Зарплата, лікарняні та робота з валютою у воєнний час

Що робити роботодавцю, якщо у зв’язку із воєнним станом неможливо вести діяльність? Якщо наслідки запровадження військового стану стали причиною неможливості здійснювати господарську діяльність, то роботодавець має два шляхи вирішення цієї проблеми. Перший момент, це запропонувати працівникам написати заяву про відпустку за власний рахунок. Але наголошую, що навіть воєнний стан, він не є приводом для того щоб всіх відправляти у таку відпустку просто за розпорядженням, це є виключно бажання працівника. Якщо така відпустка, вона буде оформлена з 1 по 31 березня, то відповідно ми маємо нульове нарахування щодо заробітної плати і не буде жодних обов’язків щодо нарахування ЄСВ за цей період, а також буде відсутня база для нарахування ПДФО та військового збору. Ну окрім цього хочу нагадати, що відповідно до ст. 26 Закону про відпустки, терміни перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину в нас не включається в загальний 15 денний термін. Поки що щодо воєнного стану це термін не розширений, але я нагадаю, що в нас діє карантин до 31 березня 2022 року. Тобто карантинний період, він перекриває питання воєнного стану. Окрім цього, тобто можна написати заяву і перекрити відсутність працівників саме в такий спосіб. Якщо ж у вас є можливість і бажання підтримувати своїх працівників також раджу згадати норму про простій. Нагадаю, що згідно із ст. 34 КЗпП простій це призупинення роботи, викликаний відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотнюю силою або іншими обставинами. Тому якщо в нас простій, він, скажімо так, виникає з вини роботодавця, але тут навіть не провина роботодавця, але нічого більш підходящого ми з вами не знайдемо, згідно із ст. 113 КЗпП ми маємо оплачувати такий час простою в розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки, встановленої для працівника відповідного розряду або окладу. Отже, це є два способи зберігання нашої робочої сили. Окрім цього також хочу нагадати, що за власним бажанням можна звільнитися і працівник не буде мати обов’язок відпрацювати 2 тижні. Якщо є таке власне бажання роботодавець повинен, згідно із ст. 47 КЗпП, в день звільнення видати працівнику копію наказу і розпорядження про звільнення, провести з ним розрахунок у строки передбачені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, ну якщо вона ще зберігається або уже зберігається у працівника. Але ми розуміємо, що всі останні дії в період воєнного стану, вони під великим питанням. Але нагадаю, що нажаль поки що щодо трудового законодавства ми не маємо синхронізації із питаннями, пов’язаними із військовим станом.

Рухаємося з вами далі і розглядаємо питання як нарахувати та виплатити заробітну плату. Дійсно дуже багато таких запитань, чи нараховувати її взагалі, чи як виплачувати, якщо немає можливості або неможна нарахувати або неможна виплатити, тобто що з цим робити. Нагадаємо знову ж таки, що заробітна плата, вона має згідно із КЗпП виплачуватися не менше ніж два рази на місяць. Це є норма, яка не змінена. Тому ми маємо це робити. Але зараз, коли ми маємо справу із форс-мажорними обставинами, ми маємо розуміти, що у випадку, коли ми здійснюємо виплату через установи баків, то об’єктивних підстав для невиплати заробітної плати набагато менше ніж при виплаті заробітної плати у касі підприємства. Ну а те що стосується строків порушення, якщо наприклад ми будемо виплачувати там із прошенням строків, то відповідно постає запитання порушення строків виплати і відповідальність щодо порушення трудового законодавства. Що в цьому плані відбувається? Держпраці на своєму сайті зазначає, що вирішальною є наявність складу правопорушення з боку роботодавця. Тобто, якщо роботодавець зараз, через воєнний стан, воєнні дії, немає змоги виплатити зарплату у встановлені строки, тобто не було об’єктивної можливості виплатити заробітну плату, це є підставою для звільнення від відповідальності. Але не скасовує обов’язку провести відповідні виплати працівникові в повному обсязі при першій можливості. Окрім цього Держпраці нагадує, що у разі виникнення порушення підчас заходу контролю вноситься припис про усунення порушень, заходи притягнення до відповідальності і якщо не буде виконаний припис, то вже буде застосовано безпосередньо відповідальність.

Те що стосується питань, як і коли буде Держпраці штрафувати після закінчення військового стану, воєнних дій, також Держпраці приєдналася до Податкової служби і призупиняє проведення планових та позапланових перевірок на період до закінчення військового стану. Перевірки, проведення яких було заплановано з 24.02.2022 року та які не були звершені станом на 24.02.2022 року, вони є скасованими. Тому після нашої перемоги, коли відповідно ми з вами звільнимо нашу Україну від загарбників, то як зазначає Держпраці, вони будуть ретельно перевіряти, розглядати всі обставини чи були прошення, чи дійсно була об’єктивна неможливість виплатити заробітну плату. Якщо така неможливість, вона була, то відповідальність застосовуватися небуде.

