А ви здійснюєте операції з криптовалютами? Ну що ж, готуйтесь до змін.

***

17 лютого цього року Верховна Рада прийняла проєкт закону №3637 «Про віртуальні активи», яким і буде законодавчо врегульована діяльність учасників ринку криптовалют. Органи державної влади отримають можливість контролю як за операціями, так і за суб’єктами, які здійснюють операції з віртуальними активами. Насамперед в законі визначили саме поняття «віртуальний актив»: це нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Існування та оборотоздатність віртуального активу забезпечується системною забезпечення обороту віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові права, зокрема право вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

На кого поширюється Закон «Про віртуальні активи»? Він поширюється на всіх учасників ринку віртуальних активів: як на постачальників послуг пов’язаних з оборотом віртуальних активів (криптообмінники, біржі), так і на будь-яких осіб, які здійснюють операції з віртуальними активами у своїх інтересах.

Хто може бути постачальником відповідних послуг? Це виключно юридичні особи, які проводять в інтересах третіх осіб один або декілька з таких видів діяльності:

• зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів;
• обмін віртуальних активів;
• переказ віртуальних активів;
• надання посередницьких послуг,
• пов’язаних з віртуальними активами.

Закон встановлює вимоги щодо постачальника послуг, пов’язаних з обігом криптовалют. Ним може бути виключно юридична особа, якщо її керівники, головний бухгалтер, власник істотної участі та кінцеві бенефіціари, мають бездоганну ділову репутацію. Також така юридична особа має мати сформований статутний капітал у величезному розмірі, не менше ніж 70 тис. НМДГ, тобто якщо перерахувати в гривню, це буде 1001900 грн. Для юросіб резидентів. А якщо йдеться про нерезидентів, це вже інша сума – 350 тисяч НМДГ, тобто майже 6 млн. При цьому юрособа повинна підтвердити законність отримання коштів, що були направлені на формування її статутного капіталу. Також треба зважити на те, що юридична особа не може бути постачальником послуг, якщо її керівник, головний бухгалтер або власник істотної участі чи кінцеві бенефіціари є громадянами держави-окупанта. Крім цього, стаття 9 Закону містить низку й інших заборон. 

Щоб здійснювати діяльність з постачання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, доведеться отримати дозвіл на платній основі за правилами, визначеними у статті 20 Закону. Розмір оплати за видачу дозволу для резидентів України, в залежності від того, які саме послуги буде надавати юрособа, становитиме від 4000 до 8000 НМДГ, тобто від 68 000 до 136 000 грн. А для постачальників, які є нерезидентами розмір плати суттєво більший, – від 340 000 до 680 000 грн. Строк дії дозволу на провадження певного виду діяльності постачальника послуг, пов’язаного з оборотом віртуальних активів, становить 1 рік. Окрім цього, буде створено Державний реєстр постачальників послуг пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Правила реєстрації та перелік даних, які потрібно надавати для отримання статусу постачальника послуг, визначені у статті 20 Закону. Отримавши дозвіл на здійснення діяльності, постачальник послуг стає суб’єктом первинного моніторингу і зобов’язаний відстежувати спірні й підозрілі операції та припиняти надання таких послуг відповідним користувачам.

Закон надає учасникам ринку віртуальних активів такі переваги:

• Самостійно обирати контрагента серед учасників ринку віртуальних активів для здійснення операцій з такими активами.
• Отримувати від постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, необхідну, доступну та достовірну інформацію про такого постачальника послуг, правила його роботи, вичерпний перелік умов здійснених ним операцій, а також наявні можливості захисту своїх прав.
• Право відкривати та використовувати для здійснення розрахунків за операціями з віртуальними активами рахунки в банках
• Право самостійно визначати та встановлювати вартість віртуальних активів, за якими здійснюються відповідні операції.

Закон також передбачає право на судове й інші способи захисту прав на віртуальні активи з боку держави та з боку інших учасників ринку віртуальних активів та право на захист персональних даних учасників ринку.

Також у статті 24 Закону передбачено відповідальність постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Фінансові санкції можуть бути від 500 до 7000 НМДГ. Розмір штрафу залежить від виду порушення, а їх перелік доволі об’ємний. І це діяльність без одержання дозволу на надання послуг, надання свідомо неправдивої або недостовірної інформації у документах, що даються до заяви про видачу дозволу, за невиконання або несвоєчасне виконання розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері обороту віртуальних активів і т.д.

Але, це не все. Наразі готується проєкт змін до Податкового кодексу, що передбачає лояльніше оподаткування учасників ринку віртуальних активів. Тобто відсутність ПДВ, зменшення ставки податку на прибуток отриманий від діяльності на ринку віртуальних активів. Але також буде визначено порядок податкового декларування доходів від операцій з криптовалютами. І очевидно такий закон має з’явитися вже зовсім скоро, адже новий закон про віртуальні активи почне діяти з дня набрання чинності закону, яким буде внесено зміни до Податкового кодексу щодо особливості оподаткування операцій з віртуальними активами. Тож очікуємо тепер на зміни в ПКУ.

Підсумки

Статус криптовалют та порядок операцій з ними в Україні незабаром буде легалізовано. Регулятором ринку віртуальних активів будуть Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку та Національний банк. Діяльність з постачання послуг пов’язаних з оборотом віртуальних активів здійснюватиметься виключно за наявності дозволу.

***