказначейства (органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ), реєстр платників, в якому зазначаються найменування, податковий номер та ІПН платника ПДВ, звітний період і сума податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету (п. 200.2 ПКУ, п. 20 Порядку № 569). На підставі такого реєстру орган Держказначейства не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати узгодженої суми податкових зобов’язань, перераховує (списує) з електронного рахунка платника в СЕА ПДВ належну суму податку до бюджету.
У разі якщо на рахунку в СЕА ПДВ коштів для перерахування податку до бюджету недостатньо, платник податків зобов’язаний перерахувати на нього необхідну суму зі свого поточного банківського рахунка. Зробити це необхідно до закінчення граничного строку сплати податку до бюджету. Казначейство перераховує кошти до бюджету в межах їх залишку на електронному рахунку платника ПДВ. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується органом Держказначейства до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються платником на електронний рахунок (п. 22 Порядку № 569).
Звертаємо увагу, що сума реєстраційного ліміту та сума залишку коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ – це зовсім різні речі! Для перерахування самостійно визначеної платником суми до сплати (рядок 18 декларації) на його електронному рахунку має бути наявна відповідна сума.
Водночас як вже наголошувалося, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (пп. 69.1 п. 69 підрозділу Х Розділу XX ПКУ).
Крім того, варто врахувати, що згідно з пп. 69.11 п. 69 підрозділу Х Розділу XX ПКУ зупиняється дія пунктів 200.10 - 200.12 ст. 200 ПКУ. Це означає, що камеральні та документальні перевірки заявлених до відшкодування сум ПДВ до припинення або скасування воєнного стану на території України не проводяться, відповідно і бюджетне відшкодування ПДВ не здійснюється!
Рекомендуємо всю суму від’ємного значення різниці між сумою ПЗ звітного (податкового) періоду та сумою ПК такого звітного (податкового) періоду із рядка 19 перенести до рядка 21 декларації з ПДВ. Разом із такою декларацією слід подати Додаток Д2 – «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)».
***
Інформація про партнерів вебінару:
Генеральний партнер – Банк Кредит Дніпро. Надійний і зручний партнер для вашої справи. Прості і доступні продукти для малого та мікробізнесу створені для швидкої зарядки вашого бізнесу.
Преміум-партнер – Дебет Плюс. Розробка, впровадження та супровід комплексного рішення для автоматизації бізнес-процесів. «Ні» російському програмному забезпеченню!
👉 https://cutt.ly/PALuePb