Дійсно, окрім цього, дуже важливе запитання, яке стосується соціальних виплат. Як нараховувати лікарняні? Що стосується позиції Фонду соціального страхування. Фонд соціального страхування запевнює, що він попри умови воєнного стану продовжує роботу для безперервного надання відповідних соціальних виплат. Профінансовані виплати, про це звітується Фонд на своєму сайті, за заявами-розрахунками, які були надані по 14 лютого. Окрім цього, зважуючи що терміни проведення банківських операцій на опрацювання заяв-розрахунків будуть збільшені через наявні технічні обмеження і часткову неможливість працівників потрапити на своє робоче місце. Тобто терміни можуть бути продовжені, але вони все одно будуть фінансувати соціальні виплати, так заявляє Фонд соціального страхування. І наголошує на тому, якщо ж кошти від Фонду надійдуть на спец рахунок, то страхувальників просять не затримувати виплати і перераховувати допомоги своїм працівникам одразу після надходження коштів від Фонду. Те що стосується термінів, навіть подання заяв розрахунків, я хочу нагадати, що згідно із Законом №1105, нашим законом про соціальне страхування, граничний термін для оплати лікарняних, тобто право на звернення, в нас зберігається на протязі 12 місяців з моменту одужання. Тобто нехай не хвилюються ті працівники, які вчасно не змогли подати відповідно свої лікарняні або ми не змогли побачити в наших електронних кабінетах. Тому що стосовно е-лікарняних, то на сьогодні є зворотній зв'язок від страхувальників, які пишуть про те, що не можуть знайти на сайті Пенсійного Фонду інформацію про наявність е-лікарняних на своїх працівників, не можуть їх побачити. Ну відповідно будемо тільки сподіватися, що будуть відновлені сервіси Пенсійного Фонду і ця електронна система, вона буде працювати як і з податковою службою в нормальному режимі, але пам’ятайте будь-ласка про право на лікарняні і на соціальні виплати на протязі 12 місяців з моменту одужання.

І на завершення нашої з вами зустрічі, я хочу кілька правил, кілька моментів, головних, сказати щодо правил роботи валютного ринку, щодо валютних обмежень/послаблень, які встановлені Національним банком. Ну по-перше, хочу сказати, що Національний банк станом на 24 лютого 2022 року зафіксував показники долару та євро. Отже, коли ми з вами будемо складати звітність, поки в нас буде діяти воєнний стан, ми не будемо шукати якісь інші курси, а розраховувати всі валютні показники, складати баланс за курсом НБУ, який ймовірно буде зафіксований станом саме на 24 лютого. Окрім цього з 1 березня 2022 року замість повної заборони на видачу готівкових коштів з рахунку клієнта в іноземній валюті встановлено обмеження щодо видачі до 30 тисяч гривень на день. Тобто це є обмеження для видачі валюти в еквіваленті в гривнях. Крім того Національний банк визначив, що без обмежень надалі знімається готівка, готівкова іноземна валюта, з рахунків підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів, завдань Уряду, на підставі окремих дозволів НБУ. Не лімітується зняття готівки, готівкової валюти, у філіях та відділеннях банку, що розташовані на територіях, які перебувають під загрозою окупації Росією. Вони здійснюються в межах залишків коштів на рахунках за умови їх наявності. Рішення про видачу коштів ухвалюється керівником філії або відділення банку. Окрім цього Національний банк передбачив можливість використання платіжних карток закордоном для розрахунків та отримання готівки, додавши їх до переліку виключень до заборони, що стосується здійснення транскордонних переказів валютних цінностей з України за дорученням клієнтів. Водночас НБУ від моменту впровадження воєнного стану не вводив жодних обмежень на безготівкові розрахунки, в тому числі за кордоном. Окрім цього Національний банк також заборонив зараховувати кошти на рахунки клієнтів – фізосіб за переказами, які були ініційовані з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь. Окрім цього заборонено приймати в Україні електронні платіжні засоби, включаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки емітованими учасниками відповідних платіжних систем. Постановою Правління НБУ від 1 березня 2022 року №30, що набрала чинності того ж числа, 1 березня, Національний банк окрім цього встановив рекомендації щодо здійснення інкасації і зокрема рекомендував банкам в першу чергу здійснювати інкасацію суб’єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі за умови безвідмовного прийняття цими бізнес суб’єктами платіжних карток для оплати у всіх торгівельних точках. Також НБУ розширив перелік виключень до заборони, що стосується здійснення уповноваженими установами торгівлі валютними цінностями за дорученням клієнтів. А також встановив як буде визначатися курс, за яким уповноважені установи здійснюють операції з купівлі за дорученням клієнтів, які є дозволеними, та продажу безготівкової іноземної валюти, а також купівлю у клієнтів готівкової іноземної валюти. Ну і також передбачена можливість здійснення переказів в іноземній валюті на рахунок Збройних Сил України.